Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №304/1216/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1216/26 Провадження № 3/304/520/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 рокум. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

двадцятого червня 2026 року близько 16.50 год ОСОБА_1 , будучи протягом року (за постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2026 року) підданою адміністративному стягненню за адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображала її нецензурними словами, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про день і час слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи достеменно обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому за частиною 3 вказаної статті настає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктом адміністративного проступку за статтею 173-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Суб`єкт адміністративного проступку – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку), а також особливий (малолітня чи неповнолітня особа або ж особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення – ч. 2, 3 цієї статті).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Суд встановив, що вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 771609 від 23 червня 2026 року, рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області Кохана І.І. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 20 червня 2026 року № 2080, згідно з яким того ж дня о 17.01 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що заявник ОСОБА_1 повідомляє про сварку з матір`ю; копією постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2026 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП , а також письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 20 червня 2026 року, в яких вона зазначає, що донька вживає алкоголь, через що у них вникають конфлікти.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність у суду відсутні, а тому, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, в тому числі поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які повністю узгоджуються між собою, та дають судді підстави визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відтак відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства притягується не вперше, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, яке на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , і попередження вчинення нею нових правопорушень, при цьому не вбачаючи підстав для накладення більш суворого стягнення, передбаченого санкцією.

Крім цього ч. 6 ст. 283 КУпАП передбачає, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. 1, 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни її насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках з матір`ю, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суддя вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 , в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 39-1, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку визначеному ст. 39-1 КУпАП до відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я Тур`є Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Т.Ремети, вул. Тканка, 1) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», строком на 3 (три) місяці.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя:Ганько І. І.