Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №299/315/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №299/315/26

Суддя: Леньо В. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/315/26

Номер провадження 2/299/136/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді - Леньо В.В., за участю секретаря судового засідання – Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 квітня 2021 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, про що Виноградівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) складено актовий запис № 76 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 квітня 2021 року.

У шлюбі у сторін народилася донька — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що сімейні відносини між сторонами фактично тривали до 2024 року, після чого між ними почали виникати сварки та конфлікти, у зв`язку з чим відповідачка вигнала його з будинку, в якому він до цього часу зареєстрований.

На думку позивача, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими, оскільки між сторонами склалися негативні особисті відносини, відсутнє належне спілкування та взаєморозуміння. У зв`язку з цим позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Ухвалою суду сторонам було надано строк для примирення тривалістю два місяці з метою збереження сім`ї. Однак після спливу наданого строку сторони не примирилися. Заяви про відмову від позову, залишення позовної заяви без розгляду чи іншої заяви, яка б свідчила про зміну позиції позивача щодо заявлених позовних вимог до суду не надходило.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с. 18).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена судом про дату, час і місце судового розгляду за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, у зв`язку з чим вважається належним чином повідомленою про судовий розгляд відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Заяв про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи відповідачка до суду не подавала. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала (а.с. 14, 28).

Відповідно до п. п. 1–4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 квітня 2021 року, що підтверджується витягом про державну реєстрацію шлюбу, отриману через застосунок «Дія» від 13.01.2026 року (а.с. 6).

У шлюбі у сторін народилася донька — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України один із подружжя має право пред`явити позов про розірвання шлюбу.

За змістом ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на припинення фактичних шлюбних відносин, наявність конфліктів між сторонами, відсутність належного спілкування та взаєморозуміння, а також неможливість подальшого спільного життя.

Ухвалою суду сторонам було надано строк для примирення тривалістю два місяці з метою збереження сім`ї. Однак протягом наданого строку сторони не примирилися, при цьому позивач не подав заяви про відмову від позову, залишення позовної заяви без розгляду чи іншої заяви, яка б свідчила про зміну його позиції щодо заявлених позовних вимог.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, заперечень проти позову не подала, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне сімейне життя не склалося, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а підстав для висновку про можливість відновлення сімейних відносин судом не встановлено.

При цьому наявність у сторін спільної малолітньої дитини сама по собі не є перешкодою для розірвання шлюбу, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що розірвання шлюбу суперечить інтересам дитини.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги про розірвання шлюбу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, сплачений ним при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на його користь у розмірі 1 331,20, що підтверджується платіжною квитанцією від 13.01.2026 року (а.с. 9).

Щодо питання про зміну прізвища відповідачки після розірвання шлюбу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка під час реєстрації шлюбу змінила своє прізвище, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, законодавством передбачено право саме того з подружжя, який змінив прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу визначити, чи бажає він надалі носити набуте у шлюбі прізвище, чи бажає відновити своє дошлюбне прізвище.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 зверталася до суду із самостійною вимогою про відновлення свого дошлюбного прізвища, а також не міститься її відповідної заяви про бажання після розірвання шлюбу носити дошлюбне прізвище.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для вирішення питання про відновлення відповідачці дошлюбного прізвища за ініціативою позивача, оскільки таке право належить безпосередньо відповідачці як особі, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу.

Відтак у задоволенні вимоги щодо відновлення відповідачці дошлюбного прізвища слід відмовити.

Разом з тим суд зазначає, що така відмова не позбавляє відповідачку права після розірвання шлюбу самостійно вирішити питання щодо відновлення свого дошлюбного прізвища у порядку, передбаченому законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині розірвання шлюбу та стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним витрат зі сплати судового збору, а в частині вимоги про відновлення відповідачці дошлюбного прізвища - задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 141, 263–265, 280–282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 10 квітня 2021 року Виноградівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 76, - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зміну ОСОБА_2 після розірвання шлюбу прізвища на дошлюбне – відмовити.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Леньо В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua