Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №761/5309/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5309/26

Провадження № 2/761/8432/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н., при секретарі Фортуні М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Шевченківського районного суду м.Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1452-8623 від 27.09.2024 року в розмірі 51 298,53 грн та судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 27.09.2024 року між сторонами за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1452-8623. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13200,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти. Проте відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором. Станом на 19.01.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором № 1452-8623 від 27.09.2024 року становить 51 298,53 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 13 829,39 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 33 549,14 гривень, заборгованість по штрафам - 3 920,00 гривень.

Ухвалою від 26.02.2026 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.09.2024 року ТОВ «Укр кредит фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 1452-8623, за умовами якого ТОВ «Укр кредит фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 13 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти у порядку передбаченому цим договором (пункти 2.2., 3.1., 4.1. кредитного договору).

Пунктом 4.9. кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 300 календарних днів з моменту перерахування коштів; дата повернення (виплати) кредиту 23.07.2025 року.

Згідно з пунктами 4.7-4.10 10.1., 10.2. кредитного договору плата за користування кредитом складається процентів. Нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,00% за кожний день користування кредитом (тип процентної ставки - фіксована). До позичальника може бути застосована програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником під час кожного базового періоду (14 днів) процентів за зниженою ставкою 0,90% за кожний день користування кредитом.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає погодженим між сторонами умовам договору.

Проценти нараховані за користування кредитом в межах строку дії договору (365 днів).

Невід`ємною частиною кредитного договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (пункт 11.12 кредитного договору).

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом пропозиції ТОВ «Укр кредит фінанс» укласти договір (оферти) та прийняття ОСОБА_1 цієї пропозиції (акцепту). При цьому відповідач підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем ), номер паролю А2488.

Також, Додатковою угодою №1 від 06.12.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1452-8623 від 27.09.2024 року Кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у сумі 3 300,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1046 Цивільного кодексу України Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

У силу положень ч.2 ст.41, ст.49 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3)надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 200/5647/18 зауважив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Електронні платіжні системи (ЕПС) - це цифрові сервіси для проведення безготівкових розрахунків у мережі Інтернет та через термінали, що дозволяють оплачувати товари, послуги (комунальні, мобільний зв`язок) та здійснювати перекази.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Документом на переказ є електронний або паперовий документ, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

Засіб дистанційної комунікації - засіб комунікації, що використовується у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача.

Еквайрингова установа (еквайр) - юридична особа, яка здійснює еквайрінг.

Еквайрингом в свою чергу є послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі;

Емітентом електронних платіжних засобів вважається банк, що є учасником платіжної системи та здійснює емісію електронних платіжних засобів;

Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. Міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Відповідно до п.п.11 п.3 розділу I Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 , електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

За змістом п. 153, 154 розділу VIII Положення документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити обов`язкові реквізити, визначені цим Положенням та нормативно-правовими актами Національного банку з питань організації касової роботи.

Згідно п. 159-160 Положення документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити:

1) ідентифікатор еквайра або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати еквайра;

2) ідентифікатор отримувача:

для юридичної особи - найменування та код за ЄДРПОУ;

для фізичної особи-підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції;

3) ідентифікатор платіжного пристрою;

4) дату та час здійснення операції;

5) суму та валюту операції;

6) суму комісійної винагороди еквайра (за наявності);

7) унікальний номер платіжного інструменту держателя [зазначається унікальний (повний) номер платіжного інструменту держателя, включаючи платіжні операції, здійснені на користь фізичної особи]. Унікальний номер платіжного інструменту держателя може зазначатися у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для платіжних інструментів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), у разі здійснення платіжної операції на користь торговця (платіжної операції, метою якої є оплата вартості товарів чи послуг цього торговця).

8) призначення платіжної операції;

9) унікальний код операції/у разі використання платіжного інструменту в платіжній системі: найменування платіжної системи та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.

Відповідно до п.122 Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 25.09.2018 № 103, надавач платіжних послуг забезпечує формування касових документів, що створюються платіжним пристроєм із застосуванням емітованих платіжних інструментів, які мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) назву платіжної системи, якщо операція здійснювалася з її використанням; 2) ідентифікатор надавача платіжних послуг або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати надавача платіжних послуг; 3) номер платіжного пристрою;

4) дату та час здійснення операції; 5) суму та валюту операції; 6) призначення платежу/зміст операції; 7) реквізити емітованого платіжного інструменту; 8) унікальний код операції в разі використання платіжного інструменту в платіжній системі: найменування платіжної системи та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі; 9) суму комісійної винагороди.

Унікальний номер платіжного інструменту у форматі безпеки - це замаскований або зашифрований номер картки (PAN), що відповідає стандартам безпеки емітента або платіжної системи (PCI DSS). У фіскальних чеках та при онлайн-оплатах він відображається у вигляді перших 6 та останніх 4 цифр (наприклад, НОМЕР_1 ).

PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard) - це міжнародний стандарт безпеки, що захищає дані власників карток від шахраїв, маскуючи повний номер, термін дії та CVV. Він вимагає приховувати частину номера (зазвичай залишаючи 6 перших і 4 останні цифри) у чеках, виписках та інтернет-банкінгу. Дотримання є обов`язковим для банків та сервісів, що обробляють платежі

Отже, маска банківської карти - це частково прихований номер картки (зазвичай 16 цифр), де більшість цифр замінено на символи (наприклад, зірочки * або X), щоб захистити персональні дані користувача.

27.09.2024 року ТОВ «Укр кредит фінанс» перерахувало кредитні кошти у сумі 13200,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта маска картки НОМЕР_2 ).

Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією ID 3cb2456d-2355-4ab3-a8e9-06d8af3f63a8 про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача) та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування кредиту в розмірі 13200 грн. ОСОБА_1 через платіжну систему LiqPay, номер платежу 2524074359, маска картки НОМЕР_3, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Також, 06.12.2024 року ТОВ «Укр кредит фінанс» перерахувало кредитні кошти у сумі 3300 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта маска картки НОМЕР_2 ).

Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією 7c011458-a302-4908-b0ac-6010309006a2 про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача) та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування кредиту в розмірі 3300 грн. ОСОБА_1 через платіжну систему LiqPay, номер платежу 2558136975, маска картки НОМЕР_3, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

У вказаних документах зазначено дату та суму переказаних коштів на ім`я відповідача, номер банківської картки.

Унікальний номер платіжного інструменту держателя, тобто номер банківської картки, зазначено у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи, а саме: у вигляді перших 6 та останніх 4 цифр.

Отже, позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом долучено документ, передбачений ст.ст.41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст.13 Закону України «Про електронну комерцію», який підтверджує зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин неотримання від позивача кредитних коштів на її банківський рахунок, відсутності у неї карти НОМЕР_2 та відсутності заборгованості за договором.

ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором № 1452-8623 від 27.09.2026 та додатковою угодою, у зв`язку із чим розмір заборгованості 51 298,53 грн., з яких 13 829,39 грн. основний борг; 33 549,14 грн. не погашені відсотки, 3 920,00 грн. - заборгованість по штрафам.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як передбачено частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Укр кредит фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит, а той зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти відсотки частинами.

На виконання умов цього договору ТОВ «Укр кредит фінанс» перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 . У свою чергу відповідач не повернув кредитні кошти і не сплатив проценти.

Щодо вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з відповідача заборгованості по штрафам у розмірі 3 920,00 грн., суд виходить до наступного висновку.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, враховуючи викладене, відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.

За змістом ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Відтак враховуючи, що розрахунок заборгованості наданий позивачем включає період із 27.09.2024 року по 19.01.2026 (включно), тому із урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованого штрафу у розмірі 3920,00 грн., у зв`язку з необґрунтованістю.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги те, що відповідач умови укладеного договору належним чином не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 1452-8623 від 27.09.2024 року, в загальному розмірі 47 378,53 грн., з яких: 13 829,39 грн. - заборгованість за кредитом; - заборгованість за нарахованими процентами -33 549,14 грн.

На підставі положень статті 141 ЦПК України враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог (92,36%) у розмірі 2 458,95 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, п. 18 Прикінцевих та перехідних пролежень ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1452-8623 від 27.09.2024 р., в розмірі 47 378,53 гривень, з яких: - заборгованість за кредитом - 13 829,39 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами - 33 549,14 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.10.2026 року.

Суддя: