Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №752/14563/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/14563/26 Головуючий у суді першої інстанції - Бойко О.В.

Номер провадження № 33/824/4645/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Сливченко Юлією Вікторівною, на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130, Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673511 від 23 травня 2026 року водій ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 11 годині 45 хвилин, в м. Києві по вул. Руслана Лужевського 18, керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673470 від 23 травня 2026 року, водій ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 11 годині 45 хвилин, в м. Києві по вул. Руслана Лужевського 18, керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль «Jeep», д.н.з. НОМЕР_3 , які були припарковані ліворуч по ходу руху, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів.

Вказаним діями ОСОБА_1 , порушив п.п. 2.3 б, 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Сливченко Ю.В. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову в частині визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях останнього.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 . Зазначає, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів керування останнім транспортним засобом, а відеозаписи починаються вже після зупинки автомобіля та не фіксують його руху.

Також посилається на незаконність вимоги про проходження огляду, оскільки, працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння та не довели наявності передбачених законом підстав для проведення огляду. Зазначає, що в протоколі некоректно ототожнено огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager» та медичний огляд у закладі охорони здоров`я, що на думку сторони захисту, ставить під сумнів належність оформлення адміністративних матеріалів.

Окремо вказує на не роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що порушило право на захист і позбавило його можливості усвідомити наслідки відмови від огляду.

Крім того, працівниками поліції порушено вимоги щодо безперервної відеофіксації, оскільки у період з 12 години 39 хвилин до 14 години 04 хвилин бодікамера перебувала в салоні службового автомобіля та не фіксувала спілкування поліцейського з ОСОБА_1 . Відтак, саме в цей період могли відбуватися істотні процесуальні дії, законність яких унаслідок відсутності відеофіксації перевірити неможливо.

Вважає, що суд першої інстанції вибірково оцінив відеозаписи та інші докази, не надав належної оцінки поведінці ОСОБА_1 після зупинки, його поясненням і доводам сторони захисту, а фактично поклав в основу висновку про вину лише факт відмови від огляду.

На підставі викладеного, сторона захисту просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на недоведеність складу адміністративного правопорушення, неналежність та недопустимість доказів і істотні порушення процедури проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів.

Разом із апеляційною скаргою захисником ОСОБА_1 - Сливченко Ю.В. заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року, яке мотивовано тим, що повний текст постанови фактично був виготовлений 17 липня 2026 року, що підтверджується відміткою на процесуальному документі про отримання копії постанови, а також відомостями з ЄДРСР. До отримання повного тексту судового рішення особа позбавлена можливості належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження.

Відтак, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року.

Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні 29 липня 2026 року в день проголошення постанови.

Відповідно до супровідного листа від 29 липня 2026 року, наявного в матеріалах справи, копію оскаржуваної постанови була направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (а.с. 30).

Разом з тим, як зазначає захисник ОСОБА_1 - адвокат Сливченко Ю.В. про оскаржувану постанову стало відомо лише після її отримання 18 серпня 2026 року, що підтверджується відміткою на процесуальному документі про отримання копії постанови.

Апеляційну скаргу було подано 26 серпня 2026 року (а.с. 32 - 58).

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

При апеляційному розгляді справи потерпілий ОСОБА_2 заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. При цьому пояснив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди він на місці не був, однак пізніше після його повідомлення про пошкодження належного йому автомобіля "JEEP Patriot", він вийшов до місця події і побачив правопорушника ОСОБА_1 , який за зовнішніми ознаками вигляд як особа що перебуває в стані сп`яніння. Дане він визначив по його поведінці, манері спілкування та зовнішньому вигляді. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння останній відмовився. Також зазначив, що ОСОБА_1 визнав свою вину у пошкодження його автомобіля та погодив порядок відшкодування заподіяної шкоди.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Сливченко Ю.В. не з`явилися, про день та час розгляду справи судом повідомлені у встановленому порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п. 2.9-А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673470 від 23 травня 2026 року водій ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 11 годині 45 хвилин, в м. Києві по вул. Руслана Лужевського 18, керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль «Jeep», д.н.з. НОМЕР_3 , які були припарковані ліворуч по ходу руху, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів. Вказаним діями ОСОБА_1 , порушив п.п. 2.3-б, 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. (а.с. 4)

В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП, яка сталася 23 травня 2026 року, складена працівниками патрульної поліції, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с. 11).

Матеріали справи також містить пояснення потерпілого ОСОБА_2 , які були написані власноручно в яких останній зазначив, що 23 травня 2026 року о 11 год 45 хв він приїхав на роботу о 7 год 30 хв та припаркував автомобіль «Jeep», д.н.з. НОМЕР_3 на парко - місце з розміткою, та на протязі 24 годин не збирався використовувати, так як має добовий графік режиму роботи. Приблизно о 11 год 45 хв його співробітники повідомили, що в машину в`їхав автомобіль «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , та водій якого був з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Він викликав представників поліції та швидку допомогу. На виклик приїхав екіпаж поліції державний номер №65-96 (а.с. 12)

Матеріали справи також містить пояснення потерпілого ОСОБА_3 , які були написані власноручно в яких останній зазначив, 23 травня 2026 року припаркував своє авто «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 на парковці по провулку Лужевського 18А близько 8 год та поїхав по робочим справам служби 104. Від свого співробітника о 12 год отримав повідомлення, що його авто було пошкоджено в зоні заднього бамперу автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 13)

Матеріали справи також містить пояснення потерпілого ОСОБА_4 , які були написані власноручно в яких останній зазначив, що 23 серпня 2026 року він почув удар у припарковану машину «Jeep», д.н.з. НОМЕР_3 . Водій машини «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 намагався поїхати з місця, але вони забрали ключі і телефон. Потім викликали поліцію. (а.с. 14).

Крім того, до матеріалів справи також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23 травня 2026 року, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190 грн у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121-3 КУпАП, а саме 23 травня 2026 року о 13 год. 11 хв. водій, будучи учасником ДТП, не мав при собі посвідчення водія та з номерними знаками, які не належать даному транспортному засобу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 15).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673511 від 23 травня 2026 року водій ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 11 годині 45 хвилин, в м. Києві по вул. Руслана Лужевського 18, керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 2).

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» нічого не зазначено, що вказує на те, що особа відмовилась від підпису.

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 травня 2026 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. (а.с. 6)

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та 124 КУпАП 23 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 16).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції прибули за викликом щодо подій здійснення ДТП. (12:03:51). Працівники поліції почали спілкуватись з очевидцями події яка сталася, а також з водієм, який скоїв подію та повідомив працівникам поліції, що автомобіль є службовим. В подальшому працівники поліції почали складати протокок за подіями ст. 124 КУпАП та відбирати пояснення у потерпілих. Працівник патрульної поліції, підійшовши до водія ОСОБА_1 запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» чи проїхати до лікаря нарколога (14:08:00). Водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на місці зупинки та від огляду у лікаря нарколога, а також повідомляє працівникам поліції, що він відмовляється проставляти підписи про отримання протоколу (14:08:25). В подальшому, ОСОБА_1 роз`яснюють, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 23 травня 2026 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 1, 2, 3 п. 3 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Під час перегляду справи судом апеляційної інстанції захисником ОСОБА_1 - Сливченко Ю.В. заявлено клопотання про зупинення апеляційного розгляду у зв`язку із мобілізацією, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції залишив дане клопотання без задоволення під час розгляду справи, оскільки зупинення провадження з таких підстав КУпАП не передбачено.

Не передбачено КУпАП і можливість зупинення провадження до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою. На відміну від провадження у справах про адміністративні правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173 частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачена можливість зупинення строку розгляду справ про адміністративні правопорушення у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися, але стосується вона лише адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією. Зупинення строку розгляду інших справ про адміністративні правопорушення зазначеною правовою нормою не передбачено.

Таким чином інститут зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення КУпАП передбачений, але він не може бути застосований до справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому клопотання про зупинення провадження із застосуванням аналогії закону, зокрема ст. 335 КПК України, є безпідставним.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що справа про адміністративне правопорушення перебуває в провадженні Київського апеляційного суду з 16 вересня 2026 року, а відповідно до довідки про перебування ОСОБА_1 на військовій службі останній видана 03 вересня 2026 року.

Стосовно доводів, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів керування останнім транспортним засобом, а відеозаписи починаються вже після зупинки автомобіля та не фіксують його руху, апеляційний суд не може визнати обґрунтованими, оскільки з переглянутих відеозаписів камер патрульних поліції, вбачається, що свідки, які перебували під час події ДТП повідомили, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля та скоїв ДТП, а також під час складання протоколу не заперечував факту керування транспортним засобом.

Крім того, допитаний під час перегляду справи апеляційним судом потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що внаслідок ДТП водій транспортного засобу «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 був з явними ознаками алкогольного сп`яніння та від якого був різкий запах алкоголю і у останнього були виражене порушення мови, що вказувало на те, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо не роз`яснення прав та обов`язків то такі посилання не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, працівники патрульної поліції роз`яснювали ОСОБА_1 всю процедуру складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи сторони захисту про неповноту відеозапису апеляційний суд відхиляє, оскільки переривчастість відеозапису не свідчить про його недостовірність або сфабрикованість, оскільки наявні фрагменти послідовно фіксують склад правопорушення. Надане відео відображає основні етапи події, повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, а тому є належним і допустимим доказом.

Таким чином доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.

Також апеляційний суд погоджується з викладеним в постанові суду першої інстанції твердженням про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозяться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.3 б, п.13.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки вищезазначені докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються матеріалами провадження, які з достатньою повнотою зібрані працівниками поліції і були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу судом першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак і щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції наклав з урахуванням положень ст. 36 КУпАП та з урахуванням особи правопорушника та характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Сливченко Ю.В., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою захисником Сливченко Юлією Вікторівною, залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А. Яворський