Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №752/5046/22 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/10234/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 752/5046/22

07 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Д`яченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року, постановлене під головуванням судді Мазура Ю.Ю., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, боржник ОСОБА_2 та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, заінтересована особа ОСОБА_2 , та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги зазначав, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. знаходиться виконавчий лист № 752/5046/22, виданий 23.01.2024 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором безвідсоткової ставки від 14.12.2021 у розмірі 258 550 доларів США 00 центів.

21 травня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я.В. виніс у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 постанову про зняття арешту з майна та постанову про зняття майна з розшуку.

Вважає, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3 дають підстави вважати, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В. зняв арешт з транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , у порушення порядку зняття з арешту майна визначеного статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

З постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. по ВП № НОМЕР_3 про зняття арешту з майна вбачається, що підставою її винесення стало те, що на адресу приватного виконавця надійшло клопотання представника ОСОБА_3 адвоката Кобилецького В.В. від 19.05.2025 про зняття арешту з майна; до клопотання додано копію рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі № 752/16550/24.

Зазначав, що з рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2024 у справі № 752/16550/24 не вбачається, що із транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 ,, було знято арешт, який був накладений в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4) постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. про арешт майна боржника від 20 травня 2024 року.

Вважав, що приватний виконавець Бережний Я.В. перебрав на себе обов`язки суду, який наділений виключною компетенцією зняти арешт з майна, зокрема згідно з частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», та безпідставно зняв арешт із вище зазначеного транспортного засобу накладений в рамках ВП НОМЕР_3.

Також скарга обґрунтована тим, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4) дають підстави вважати, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Ярослав Вікторович зняв з розшуку транспортний засіб JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , у порушення порядку зняття з розшуку транспортних засобів визначеного статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження».

З постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. по ВП № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4) про зняття майна з розшуку вбачається, що підставою її винесення стало те, що постановою приватного виконавця від 20.05.2024 року оголошено в розшук транспортний засіб JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; на адресу приватного виконавця надійшло клопотання представника ОСОБА_3 адвоката Кобилецького В.В. від 19.05.2025 про зняття арешту з майна; до клопотання додано копію рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2024 року у справі № 752/16550/24, відповідно до якого суд вирішив в рахунок погашення заборгованості у розмірі 47 700 доларів США звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки JEEP, модель WRANGLER, чорного кольору, 2018 року випуску, шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 .

Вважав, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В., всупереч імперативним приписам статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», що породжують загально прийняті правила зняття майна з розшуку, не виявивши транспортний засіб JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , безпідставно припинив його розшук.

Зазначав, що такі дії приватного виконавця призвели до зменшення його можливостей виконати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року по справі № 752/5046/22, оскільки за боржником вже не зареєстрований транспортний засіб JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , як наслідок чого він втратив можливість частково виконати дане рішення суду за рахунок даного майна.

Щодо строку звернення зі скаргою зазначав, що про вищезазначені порушення своїх прав 12 вересня 2025 року він дізнався від свого представника, після того як він цього ж дня ознайомився із матеріалами виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4). 06 листопада 2025 року, у відповідь на скаргу на дії приватного виконавця, він отримав копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва про повернення без розгляду скарги по справі № 752/16550/24, якою скаргу ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В. на дії приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії по справі № 752/16550/24 - повернуто заявнику. Вважав, що строк для звернення із скаргою пропущений із поважних причин та підлягає поновленню.

З огляду на вище викладене просив суд:

поновити йому строк для подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В.;

визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В., пов`язані з винесенням 21 травня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4) постанов про зняття арешту з майна та про зняття майна з розшуку, а саме транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , неправомірними;

зобов`язати приватного виконавця скасувати постанову виконавчого провадження № НОМЕР_3 (ЗВП № НОМЕР_4) від 21 травня 2025 року про зняття арешту з майна;

зобов`язати приватного виконавця скасувати постанову виконавчого провадження № НОМЕР_3 (ЗВП № НОМЕР_4) від 21 травня 2025 року про зняття майна з розшуку;

зобов`язати приватного виконавця скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформацію про об`єкт обтяження: «все майно в межах суми боргу в розмірі 11213510,13 грн., окрім транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 »;

зобов`язати приватного виконавця відновити по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 (ЗВП № НОМЕР_4) арешт майна транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;

зобов`язати приватного виконавця внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформацію про об`єкт обтяження: «все майно в межах суми боргу в розмірі 11213510,13 грн.»;

зобов`язати приватного виконавця відновити по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 (ЗВП № НОМЕР_4) розшук майна транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В., заінтересована особа ОСОБА_2 - відмовлено.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що у вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В., заінтересована особа ОСОБА_2 , та про зобов`язання вчинити певні дії, та навів вимоги про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невнесенні 20 травня 2024 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформації про арешт майна по ВП № НОМЕР_5 у межах суми боргу 13 862,82 грн, та невинесенні по ВП № НОМЕР_5 постанови про розшук транспортного засобу JEEP WRANGLER.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року у справі № 752/16550/24 в рахунок погашення заборгованості у розмірі 47 700 доларів США за договором позики від 30 жовтня 2018 року звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль JEEP WRANGLER, шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 ; даний автомобіль належить особі, яка не є стороною у справі № 752/5046/22 та не є боржником за виконавчими провадженнями щодо виконання рішення у цій справі; накладення арешту та оголошення в розшук автомобіля, який не належить боржнику, не відповідає нормам чинного законодавства.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 31 березня 2026 року скаржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, скаргу по всім пунктам задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року по справі № 752/5046/22 вважає незаконною, оскільки судом при її постановленні було порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що з даної ухвали вбачається, що суд першої інстанції взагалі не розглядав скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В., заінтересована особа ОСОБА_2 , та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказує, що з ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року вбачається, що його скарга на дії приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії взагалі не була розглянута судом першої інстанції, а її висновки не стосуються мотивів даної скарги.

Зазначає, що його скарга була обґрунтована тим, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3 дають підстави вважати, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В. зняв арешт з транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , у порушення порядку зняття арешту з майна визначеного статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказує, що з матеріалів справи № 752/5046/22 не існує рішення суду про зняття арешту з майна боржника, а саме транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що вказує на протиправність дій приватного виконавця під час вчинення ним виконавчих дій по ВП НОМЕР_3 від 20 травня 2024 року.

Тобтовважає, що приватний виконавець перебрав на себе обов`язки суду, який наділений виключною компетенцією зняття арешту з майна, зокрема згідно з частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», та безпідставно зняв арешт із зазначеного транспортного засобу, накладений в рамках ВП НОМЕР_3.

Також зазначає, що його скарга на дії приватного виконавця ґрунтувалась на тому, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4) дають підстави вважати, що приватний виконавець зняв з розшуку транспортний засіб JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , у порушення порядку зняття з розшуку транспортних засобів визначеного статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Апелянт зазначає, що стаття 36 Закону України «Про виконавче провадження» не містить такої правової підстави зняття майна з розшуку, як звернення не сторони виконавчого провадження, інших учасників виконавчого провадження з клопотанням про зняття арешту з майна, а приватний виконавець, не виявивши транспортний засіб, безпідставно припинив його розшук.

Вказує, що неправомірні дії приватного виконавця Бережного Я.В. призвели до того, що за боржником вже не зареєстрований транспортний засіб JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , як наслідок чого він втратив можливість частково виконати дане рішення суду за рахунок даного майна.

Разом з тим вважає, що якби приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В.ч по № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4) від 20 травня 2024 року не допустив неправомірних дій, які полягали у безпідставному знятті арешту з транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та не зняв з нього арешт, то транспортний засіб продовжував би належати ОСОБА_2 і це збільшило б його можливості та шанси стягнути заборгованість по ВП № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4).

Посилаючись на частину п`яту статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», апелянт зазначає, що у разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом, та вважає, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В. з урахуванням статей 45, 51 Закону України «Про виконавче провадження» мав усі можливості задовольнити його вимоги по ВП № НОМЕР_3 (ЗВП НОМЕР_4) від 20 травня 2024 року.

Крім того, апелянт посилається на висновки Київського апеляційного суду, викладені у постанові від 06 серпня 2025 року у цій же справі, щодо положень частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), а також на висновки Верховного Суду щодо належного способу захисту особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.

10 серпня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. - Павленка С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначає, що доводи апелянта щодо скасування ухвали є незаконними та необґрунтованими, а ухвала від 02.03.2026 року постановлена з урахуванням всіх обставин справи та правильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що 20.05.2024 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 752/5046/22 від 23.01.2024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 12 405 грн, а також постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 752/5046/22 від 23.01.2024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором безвідсоткової ставки від 14.12.2021 у розмірі 258 550 доларів США.

Вказує, що 20.05.2024 постановою приватного виконавця виконавчі провадження № НОМЕР_5 та № НОМЕР_3 об`єднано у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4; постановами приватного виконавця від 20.05.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 та № НОМЕР_3 накладено арешти на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику та на грошові кошти боржника в межах загальної суми заборгованості 13 862,82 грн та 11 213 510,13 грн відповідно; постановою № НОМЕР_3 від 20.05.2024 про розшук майна боржника оголошено в розшук транспортний засіб JEEP WRANGLER, чорного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 .

Зазначає, що 20.05.2025 року на адресу приватного виконавця надійшло клопотання від адвоката Кобилецького В.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , від 19.05.2025 про зняття арешту з майна, а саме з автомобіля JEEP WRANGLER. При обґрунтуванні щодо зняття арешту було зазначено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року по справі № 752/16550/24 було задоволено позов ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на автомобіль за ОСОБА_3 ; також представником було зазначено, що ОСОБА_3 було відмовлено у перереєстрації права власності, оскільки в реєстрі міститься відповідна заборона від приватного виконавця.

До клопотання було додано копію рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі № 752/16550/24, відповідно до якого суд вирішив в рахунок погашення заборгованості у розмірі 47 700 доларів США звернути стягнення на предмет застави - автомобіль JEEP WRANGLER шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 , а також копію ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 07.03.2025 року у справі № 752/5046/22, якою скасовано заходи забезпечення позову - арешт транспортного засобу, накладений постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року.

Вказує, що 21.05.2025 винесено постанову про зняття арешту з майна № НОМЕР_3 та знято арешт з транспортного засобу JEEP WRANGLER, який було накладено постановою приватного виконавця від 20.05.2024 про арешт всього рухомого майна. Відповідні зміни 21.05.2025 року було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме до запису про обтяження № 31343288: об`єкт обтяження «Все майно в межах суми боргу в розмірі 11213510,13 грн» замінено на «Все майно в межах суми боргу в розмірі 11213510,13 грн, окрім транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ».

Щодо зняття з розшуку транспортного засобу зазначає, що, враховуючи рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі № 752/16550/24, яке було отримане приватним виконавцем 20.05.2025 року, транспортний засіб не належить боржнику та не є майном боржника, тому подальший розшук вказаного транспортного засобу за постановою приватного виконавця № НОМЕР_3 від 20.05.2024 міг призвести до порушень прав та інтересів третьої особи.

Крім того, представник приватного виконавця посилається на статтю 51 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначає, що скаржником не було доведено жодного зменшення можливості виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року у справі № 752/5046/22, у зв`язку з чим скаржником не доведено наявності порушеного права та безпідставно подано скаргу на дії приватного виконавця.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02.03.2026 року у справі № 752/5046/22 - без змін.

17 серпня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Кобилецького В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначає, що апеляційна скарга, як і первинна скарга, є безпідставною та надуманою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо номеру ВП № НОМЕР_6 зазначає, що, використавши ідентифікатор доступу до виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_5 та ВП № НОМЕР_6, можна встановити, що обидва вони були відкриті 20.05.2024р. та в цей же день були об`єднані в зведене виконавче провадження ВП № НОМЕР_4; в цей же день виконавцем було накладено арешт на все майно боржника, в т.ч. і транспортний засіб, про який згадує скаржник, та оголошено його в розшук. Тому твердження апелянта є маніпуляцією, оскільки всі дії виконавця здійснювалися в рамках зведеного ВП № НОМЕР_4.

Щодо зняття арешту з автомобіля зазначає, що скаржнику достовірно відомо, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2024р. у справі № 752/16550/24 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави - задоволено; в рахунок погашення заборгованості у розмірі 47 700 доларів США звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль JEEP WRANGLER шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 .

Вказує, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2024 року у справі № 752/16550/24 набрало законної сили; на виконання цього рішення суду ОСОБА_3 вчинив всі необхідні дії для реєстрації за собою права власності на автомобіль, визнаний його майном рішенням суду, і ніякі права ОСОБА_1 виконанням законного рішення суду порушені не були.

Зазначає, що спірний автомобіль з 30.10.2018 був предметом застави, а 07.10.2024 став власністю заставодержателя ОСОБА_3 за рішенням суду, а тому за рахунок вказаного автомобіля ніякі вимоги ОСОБА_1 не могли бути задоволені апріорі.

З огляду на вище викладене просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02.03.2026 року у справі № 752/5046/22 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання з`явився скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича адвокат Павленко С. В. проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Представник боржника ОСОБА_2 адвокат Кобилецький В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року у справі № 752/5046/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором безвідсоткової позики від 14 грудня 2021 року у розмірі 258 550 доларів США 00 центів та судовий збір у розмірі 12 405 грн 00 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 січня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року залишено без змін, поновлено виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року.

20 травня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 752/5046/22, виданого 23 січня 2024 року Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 12 405 грн 00 коп.

Також 20 травня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 752/5046/22, виданого 23 січня 2024 року Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором безвідсоткової позики від 14 грудня 2021 року у розмірі 258 550 доларів США 00 центів.

Постановою приватного виконавця від 20 травня 2024 року виконавчі провадження № НОМЕР_5 та № НОМЕР_3 об`єднано у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4.

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 20 травня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 про арешт майна боржника накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 11 213 510,13 грн.

20 травня 2024 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано публічне обтяження за реєстраційним номером 31343288 на підставі постанови приватного виконавця у ВП № НОМЕР_3 від 20 травня 2024 року; об`єкт обтяження - все майно в межах суми боргу у розмірі 11 213 510,13 грн; відомості про обмеження відчуження - заборонено відчужувати; боржник - ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 20 травня 2024 року у ВП № НОМЕР_3 про розшук майна боржника оголошено у розшук транспортний засіб JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до інформації Головного сервісного центру МВС України був зареєстрований за боржником ОСОБА_2 .

З відповіді на запит № 205345345 від 20 травня 2024 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів вбачається, що за ОСОБА_2 був зареєстрований транспортний засіб JEEP WRANGLER, легковий, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору.

З витягу про реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 57373369 від 30 жовтня 2018 року вбачається, що 30 жовтня 2018 року зареєстровано приватне обтяження, вид обтяження - застава рухомого майна, тип реєстрації - поточна, на підставі договору застави № 7350 від 30 жовтня 2018 року. Об`єктом обтяження є автомобіль легковий марки Jeep, модель Wrangler, чорного кольору, 2018 року випуску, номер об`єкта НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_1 . Обтяжувачем зазначена ОСОБА_7 , боржником - ОСОБА_2 , розмір основного зобов`язання - 47 700 доларів США, строк виконання зобов`язання - 30 квітня 2019 року, термін дії - 30 жовтня 2023 року.

07 квітня 2023 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги за договором позики та договором застави від 30 жовтня 2018 року.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року у справі № 752/16550/24 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави задоволено. В рахунок погашення заборгованості у розмірі 47 700 доларів США, що в еквіваленті станом на 29 липня 2024 року складає 1 960 374,60 грн, за договором позики від 30 жовтня 2018 року звернуто стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки JEEP, модель WRANGLER, чорного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на зазначений автомобіль. Вказане рішення набрало законної сили.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 752/5046/22, як захід забезпечення позову ОСОБА_1 , накладено арешт на автомобіль JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову задоволено та скасовано арешт транспортного засобу JEEP WRANGLER, накладений постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 752/5046/22.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову залишено без задоволення. Апеляційний суд зазначив, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову звертався ОСОБА_2 з метою усунення перешкод для реалізації прав кредитора ОСОБА_3 , тоді як саме ОСОБА_3 мав звертатися до суду за захистом своїх прав, а рішення про стягнення 258 550 доларів США на користь ОСОБА_1 залишалося невиконаним.

19 травня 2025 року представник ОСОБА_3 адвокат Кобилецький В.В. звернувся до приватного виконавця Бережного Я.В. з клопотанням про зняття арешту з транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 . У клопотанні зазначено про рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року у справі № 752/16550/24 та про відмову ОСОБА_3 у перереєстрації права власності у зв`язку з наявністю у реєстрі заборони приватного виконавця.

21 травня 2025 року приватним виконавцем Бережним Я.В. у ВП № НОМЕР_3 винесено постанову про зняття арешту з майна, якою знято арешт з транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який було накладено постановою приватного виконавця від 20 травня 2024 року про арешт всього рухомого майна.

21 травня 2025 року до запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 31343288 внесено зміни: об`єкт обтяження «Все майно в межах суми боргу в розмірі 11213510,13 грн» замінено на «Все майно в межах суми боргу в розмірі 11213510,13 грн, окрім транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ».

21 травня 2025 року приватним виконавцем Бережним Я.В. у ВП № НОМЕР_3 також винесено постанову про зняття майна з розшуку щодо транспортного засобу JEEP WRANGLER, 2018 року випуску, чорного кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

З листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. від 26 травня 2025 року № 8579-НОМЕР_3/2, наданого адвокату Кобилецькому В.В., вбачається, що постановою від 21 травня 2025 року ним було знято арешт з транспортного засобу JEEP WRANGLER відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2024 року у справі № 752/16550/24, оскільки вказаний транспортний засіб визнаний судом власністю ОСОБА_3 .

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформованого 12 вересня 2025 року, вбачається, що публічне обтяження за реєстраційним номером 31343288 зареєстроване 20 травня 2024 року на підставі постанови про арешт майна у ВП № НОМЕР_3; 21 травня 2025 року до запису внесено зміни на підставі постанови про зняття арешту з майна, а предмет обтяження викладено як все майно в межах суми боргу 11 213 510,13 грн, окрім зазначеного JEEP WRANGLER.

12 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 подав приватному виконавцю заяву про надання можливості ознайомитися з матеріалами зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5 та цього ж дня ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що міститься відповідний напис на заяві.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 окремо звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця щодо ВП № НОМЕР_5, у якій просив визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформації про арешт майна по ВП № НОМЕР_5 у межах 13 862,82 грн, та невинесенні по ВП № НОМЕР_5 постанови про розшук транспортного засобу JEEP WRANGLER.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року у задоволенні вказаної скарги відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2026 року у справі № 752/5046/22, апеляційне провадження № 22-ц/824/6978/2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Разом з тим предметом скарги, поданої ОСОБА_1 у листопаді 2025 року та яка є предметом розгляду у цьому апеляційному провадженні, є дії приватного виконавця, пов`язані з винесенням 21 травня 2025 року у ВП № НОМЕР_3 постанови про зняття арешту з майна та постанови про зняття майна з розшуку, внесенням змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а також вимоги про відновлення арешту та розшуку транспортного засобу.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою статті 376 ЦПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично не розглянув скаргу ОСОБА_1 , яка перебувала у його провадженні.

Так, зі змісту оскаржуваної ухвали від 02 березня 2026 року вбачається, що суд зазначив про звернення ОСОБА_1 до суду у вересні 2025 року та навів вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформації про арешт по ВП № НОМЕР_5 у межах 13 862,82 грн та невинесення у цьому виконавчому провадженні постанови про розшук JEEP WRANGLER.

Однак такі вимоги були предметом іншої скарги ОСОБА_1 , яка вже була вирішена ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року та переглянута Київським апеляційним судом постановою від 23 червня 2026 року.

Натомість вимогам скарги про неправомірність дій приватного виконавця, пов`язаних із винесенням 21 травня 2025 року у ВП № НОМЕР_3 постанови про зняття арешту з майна та постанови про зняття майна з розшуку, суд першої інстанції оцінки не надав та по суті їх не вирішив.

За таких обставин висновки суду першої інстанції не відповідають предмету скарги, яка перебувала на розгляді, а допущене порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року підлягає скасуванню.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц (провадження № 61-11131сво19) зроблено висновок, що суд апеляційної інстанції не має повноважень на скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої за наслідками розгляду скарги на дії державного або приватного виконавця, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки така ухвала не є ухвалою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів повинна вирішити скаргу ОСОБА_1 по суті.

Відповідно до частини першої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною другою статті 449 ЦПК України передбачено, що пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Зі скарги та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зазначав про отримання відомостей щодо оскаржуваних дій 12 вересня 2025 року після ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження; надалі він звернувся до суду зі скаргою, яка була подана у справі № 752/16550/24 і повернута заявнику ухвалою, копію якої він отримав 06 листопада 2025 року, після чого повторно звернувся зі скаргою у справі № 752/5046/22.

З огляду на послідовну реалізацію заявником права на судове оскарження дій приватного виконавця, колегія суддів визнає причини пропуску строку поважними та вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги.

Відповідно до частини першої статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини першої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2025 року у справі № 645/3063/19 (провадження № 61-13424св24) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; в порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені. Відсутність порушеного права є самостійною підставою відмови у задоволенні скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Вирішуючи питання про наявність порушеного права ОСОБА_1 внаслідок зняття 21 травня 2025 року арешту та припинення розшуку спірного транспортного засобу, колегія суддів враховує правовий режим цього майна та положення Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною першою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 296/314/19 (провадження № 61-12645св22) зазначено, що аналіз частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що виконавець може звернути стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за сукупності умов, визначених у частині першій статті 51 цього Закону. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 24 лютого 2025 року у справі № 490/4648/23 (провадження № 61-16159св24), вказавши, що відсутність хоча б однієї із трьох умов, визначених частиною першою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Як встановлено судом, право застави на спірний транспортний засіб виникло 30 жовтня 2018 року, що підтверджується договором застави № 7350 від 30 жовтня 2018 року та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 57373369 від 30 жовтня 2018 року.

Натомість рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 258 550 доларів США ухвалене Голосіївським районним судом міста Києва 28 листопада 2023 року.

Таким чином, право застави виникло до ухвалення судового рішення про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 , тобто передбачена пунктом 1 частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» умова для звернення стягнення на заставлене майно в інтересах стягувача, який не є заставодержателем, у цій справі відсутня.

За висновками Верховного Суду, відсутність хоча б однієї із трьох умов, передбачених частиною першою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно. Тому за встановленої відсутності першої умови немає необхідності встановлювати наявність чи відсутність двох інших умов, визначених пунктами 2 та 3 частини першої статті 51 цього Закону, для вирішення питання про можливість задоволення вимог ОСОБА_1 за рахунок спірного транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на частину п`яту статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» висновків колегії суддів не спростовують.

Частиною п`ятою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Наведена норма визначає порядок розподілу коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, однак не змінює умов, установлених частиною першою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності сукупності яких допускається звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Отже, ОСОБА_1 , який не є заставодержателем спірного транспортного засобу, за встановлених у справі обставин не мав передбаченого законом права на задоволення своїх вимог за рахунок цього заставленого майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Оскільки арешт майна є складовою звернення стягнення на майно боржника відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», збереження арешту і розшуку спірного транспортного засобу в межах виконавчого провадження ОСОБА_1 не могло слугувати законною підставою для подальшого задоволення його вимог за рахунок цього майна всупереч частині першій статті 51 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року у справі № 752/16550/24, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на спірний автомобіль як на предмет застави шляхом визнання права власності за заставодержателем ОСОБА_3 .

За таких обставин оскаржувані ОСОБА_1 дії приватного виконавця щодо припинення застосованих до транспортного засобу заходів не призвели до порушення належного ОСОБА_1 права на задоволення вимог за рахунок цього транспортного засобу, оскільки такого права у нього за приписами частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» не було.

Щодо посилань апеляційної скарги на положення статей 36 та 59 Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів зазначає, що предметом судового контролю за правилами розділу VII ЦПК України є захист порушеного права сторони виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2025 року у справі № 645/3063/19 звернув увагу, що за встановлення відсутності порушеного права скаржника відсутність такого права є самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги, а подальший аналіз правомірності дій приватного виконавця не впливає на результат вирішення скарги.

Тому доводи ОСОБА_1 щодо порядку застосування приватним виконавцем статей 36 та 59 Закону України «Про виконавче провадження» не можуть бути підставою для задоволення його скарги за відсутності порушеного права ОСОБА_1 , яке могло б бути поновлене у спосіб, передбачений частиною другою статті 451 ЦПК України.

Колегія суддів також враховує, що постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2026 року у цій же справі № 752/5046/22, але за результатами розгляду іншої скарги ОСОБА_1 , встановлено, що на час її вирішення JEEP WRANGLER не належав боржнику ОСОБА_2 , а право власності на нього було визнано за ОСОБА_3 судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Разом із тим зазначена постанова Київського апеляційного суду від 23 червня 2026 року не є судовим рішенням, яким вирішено вимоги цієї скарги щодо постанов приватного виконавця від 21 травня 2025 року, оскільки предметом того апеляційного перегляду була ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року за скаргою щодо ВП № НОМЕР_5.

Відтак доводи відзиву ОСОБА_2 про те, що поданням цієї апеляційної скарги ОСОБА_1 намагається отримати рішення, яке б суперечило постанові Київського апеляційного суду від 23 червня 2026 року, не є підставою для залишення оскаржуваної ухвали без змін, оскільки суд першої інстанції 02 березня 2026 року фактично розглянув іншу скаргу. Водночас установлені матеріальні обставини щодо правового режиму спірного автомобіля враховуються при вирішенні цієї скарги по суті.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року підлягає скасуванню, однак підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, пов`язані з постановами від 21 травня 2025 року, не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384, 447-1, 449, 451 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.

Головуючий: Судді: