Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №759/16871/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/16871/25

пр. № 1-кп/759/627/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретарі судових засідань: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12025100080002259 від 04.07.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув середню освіту, офіційно не працює, розлучений, без місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше судимий:

- 26.07.1991 Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі до 2 років. На підставі ст. 46-1 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком;

- 17.02.1992 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 140,43 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України звільнений від відбуття покарання з умовним строком 3 роки;

- 03.11.1993 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 81, ч.4 ст. 42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 07.07.1999 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст. 229-6 ст. 43 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 29.12.2001 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 01.03.2004 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.ч 3,4,5 ст.76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 21.06.2004 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 06.03.2008 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 14.09.2010 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 185 ч.4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 30.10.2014 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 ч.1 ст. 70 КК України до 6 місяців арешту;

- 31.03.2015 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 185 ст.ст.71,72 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 14.07.2016 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 до 8 місяців позбавлення волі;

- 25.01.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова, за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185,ч.1 ст. 70,ст. 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі;

- 05.05.2020 Новозаводським районним судом міста Чернігова за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі;

- 24.06.2021 Чернігівським апеляційним судом за ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185, ч. 2ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців -24.12.2024 звільнений по відбуттю покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурори - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_4 ,

захисник - ОСОБА_7 ,

представники потерпілого - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2025, ОСОБА_4 , приблизно о 02 годині, проходив повз приміщення Державної пожежно - рятувальної частини №18, розташованої по вул. Пшеничній, 3 в м. Києві. При цьому, він помітив, що приміщення вказаної частини пошкоджено внаслідок нанесення ракетних ударів та ударів літальними апаратами. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що знаходиться в Державної пожежно - рятувальної частини №18 та належить ГУ ДСНС у м. Києві.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, 04.07.2025 ОСОБА_4 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник до приміщення Державної пожежно - рятувальної частини №18, звідки таємно викрав чуже майно, а саме: ноутбук «НР» інвентарний №101462124, вартістю 26999 гривень 94 копійки, рюкзак чорного кольору вартістю 1080, 00 грн в кількості 2 шт., загальною вартістю 2160 гривень, черевики зимові, вартістю 2380 грн. 02 коп., які належать Головному управлінню ДСНС України у м. Києва, а також особисті речі працівників ГУ ДСНС у м. Києві, які матеріальної цінності для них не становлять.

Після чого, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ГУ ДСНС у м. Києві майнової шкоди на загальну суму 31539 гривень 96 копійки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав частково та показав, що проживав на території підприємства, на якому працював, по вул. Пшеничній. Під час обстрілу 04.07.2025 вибіг з території підприємства та побачив поранену жінку. Побіг до розташованої поруч частини ДСНС по допомогу, однак нікого там не було. Зайшов усередину та почав шукати медикаменти. У кабінеті взяв орден, після чого зайшов до роздягальні, відкрив ящики, побачив рюкзаки з медикаментами, взяв їх та вибіг на вулицю. Біля пораненої вже перебували інші люди, разом з якими він надав їй першу допомогу. Надалі рюкзаки викинув на пустир та втік. Зранку повернувся на підприємство і розбирав завали. Приблизно о 09 годині до нього підійшли працівники поліції, яким він одразу показав місце знаходження рюкзаків. Викрадення ноутбука заперечив.

Крім того, сторона захисту посилалась на недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину в частині викрадення ноутбуку та просила перекваліфікувати його дії на ч.1 ст. 162 КК України.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні за викладених вище обставин таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаної із проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 показав, що внаслідок обстрілу 04.07.2025 постраждала частина № 18 ДСНС по вул. Пшеничній, 3 у м. Києві. Поки працівники перебували в укритті та на виїзді, з приміщення зникли ноутбук, два рюкзаки з медикаментами та зимові черевики. Черговий на вході був відсутній, оскільки отримав поранення. Зазначене майно перебувало на балансі ДСНС, суму збитків визначено за результатами інвентаризації.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він працює начальником відділення №18 ДСНС по вул. Пшенична, 3 в м. Києві. Після першого вибуху 04.07.2025 приблизно о 01 годині разом з особовим складом перейшов до укриття. Повернувшись приблизно о 04 годині, побачив у кабінеті безлад і розкидані речі, що, на його думку, не було наслідком обстрілу. Згодом виявив відсутність ноутбука, яким користувався старшина ОСОБА_11 , медичних рюкзаків, нагород та особистих речей працівників. Сторонніх осіб не бачив. Пояснив, що частина зачиняється о 17 годині, вхід та вихід контролює постова частина, а під час тривоги особовий склад повинен перейти до укриття.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 03.07.2025 він заступив на добове чергування начальником караула у відділенні № НОМЕР_1 ДСНС по вул. Пшенична, 3 в м. Києві. Під час нічного обстрілу відвів особовий склад до укриття. Після завершення обстрілу працівники повернулися та розпочали гасіння пожеж поблизу частини. Приблизно о 06 годині підлеглі почали повідомляти про зникнення особистих речей. У самого свідка зі столу зникла нагорода. Частина під час обстрілу залишалася відчиненою. Обставин вилучення речей сторонніми особами він не спостерігав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що він працює пожежником-рятувальником. Приблизно о 06 годині 04.07.2025 виявив відсутність у особистій шафі рюкзака, кросівок, парфумів та грошей. Шафа була відчинена, документи лежали на підлозі. У роздягальні пошкоджень від вибуху не було. Обвинуваченого не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що 03.07.2025 він заступив на добове чергування у відділенні №18 ДСНС по вул. Пшенична, 3 в м. Києві. Під час обстрілу приблизно о 01 годині разом із колегами перейшов до укриття. Приблизно о 04 годині повернувся, після чого брав участь у гасінні пожеж. Згодом виявив, що його шафа відчинена, а черевики зникли. Деформації шафи від вибуху не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 03.07.2025 він заступив на добове чергування. Вночі 04.07.2025 перебував в укритті, а після завершення обстрілу разом з іншими працівниками гасив пожежі поруч із частиною. Повернувшись приблизно о 09 годині до роздягальні, виявив відкриті шафи та відсутність особистих речей. У нього зникли кросівки. Слідів зламу не бачив, обвинуваченого також не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що 03.07.2025 він заступив на добове чергування. Під час обстрілу перебував в укритті, приблизно о 03 годині 30 хвилин повернувся до частини, одягнув спеціальний одяг та виїхав гасити пожежі. Після повернення приблизно о 06 годині виявив відсутність у шафі рюкзака зі змінним одягом, гаманця, навушників та грошей. Обвинуваченого не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що 04.07.2025 після обстрілу відпрацьовував територію вул. Пшеничної та отримав повідомлення про зникнення речей із частини ДСНС. За його словами, на відео бачили чоловіка, який декілька разів заходив до будівлі та виходив із речами, проте запис надалі було втрачено. Неподалік частини, на відстані приблизно 100-150 метрів, знайшли речі у рюкзаках, серед яких були сірий ноутбук «HP», взуття та документи на ім`я ОСОБА_4 . У лісопосадці поблизу виявили ОСОБА_4 , який показав заховані речі працівників ДСНС, зокрема документи та нагороду. Свідок упізнав обвинуваченого як особу, яку тоді виявили, та повідомив, що передав його слідчо-оперативній групі й склав рапорт.

Крім показань, судом досліджено письмові докази та додатки до них.

З витягу з ЄРДР убачається, що відомості про кримінальне правопорушення внесено 04.07.2025 за № 12025100080002259 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України. Протокол прийняття заяви ОСОБА_10 від 04.07.2025 та матеріал повідомлення служби «102» фіксують звернення щодо зникнення майна з частини під час перебування працівників в укритті. (т.1 а. 104, 107).

Протоколом огляду місця події від 04.07.2025 із додатками, проведеного з 07 год 38 хв до 08 год 49 хв у приміщенні частини за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 3, зафіксовано стан будівлі, кабінетів та роздягальні, розташування речей, пошкодження дверей та елементів обстановки. Зміст протоколу суд оцінює разом із показаннями працівників, розмежовуючи наслідки обстрілу та обставини зникнення майна (т.1 а. 125-160).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.07.2025 із додатками, складеного під час огляду з 12 год 41 хв до 13 год 29 хв ділянки місцевості, зазначеної як проспект Леся Курбаса, 1 у м. Києві, біля дерева на прибудинковій території виявлено чорний рюкзак. У ньому знаходився ноутбук «HP» із написом «ВТС 3 ДСНС 2022» та наліпкою з номером 101462124, а також інші речі, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 та лист призначення на його ім`я. Виявлене вилучено та упаковано. Фототаблиця відображає рюкзак, ноутбук, документи та інші предмети (т. 1 а. 161-174).

З протоколу затримання особи від 04.07.2025 з додатками убачається, що фактичний час затримання ОСОБА_4 зазначено як 14 год 00 хв цього дня, місце - вул. Академіка Корольова, 2 у м. Києві. Під час обшуку затриманого виявлено та вилучено, серед іншого, два чорні рюкзаки з медичним обладнанням, інші рюкзаки з особистими речами, дві пари кросівок, пару чорних черевиків, гаманець, ліхтарик, чохол для посвідчення ДСНС, нагороду з посвідченням, банківські картки та гроші (т.1 а.177-195).

Протоколом огляду речей та документів від 19.07.2025 із додатками зафіксовано відкриття пакувань і дослідження вилучених предметів. У пакуванні QHY 0138782 знаходилися ноутбук «HP», рюкзак та інші речі. На ноутбуці зафіксовано наліпку № 101462124 і напис «ВТС 3 ДСНС 2022». Окремо оглянуто паспорт на ім`я ОСОБА_4 , взуття, грошові кошти, банківські картки та два рюкзаки з медикаментами. Додані фотографії відображають пакування та їх вміст (т.1 а. 210-224).

Довідка ГУ ДСНС України у м. Києві від 15.07.2025 № 7105-7195/71 06 містить відомості про перебування на балансі 18-ДПРЧ двох рюкзаків первісною вартістю 1 080 грн кожний та ноутбука «HP» первісною вартістю 26 999 грн 94 коп. Звіряльні відомості результатів інвентаризації від 16.07.2025 фіксують нестачу двох рюкзаків на суму 2 160 грн та одного ноутбука з інвентарним номером 101462124 на суму 26 999 грн 94 коп. Роздавальна відомість № 25 містить відомості про видачу зимових черевиків та суму 2 380 грн 02 коп. Ці документи підтверджують облік майна та наведені в них облікові показники; їх достатність для встановлення вартості викраденого на час події оцінюється окремо (т. 1 а. 114-116, 122-124).

У листі ГУ ДСНС України у м. Києві від 21.07.2025 та рапорті начальника ЦОЗЕКтаІТ від 14.07.2025 повідомлено, що під час вимкнення реєстратора для направлення фахівцям з метою вивантаження відеофайлів відбувся збій налаштувань, у зв`язку з чим записи подій за 04.07.2025 відсутні (т. 1 а. 119).

У протоколі слідчого експерименту від 13.07.2025 із додатками зафіксовано пояснення та відтворення ОСОБА_4 місць входу до частини, роздягальні, кабінету й виходу, а також його версію про допомогу жінці. Протокол не містить відтворення ним викрадення ноутбука. Тому суд не розцінює цей документ як визнання обвинуваченим викрадення ноутбука і не використовує його для заміни показань, наданих у судовому засіданні (т.1 а. 203-208).

Оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємного зв`язку, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 17, 92, 94 КПК України обов`язок доведення обставин, які становлять зміст обвинувачення, покладається на сторону обвинувачення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях. Винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом, а сумніви, які не усунуто під час судового розгляду, тлумачаться на користь обвинуваченого. Жоден доказ, у тому числі часткове визнання вини, не має наперед установленої сили.

Показання представника потерпілого та працівників пожежно-рятувальної частини узгоджуються між собою щодо обставин обстрілу, перебування особового складу в укритті, подальшої участі у гасінні пожеж та виявлення відсутності майна. Разом із тим зазначені особи не бачили моменту викрадення, тому їхні показання суд оцінює у взаємозв`язку з іншими доказами.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що перебував усередині частини, відкривав місця зберігання речей, узяв нагороду та рюкзаки, які виніс за межі будівлі. Ці показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_17 щодо вказаних обвинуваченим місць знаходження майна, а також з даними протоколів оглядів та вилучення речей.

Що стосується доводів обвинуваченого та захисника про непричетність ОСОБА_4 до викрадення ноутбука, то суд оцінює їх з урахуванням обставин виявлення саме цього предмета.

За протоколом огляду місцевості від 04.07.2025 ноутбук «HP» із відомчим написом та наліпкою № 101462124 виявлено у чорному рюкзаку разом із паспортом ОСОБА_4 та листом призначення на його ім`я. Отже, зв`язок обвинуваченого з рюкзаком підтверджується знаходженням у ньому його особистих документів. Ця обставина оцінюється разом із підтвердженим самим ОСОБА_4 перебуванням у приміщенні частини, винесенням звідти речей та виявленням іншого майна цієї частини.

Посилання захисника на відсутність очевидців викрадення та відеозапису саме по собі не виключає можливості встановлення обставин події іншими допустимими доказами. У цьому провадженні висновок щодо ноутбука ґрунтується на оцінці місця й обставин його виявлення, тотожності предмета, зв`язку рюкзака з обвинуваченим та поведінки останнього.

Показання свідка ОСОБА_17 суд бере до уваги у частині обставин, які він сприймав особисто, зокрема виявлення речей та документів, встановлення особи ОСОБА_4 і вказаних ним місць знаходження майна. Повідомлення свідка про зміст відеозапису не замінює безпосереднього дослідження такого запису. Через його відсутність неможливо перевірити якість зображення та можливість ідентифікації особи. Тому переказ змісту втраченого відео суд не покладає в основу висновку про винуватість. Розбіжність між поясненнями свідка та документами ДСНС щодо причин втрати запису також не усувається припущенням суду.

Письмові пояснення ОСОБА_4 , отримані працівником поліції 04.07.2025, та викладене в рапорті повідомлення про визнання вини не використовуються замість показань, наданих обвинуваченим у суді. Переказ працівником поліції пояснень, одержаних під час розслідування, не усуває обмежень, установлених статтями 95, 97 КПК України.

Довід захисту про те, що під час слідчого експерименту обвинуваченого не запитували про ноутбук, суд ураховує при визначенні доказового значення цього протоколу. Протокол від 13.07.2025 не містить відтворення ОСОБА_4 викрадення ноутбука, тому не підтверджує визнання ним цієї обставини. Водночас відсутність відповідного запитання сама по собі не спростовує інших доказів. При оцінці результатів експерименту суд розмежовує відтворення дій і звичайний переказ події, що відповідає висновку ОП ККС ВС у постанові від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17.

Щодо пояснень ОСОБА_4 про пошук медикаментів для допомоги пораненій жінці суд зазначає, що така мета не пояснює заволодіння нагородою, взуттям та іншими речами, які не призначені для надання першої допомоги. Винесення різнорідного майна з місць його зберігання та подальше приховування поза частиною оцінюються судом як обставини, що свідчать про спрямованість дій на викрадення чужого майна. Сам факт можливого надання допомоги пораненій не виключає вчинення крадіжки іншого майна.

Що стосується доводів захисника про кваліфікацію дій за ст. 162 КК України, то зазначена норма передбачає відповідальність за порушення недоторканності житла чи іншого володіння особи та сама по собі не охоплює таємного заволодіння чужим майном. Якщо ж кримінально каране викрадення не доведене, питання про наявність ознак іншого правопорушення вирішується окремо. Такий підхід узгоджується з висновком ОП ККС ВС від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 щодо наслідків декриміналізації дрібного викрадення.

Заявлена вартість двох рюкзаків і черевиків без урахування ноутбука становить 4 540 грн 02 коп., що перевищує межу дрібного викрадення у 2025 році - 3 028 грн. Тому саме лише виключення ноутбука не зумовлює застосування ст. 162 КК України. Цей висновок залежить від доведеності викрадення решти речей, їх вартості та охоплення єдиним умислом. Вартість предметів різних самостійних діянь не підсумовується лише для досягнення порога кримінальної відповідальності.

За встановлених обставин заволодіння майном мало таємний характер, оскільки речі вилучалися за відсутності працівників частини, а обвинувачений розраховував, що його дій ніхто не спостерігає. Винісши майно за межі частини та приховавши його, він отримав можливість розпорядитися ним. Подальше виявлення речей працівниками поліції не змінює закінченого характеру викрадення.

Таким чином, доводи сторони захисту є необґрунтованими та спростовуються дослідженими доказами. Вказані докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою, підстав недовіряти їм у суду немає.

На час події на території України діяв воєнний стан, уведений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовжений Указом від 15.04.2025 № 235/2025 з 05 год 30 хв 09.05.2025 строком на 90 діб. Отже, подія 04.07.2025 відбулася в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про проникнення, суд ураховує, що відчинені двері не свідчать про право сторонніх осіб вільно заходити до службових кабінетів та роздягальні.

Оцінивши безпосередньо досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він розлучений, не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше неодноразово засуджений. Крім того, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, в тому числі проти власності, на шлях виправлення не став, вчинивши новий злочин проти власності, що, на думку суду, свідчить про його стійку антисоціальну поведінку.

З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, можливо тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства і тому обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, встановленої для даного виду покарання, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або застосування більш м`якого виду покарання.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Враховуючи обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_4 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне залишити до набрання вироком законної сили раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ч. 9 ст. 100, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

За правилами ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув`язнення, а саме з 04.07.2025 по 11.10.2026.

Строк відбуття покарання рахувати з 12.10.2026.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази:

- два рюкзака чорного кольору з медичним обладнанням, два рюкзака чорного кольору з особистими речами, рюкзак сірого кольору, пара кросівок чорно-синього кольору, пара кросівок марки «Адідас», ботинки чорного кольору, купюри номіналом 50 грн, 100 грн (2шт), 20 гривень (5 шт), 500 грн, 2 пояси, ліхтарик чорного кольору, гаманець чорного кольору, чохол до посвідчення ДСНС, банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 , «Пумб» № НОМЕР_3 , Приватбанк» № НОМЕР_4 , «Приватбанк» № НОМЕР_5 , «Пумб» № НОМЕР_6 , «Приватбанк» № НОМЕР_7 , 2 картки метрополітена, дисконтна картка у кількості 2 шт., окуляри у кількості 2 шт, ноутбук марки HP з надписом ВТС 3 ДСНС моделі RTL 8822 СЕ з наліпкою на ньому з надписом 101462124, рюкзак чорного кольору, ефірний тримач чорного кольору з наліпкою S/N T2300I01025, ефірний тримач Roshat T2300HD, кейс чорного кольору з бездротовими навушниками марки Philips модель TAT2206 RTF TAT2206BK/00, дротові навушники, запаковані шприці у кількості 2 шт, павер банк чорного кольору модель YD887B, кулькові ручки у кількості 2 шт., передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути власникам за належністю;

- особисті речі ОСОБА_4 , пачка цигарок у кількості 2 шт, запальничка, частина одягу, блокнот, стартовий пакет НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_4 ;

- шприц з рідиною, який поміщено у паперовий конверт - знищити;

- коробка синього кольору в якій медаль та посвідчення, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - залишити у останнього;

- лист призначення №318, паспорт громадянина України у вигляді айді картки на імя ОСОБА_4 , передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1