Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №759/20259/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/20259/26

пр. № 1-кп/759/1633/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об`єднані кримінальні провадження № 12026100080001548 від 29.06.2026 року та №12026105080000804 від 01.07.2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

??- 24.10.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (штраф не сплачено).

??- 08.12.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 2 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей указ набрав чинності, у зв`язку із чим в Україні відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про військову агресію російської федерації проти України, не маючи офіційного місця роботи та інших джерел доходів, перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, будучи раніше судимим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не став та, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, перебуваючи на території Святошинського району м. Києва, вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 26.06.2026 приблизно о 00 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у під?їзді № 1 буд. АДРЕСА_2 у м. Києві повторно, таємно викрав, електровелосипед марки «Overlord Mercury S700», s/n НОМЕР_1, зеленого кольору, який належить ОСОБА_6 , завдавши потерпілому майнової шкоди, на загальну суму 8799 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 , 26.06.2026 о 00 год. 10 хв., підійшов до під?їзду №1 буд. АДРЕСА_2 у м. Києві, помітив що вхідні двері відчиненні та зайшов до вказаного під?їзду. Перебуваючи у під?їзді на першому поверсі вказаного будинку, помітив електровелосипед марки «Overlord Mercury S700», s/n НОМЕР_1, зеленого кольору.

Реалізуючи свій злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до електровелосипеда марки «Overlord Mercury S700», зеленого кольору, s/n НОМЕР_1, та виніс з під?їзду.

В подальшому з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 8799 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, 01.07.2026, за адресою: м.Київ, вул. Симиренка, біля буд. 2/19, у невстановлений досудовим розслідуванням час, незаконно придбав шляхом знахідки поліетиленовий пакет із пазовим замком та вмістом порошкоподібної речовини світло-бежевого кольору, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін масою 0,100 г., та два паперових згортки з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP масою 0,214 г., які знаходились у пачці з під цигарок «Winston».

Усвідомлюючи, що дана речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP, ОСОБА_3 , маючи злочинний намір, спрямований на зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, поклав її до лівого карману своїх шортів, у які був одягнутий, таким чином придбав та став зберігати особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту, для особистого вживання.

В подальшому, 01.07.2026 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 2/19, був затриманий працівниками поліції, які з лівої кишені шортів вилучили пачку з під цигарок «Winston» всередні якої знаходився поліетиленовий пакет із пазовим замком та вмістом порошкоподібної речовини світло-бежевого кольору та два паперових згортки з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.

За результатами дослідження вилученої речовини світло-бежевого кольору встановлено, що вона містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,100 г.

Амфетамін (а-метилфенетиламін), згідно Списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров?я від 02.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (у редакції наказу Міністерства охорони здоров?я України від 29.07.2010 №634), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №513/4734, розміром психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміну (а-метилфенетиламін), який відноситься до невеликих розмірів, є маса до 0,15 г. Таким чином, вилучена речовина масою 0,100 г. відноситься до невеликих розмірів, що виключає настання кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України.

За результатами дослідження вилученої речовини білого кольору встановлено, що вона містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,214 г.

PVP (1-феніл-2-пролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров?я від 02.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-пролідин-1-іл-пентан-1-он), за який передбачена кримінальна відповідальність за ст. 309 КК України є маса від 0,15 г до 1,5 г.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Позиції сторін кримінального провадження та потерпілого.

Прокурор у судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Просив призначити остаточне покарання ОСОБА_3 , з урахуванням положень ст.ст.70,71 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. Покарання у виді штрафу за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2025 року просив виконувати самостійно. При цьому прокурор зазначив, що обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття; обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , є рецидив злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, визнав повністю, не оспорював викладені в обвинувальному акті обставини, щиро розкаявся. Просив призначити йому мінімально можливе покарання, звернув увагу суду на наявність у нього хронічних захворювань.

Захисник зауважила, що ОСОБА_3 визнав свою провину та про скоєне шкодує, під час досудового розслідування останній співпрацював зі слідством щодо розкриття усіх обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, просила призначити її підзахисному покарання у мінімальному розмірі.

Потерпілий ОСОБА_6 просив суд вирішити питання щодо повернення належного йому електровелосипеда марки «Overlord Mercury S700», s/n НОМЕР_1, на суворості покарання обвинуваченого не наполягав.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав покази за змістом яких, він дійсно 26.06.2026 року зайшов у під?їзд буд. АДРЕСА_2 у м.Києві, де побачив електровелосипед марки «Overlord Mercury S700», s/n НОМЕР_1, зеленого кольору, який забрав та в наступному попрямував до себе додому. За декілька днів до нього додому прийшли працівники поліції, яким він видав вказаний велосипед, його вартість не оспорює.

Крім того, зазначив, що 01.07.2026 року він знайшов пачку з під цигарок «Winston», в якій знаходились поліетиленовий пакетик та два паперові згортки, усвідомлював, що в них міститься психотропна речовина, які забрав для особистого вживання. Невдовзі був затриманий працівниками поліції, які вилучили у нього вказані пакетик та згортки, обсяг психотропних речовин не заперечував. Зауважив, що свої дії оцінює негативно, про скоєне шкодує.

Згідно ст.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини та не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Суд також пересвідчився в тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, підстави вважати, що обвинувачений оговорює себе відсутні. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та знаходить вірною кваліфікацію його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану; та за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею

Мотиви призначення покарання .

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжкого та нетяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який раніше судимий, неодружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом не перебуває, також суд зважає на стан здоров`я обвинуваченого.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , є рецидив злочинів.

З огляду на вищевикладене, виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, беручи до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства неможливе та вважає за потрібне призначити йому покарання в межах санкцій статей за якими він визнається винуватим, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив нові злочини в період іспитового строку за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.12.2025, яким останнього засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 2 роки, суд, керуючись ч.3 ст. 78 КПК України, приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_3 із застосуванням ст. 71 КК України, та до покарання за цим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., на даний час штраф не сплачено.

Водночас, хоча штраф і підлягає самостійному виконанню згідно з ч. 3 ст. 72 КК, суд повинен застосувати ст. 71 КК та визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання за нове правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком та ухвалює рішення про їх самостійне виконання. На це вказав Касаційний кримінальний суд у постанові від 18 лютого 2025 року по справі №369/18964/23. Так, ККС зазначив, що положення ч. 3 ст. 72 КК прямо вказують на необхідність застосування вимог статей 70, 71 КК щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, оскільки передбачають не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань під час призначення їх за сукупністю кримінальних правопорушень або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 71 КК України, суд до покарання призначеного за даним вироком також повністю приєднує невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2025 року, та призначає ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу слід виконувати самостійно.

На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення як підсудним, так й іншими особами нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.

Підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.75 КК України або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

До ОСОБА_3 під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2026 (ун.№759/18775/26) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який надалі був продовжений на підставі ухвали суду від 08.09.2026 року строком до 06.11.2026.

З огляду на призначене ОСОБА_3 покарання, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та фактичні обставини вчинення злочинів, суд вважає за необхідне залишити без змін застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в загальному розмірі 5776 грн 32 коп. (висновок експерта від 10.07.2026 №СЕ-19/111-26/35621-НЗПРАП; висновок експерта від 07.07.2026 №СЕ-19/111-26/36021-ТВ).

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

-за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 08.12.2025року та повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 24.10.2025 року, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять років) 1 (один) місяць та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з дати взяття його під варту, тобто з 14 липня 2026 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в загальному розмірі 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 32 коп.

Речові докази:

- психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 0,100 г.; психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, масою 0,214 г., - знищити.

- велосипед марки «Overlord Mercury S700», s/n НОМЕР_1, зеленого кольору, - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1