Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №757/60197/21-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/12969/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Шкоріної О. І., Стрижеуса А. М.,

при секретарі Мудрак Р. Р.

за участі: боржника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Воробйової Ірини Вікторівни, в інтересах ОСОБА_1 ,

на ухвалу Печерського районного суду міста Києва у складі судді Хайнацького Є. С.

від 17 березня 2026 року

за заявою ОСОБА_1

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

у цивільній справі № 757/60197/21-ц Печерського районного суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

до ОСОБА_2 , ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню, дублікат виконавчого листа № 2-950/10, виданий 26.11.2024 Печерським районним судом міста Києва на підставі ухвали цього ж суду від 30.07.2024 у справі № 757/60197/21, а також стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на свою користь безпідставно одержані грошові кошти в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року у задоволені заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Воробйова І. В., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким визнати таким що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа по справі № 2-950 /10 від 26.11.2024, виданого на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30.07.2024. Стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані грошові кошти за виконавчим документом: по справі № 2-950 /10 від 26.11.2024, виданого на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30.07.2024 в рамках ВП НОМЕР_2 від 30.05.2025

Зазначає, що заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2010 у справі № 2-950/10 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено та стягнуто солідарно з нього і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 176-Ф/07 від 22.06.2007 в сумі 34 428 доларів США 19 центів, що за курсом Національного банку України станом на 18.03.2010 становило 274 599,24 грн, а також 20 698,00 грн пені. Звертає увагу на те, що 27.09.2011 суд видав оригінал виконавчого листа № 2-950/10, який 05.10.2011 було пред`явлено до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві та 17.12.2018 повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» за його заявою. Вказує, що 01.12.2020 на підставі наданого представником стягувача оригіналу виконавчого листа приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3, де оригінал перебуває й досі. Зазначає, що 11.11.2021 банк неправомірно звернувся до суду із заявою у справі № 757/60197/21 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку його пред`явлення, пославшись на неправдиві відомості про втрату документа під час пересилання органами державної виконавчої служби. Звертає увагу на те, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.07.2024 заяву банку задоволено, 26.11.2024 видано дублікат виконавчого листа, а 30.05.2025 приватний виконавець Павлюк Н. В. відкрив друге виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо того самого боржника та за тим самим обов`язком. Апелянт наголошує, що наразі у провадженні приватного виконавця перебуває два відкритих виконавчих провадження щодо одночасного виконання одного виконавчого документа з одного боржника на одну й ту саму суму боргу. Вказує, що про факт наявності оригіналу у матеріалах виконавчого провадження він дізнався лише 11.09.2025 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3. Стверджує, що оскаржуваним судовим рішенням суд першої інстанції проігнорував положення частини другої статті 432 ЦПК України щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у разі його помилкової видачі судом. Посилається на правовий висновок Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 2-3558/2010, відповідно до якого процесуально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є видача виконавчого листа двічі з одного й того самого питання у разі віднайдення або наявності оригіналу після видачі його дубліката. Вважає, що місцевий суд безпідставно обмежив розгляд заяви виключно матеріально-правовими підставами припинення обов`язку боржника за нормами глави 50 ЦК України, створивши реальну загрозу подвійного стягнення боргу. Звертає увагу на необхідність стягнення з банку безпідставно одержаних коштів у разі їх утримання за дублікатом згідно з частиною четвертою статті 432 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт (боржник) ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та доводів.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши позицію учасників провадження, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Обґрунтовуючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 вказував, що 01.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання оригіналу виконавчого листа № 2-950/10, виданого 27.09.2011 Печерським районним судом міста Києва. Оригінал виконавчого документа не втрачався, був повернутий стягувачу 17.12.2018 за його власною заявою на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», після чого повторно пред`явлений стягувачем до примусового виконання і наразі перебуває в матеріалах відкритого та діючого виконавчого провадження. Незважаючи на це, банк звернувся до суду із заявою про видачу дубліката та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи це нібито втратою оригіналу органами державної виконавчої служби під час поштової пересилки у 2016 році. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.07.2024 зазначену заяву банку було задоволено, 26.11.2024 судом видано дублікат виконавчого листа, на підставі якого 30.05.2025 той самий приватний виконавець відкрив друге виконавче провадження № НОМЕР_2, яке згодом приєднав до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, де вже виконувався первісний оригінал. Заявник зазначав про неправомірність одночасного існування та примусового виконання двох однакових виконавчих документів відносно одного боржника щодо одного і того самого боргу, що порушує заборону подвійного стягнення та свідчить про помилковість видачі дубліката.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що за змістом статті 432 ЦПК України виконавчий лист визнається таким, що не підлягає виконанню, виключно у разі його помилкової видачі або відсутності обов`язку боржника у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням чи з інших матеріально-правових підстав, передбачених главою 50 ЦК України. Встановивши, що зобов`язання боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 176-Ф/07 від 22.06.2007 не припинилися, що підтверджується банківською довідкою від 23.07.2025 № 5-70/2285/2025, суд дійшов висновку про відсутність доказів виконання рішення суду чи добровільного погашення заборгованості. Суд зазначив, що судове рішення набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню відповідно до статті 124 Конституції України і статті 18 ЦПК України, а наслідком визнання документа таким, що не підлягає виконанню, є закриття виконавчого провадження, що порушить право стягувача на задоволення вимог. Суд указав, що питання зупинення виконавчих дій належить до виключної компетенції приватного виконавця згідно зі статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», а сторони не позбавлені права укласти мирову угоду або вирішити питання повернення документа за заявою стягувача. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України підстав для задоволення заяви боржника.

Колегія судді не погоджується із такими висновками з наступних підстав.

Судом установлено, що заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2010 у цивільній справі № 2-950/10 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 176-Ф/07 від 22.06.2007 у сумі 34 428 доларів США 19 центів, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.03.2010 становило 274 599 грн 24 коп., а також 20 698 грн 41 коп. пені.

На виконання зазначеного судового рішення Печерським районним судом міста Києва 27.09.2011 видано оригінал виконавчого листа № 2-950/10.

Як убачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів (постанови про відкриття ВП) та відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження(переглядом за кодами доступу, що наявні у матеріалах справи), вказаний оригінал виконавчого листа № 2-950/10 від 27.09.2011 перебував на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві, звідки 17.12.2018 був повернутий стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» за письмовою заявою самого стягувача.

У подальшому оригінал виконавчого листа № 2-950/10 пред`явлено представником банку до виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Павлюку Н. В., яким 01.12.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3. Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження № НОМЕР_3 має стан «Відкрито», оригінал виконавчого листа весь цей час перебуває в матеріалах провадження приватного виконавця, постанови про його повернення чи закінчення не виносилися, виконавцем вчинялися дії щодо стягнення, зокрема шляхом направлення постанов про звернення стягнення на заробітну плату боржника за місцем його роботи до підприємств ТОВ «Алт Україна ЛТД», ТОВ «Комбат Констракшн», ДП «Західукргеологія» та ТОВ «Компанія Чернігівнафтогазгеологія».

Поряд із цим установлено, що 11.11.2021, тобто за наявності відкритого і триваючого виконавчого провадження № НОМЕР_3, у якому знаходився оригінал виконавчого документа, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Печерського районного суду міста Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-950/10 та поновлення строку для його пред`явлення, посилаючись на довідку Печерського районного відділу державної виконавчої служби від 22.04.2021 про те, що виконавче провадження було завершено ще 04.10.2016 у зв`язку з направленням листа до Коропського районного відділу державної виконавчої служби у Чернігівській області, куди виконавчий документ поштою нібито не надійшов і був втрачений при пересилці.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 757/60197/21 поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та постановлено видати його дублікат. На підставі цієї ухвали 26.11.2024 судом видано дублікат виконавчого листа № 2-950/10.

30.05.2025 за заявою банку приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н. В. відкрито друге виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного дубліката виконавчого листа від 26.11.2024.

Постановою приватного виконавця від 02.06.2025 виконавче провадження № НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, до складу якого вже входило відкрите раніше виконавче провадження № НОМЕР_3 за первісним оригіналом виконавчого листа.

Таким чином, станом на момент розгляду справи у провадженні одного й того самого приватного виконавця одночасно перебувають два відкритих виконавчих провадження стосовно одного й того самого боржника ОСОБА_1 про стягнення однієї і тієї самої суми боргу за одним і тим самим рішенням суду, одне з яких здійснюється за оригіналом виконавчого листа, а інше - за його дублікатом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у зокрема у постановах від 05.06.2024 у справі № 711/9608/15-ц та від 19.02.2026 у справі № 824/82/23, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві самостійні групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав належать обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав, визначених, зокрема, главою 50 ЦК України (виконання, передання відступного, зарахування, домовленість сторін, прощення боргу, неможливість виконання).

Натомість процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є саме обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що до таких процесуальних підстав належить, зокрема, видача виконавчого листа двічі з одного й того самого питання, у тому числі у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката або коли з`ясовується, що оригінал взагалі не був втрачений і перебуває на примусовому виконанні.

Законодавче регулювання інституту видачі дубліката виконавчого документа спрямоване виключно на поновлення можливості виконання судового рішення у разі об`єктивної втрати первинного документа. Дублікат є документом, що повністю замінює втрачений оригінал. Одночасне існування та пред`явлення до виконання оригіналу виконавчого листа і його дубліката чинним законодавством не допускається, оскільки це створює очевидну небезпеку подвійного стягнення з боржника однієї і тієї самої суми заборгованості, що грубо порушує баланс інтересів сторін та гарантії захисту прав боржника у виконавчому провадженні.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив виключно з того, що боржником не підтверджено належними доказами факт припинення або добровільного виконання самого грошового зобов`язання перед банком. Проте суд першої інстанції залишив поза увагою процесуально-правові підстави заяви та не врахував, що законність видачі дубліката базується на презумпції втрати оригіналу.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 19.02.2026 у справі № 824/82/23, судове рішення щодо наявності підстав для задоволення заяви відповідно до статті 432 ЦПК України ґрунтується на застосуванні цивільного стандарту доказування більшої вірогідності, визначеного статтею 89 ЦПК України, згідно з яким суд зіставляє переконливість наданих сторонами доказів і робить висновок на користь тієї обставини, яка видається більш вірогідною.

З наявних матеріалів справи за заявою ОСОБА_1 , що містять копії документів обох виконавчих проваджень, а також відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що оригінал виконавчого листа № 2-950/10 від 27.09.2011 не втрачався та був повернутий банку за його заявою у 2018 році, після чого пред`явлений банком до виконання приватному виконавцю Павлюку Назару Васильовичу та наразі виконується у межах відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_3. Відтак, дублікат виконавчого листа від 26.11.2024 було видано судом за відсутності фактичних підстав для його видачі, тобто помилково.

Одночасне перебування на примусовому виконанні в органах виконання судових рішень і оригіналу, і дубліката виконавчого документа покладає на боржника протиправний та надмірний тягар і тягне за собою безпосередню загрозу подвійного стягнення боргу за одним і тим самим рішенням суду. За таких обставин виданий 26.11.2024 дублікат виконавчого листа підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, на підставі частини другої статті 432 ЦПК України.

Водночас, щодо вимоги боржника про стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» безпідставно одержаних грошових коштів за дублікатом виконавчого листа в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 432 ЦПК України, якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Проте заявником не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт фактичного списання коштів з його рахунків або утримання із заробітної плати саме за дублікатом у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 та їх перерахування безпосередньо стягувачу, а також точного розміру таких коштів. Наявність постанов про арешт коштів та направлення документів на утримання із заробітної плати без надання банківських виписок чи фінансових звітів виконавця не свідчить про безумовне надходження визначених сум на користь банку за оспорюваним дублікатом. Відтак, у задоволенні цієї частини вимог належить відмовити у зв`язку з недоведеністю, що не позбавляє боржника права порушити питання про поворот виконання або повернення безпідставно набутих коштів у встановленому законом порядку за наявності документального підтвердження здійснених виплат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже апеляційна скарга, підлягає частковому задоволенню, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року підлягає скасуванню із ухвалення нового рішення про часткове задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 141 ЦПК України, згідно з якими сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню зі стягувача на користь боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381, 383 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Воробйової Ірини Вікторівни, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-950/10, виданий 26 листопада 2024 року Печерським районним судом міста Києва на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року у справі № 757/60197/21 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 12 жовтня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

О. І. Шкоріна

А. М. Стрижеус