Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №758/13195/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил адміністративного нагляду

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №758/13195/26

Суддя: Лещенко О. В.

Справа № 758/13195/26

3/758/4102/26

Категорія 354

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., ознайомившись з адміністративними матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.187 КУпАП, 20.07.2026 року о 23:40 годині був відсутній за місцем мешкання АДРЕСА_1 , чим порушив умови перебування під адміністративним наглядом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП;

Крім того, ОСОБА_1 , який раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.187 КУпАП, 23.07.2026 року о 23:45 годині був відсутній за місцем мешкання АДРЕСА_1 , чим порушив умови перебування під адміністративним наглядом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 06.08.2026 року, 09.09.2026 року, 08.10.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином за адресою місця мешкання засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», однак вказані відправлення повернуті відправнику, через відсутність одержувача за вказаною адресою. Причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення не подав.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом враховуються положення ч.2 ст.268 КУпАП відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачена частиною першою ст. 187 КУпАП, розглядається з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, судом створені всі умови та вжито всіх можливих заходів, як для належного повідомлення ОСОБА_1 , так і для забезпечення його особистої участі у судовому засіданні. Однак останнім проігноровано обов`язок прибути за викликом до суду для участі у розгляді справи, враховуючи безсумнівну обізнаність про складання протоколів про адміністративне правопорушення стосовно нього та розгляд матеріалів у Подільському районному суді міста Києва, про що останній проставив особистий підпис.

Крім того, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення, складений 21.07.2026 року, а скерований до суду лише 27.07.2026 року, тобто, не зважаючи на скорочені строки розгляду справи, та строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст.38 КУпАП, явка в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , участь якого є обов`язковою, працівниками Подільського управління поліції ГУНП України в місті Києві у строки, не забезпечена.

Отже, орган, який має повноваження на складання матеріалів про адміністративне правопорушення та забезпечення участі особи у судовому засіданні, усунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не вжив всіх заходів, в тому числі передбачених ст.260, ч.1, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

На підставі викладеного, враховуючи що судом вичерпані всі способи забезпечення доставлення ОСОБА_1 до судового засідання, вважаю за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього, та суд вважає, що такий розгляд, не є порушенням права на захист особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень правил адміністративного нагляду, передбачених частиною першою цієї статті (неявка за викликом поліції, неповідомлення про зміну місця роботи чи проживання, самовільне залишення місця проживання тощо), після накладення на особу адміністративного стягнення.

Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880894 від 21 липня 2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880844 від 24 липня 2026 року;

- рапортом ДОП Подільського УП ГУНП у м.Києві Цис Р., відповідно до якого під час перевірки 20.07.2026 року, ОСОБА_1 , який перебуває під адміністративним наглядом, за місцем мешкання, останнього вдома не було, у зв`язку із чим складений протокол про адміністративне правопорушення;

- рапортом ДОП Подільського УП ГУНП у м.Києві Цис Р., відповідно до якого під час перевірки 23.07.2026 року, ОСОБА_1 , який перебуває під адміністративним наглядом, за місцем мешкання, останнього вдома не було, у зв`язку із чим складений протокол про адміністративне правопорушення;

- письмовими пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких, за вказаною адресою він проживає з родиною, на час перевірки 20.07.2026 року, він їхав з роботи;

- письмовими пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких, за вказаною адресою він проживає з родиною, на час перевірки 23.07.2026 року, він їхав з підробіток, вину не визнає, оскільки йому потрібно працювати;

- копією постанови Подільського районного суду міста Києва від 30.03.2026 року (справа 758/4684/26) про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_1 строком на 1 рік;

- копією довідки про звільнення ОСОБА_1 ;

- копією постанови Подільського районного суду міста Києва від 31.03.2026 року (справа 758/3602/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 187 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи та складені стосовно нього протоколи про адміністративне правопорушення, до судового засідання не 'явився, тобто не скористався правом на надання пояснень та заперечень.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суддя вважає, що стягнення у виді штрафу у межах розміру санкції ч.2 ст.187 КУпАП, а саме накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33, ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП, суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.23,.33, 36, 40-1, 187 ч.2, 268, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua