Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №758/8089/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8089/25

Категорія 62

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Блащука А.М., при секретарі судового засідання Євтушенко О.В., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру,-

У С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2017 - ТОВ «КУА АПФ «Далп-Фінанс», що діє в інтересах AT «ЗНВКІФ «Княгиня Ярославна», як Первісний покупець звернулося до ТОВ «Міськбуд Інжинірінг» з Заявою про відступлення права вимоги за Договором №В/15/КВ-І7О купівлі-продажу майнових прав, Новому покупцю - ОСОБА_4 , що є Позивачем згідно з позовом. Враховуючи дану Заяву, 12.07.2017 було укладено трьох сторонній Договір про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором № В/15/КВ-170 купівлі-продажу майнових прав з ТОВ «КУА АПФ «Даліз-Фінанс», що діє в інтересах AT «ЗНВКІФ «Княгиня Ярославна» на користь Позивача - ОСОБА_4 . Одночасно, 12.07.2017 між сторонами Договору було укладено Угоду № В/15/КВ-І70 про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміни сторони) згідно з якою ціна визначена у розмірі 617 176,00 грн. Відповідно до Акту прийому-передачі житлового приміщення від 16.05.2019 Забудовник ТОВ «Міськбуд Інжинірінг» передав, а Покупець (Позивач) прийняв квартиру АДРЕСА_1 згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № В/15/КВ-17О від 05 08 2016.

В наступному, 04.06.2019, Позивач оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 05.08.2017 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 22.07.2017 уклали між собою шлюб. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 756/2861/24 позов Відповідача було задоволено та розірвано шлюб. Позивач звертає увагу, що квартира АДРЕСА_1 придбана ним за кошти його матері - ОСОБА_6 , що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.07.2017 та належить Позивачу на праві приватної власності (частка 1/1), про що свідчить витяг про державну реєстрацію відповідних прав.

З огляду на це позивач просить суд визнати особистою приватною власністю спірну квартиру.

03.06.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Блащука А.М.

Ухвалою від 13.06.2026 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 31.03.2026 було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в повному обсязі як необґрунтований.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 05.08.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 22.07.2017 укладено шлюб зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис № 1543.

В подальшому, 04.06.2019, ОСОБА_4 оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 756/2861/24 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрований 22.07.2017 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1543, - розірвано.

В позовній заяві позивач просить суд визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на квартиру у АДРЕСА_2 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

У відповідності до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у пункті 23 постанови від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60,69 СК України, ч.3 с. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 235 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно із ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу N 343/1294/18, в якій акцентував увагу на тому, що якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 264/2232/19 зробив висновок, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є майно, набуте нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує.

Судом встановлено, що за час подружнього життя сторонами було набуто спірну квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2017 (до укладення шлюбу між позивачем та відповідачем) - ТОВ «КУА АПФ «Далп-Фінанс», що діє в інтересах AT «ЗНВКІФ «Княгиня Ярославна», як Первісний покупець звернулося до ТОВ «Міськбуд Інжинірінг» з Заявою про відступлення права вимоги за Договором №В/15/КВ-І7О купівлі-продажу майнових прав - ОСОБА_4 .

В цей самий день, тобто 12.07.2017, було укладено трьохсторонній Договір про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором № В/15/КВ-170 купівлі-продажу майнових прав з ТОВ «КУА АПФ «Даліз-Фінанс», що діє в інтересах AT «ЗНВКІФ «Княгиня Ярославна» на користь ОСОБА_4 .

Також, 12.07.2017 між сторонами Договору було укладено Угоду № В/15/КВ-І70 про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміни сторони) згідно з якою визначена ціна у розмірі 617 176,00 грн.

Саме після цього, відповідно до Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 05.08.2017, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 22.07.2017 уклали між собою шлюб.

26.07.2017, ОСОБА_6 , яка є матір`ю ОСОБА_4 , здійснила за власні кошти платіж повної вартості квартири у сумі 617 176,00 грн. на користь AT «ЗНВКІФ « Княгиня Ярославна », в рахунок оплати за Договором відступлення права вимоги по Договору № В/15/КВ-17О купівлі-продажу майнових прав, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.07.2017.

Довідкою № 298 від 02.08 2017 AT «ЗНВКІФ «Княгиня Ярославна» підтвердило, що Позивач сплатив вартість майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , як Новий покупець в сумі 617 176,00 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі житлового приміщення від 16.05.2019 Забудовник ТОВ «Міськбуд Інжинірінг» передав, а Покупець (Позивач) прийняв квартиру АДРЕСА_1 згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № В/15/КВ-17О від 05.08.2016.

В подальшому, 04.06.2019, Позивач, перебуваючи у шлюбі, оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 756/2861/24 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 22.07.2017 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1543, - розірвано.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазаначила, що в квітні 2017 року дізналась про продаж квартир. В подальшому повідомила доньку про свої наміри та в травні забронювала квартири. Вказує, що це була не одна квартира, а декілька, щоб було сину і доньці, і одну для себе. В червні свідок розповіла сину про свій намір. Раніше свідок не говорила сину, бо знала про його намір укласти шлюб. Бронювання зробила в травні, коли донька приїхала із закордону, бо там навчалась. Всі дії з квартирою робила в телефонному режимі. В червні повідомила про це сина. Коли приїхала донька, 12.07.2017 уклали договір, потім компанія сказала, що можна внести оплату протягом місяця. Вказує, що було 3 квартири, одна квартира для доньки, одна для сина, інша на свідка ( ОСОБА_6 ). В подальшому було укладено три договри з відстрочкою сплати на місяць. Зазначає, що до моменту укладання договру не було обговорено фінансову участь відповідачки в придбанні квартири. Вказує, що квартира не була як подарунок на весілля, а була як допомога сину. Кошти на придбання квартири були виключно свідка та її чоловіка. Зазначає, що в 2017 до укладання шлюбу син проживав з нею (батьками). Після шлюбу подружжя проживало у батьків позивача (на АДРЕСА_4 ). Вказує, що вартість квартири була приблизно 23 - 25 тисячі доларів, квартира складала 40 квадратних метрів. Зазначає, що так як була відстрочка на місяць щодо внесення оплати, оплата була внесена свідком пізніше. Вказує, що оплату проводили в банку готівкою власними коштами. Свідок була присутня під час укладання угоди та всі угоди були зроблені в один день. Договір був з рострочкою платежу. Зазначає, що не пам`ятає, чи в договорі було вказано момент виникнення права власності. Кошти на придбання збирала з чоловіком (власна діяльність, подарунок від родичів, спадок, 21 рік була директором власної компанії з 1996 - 2017. На пенсію вийшла в 2013 році. Компанія заяймалась торгівлею оптики за валюту. Чоловік працював в фірмі "Сатурн"). Зазначає, що кошти сплачувала вона з донькою, при цьому при укладенні договру ані позивача ані відповідача не було.

Свідок ОСОБА_8 , яка є сестрою позивача, в 2017 році навчалась за кордоном. Паралельно почав будуватись комплекс ЖК Варшавський, і про бронювання квартир почали розмовляти в сімї у квітні 2017 року, а цим займатись мати. В травні зателефонувла мама та повідомила про бронювання обраних квартир. Спочали записувати все на матір, але потім передумали. Брату розповідали трошки пізініше. На той момент бачила майбутню жінку брата лише 2-3 рази. Вказує, що свою квартиру продала. Оплачували усі квартири разом з матір`ю в той час, як майбутнє подружждя полетіло на Мальдіви у весільну подорож. ОСОБА_4 вирішив взяти документи про право власнотсі та почати там ремонт. Свою квартиру продала 23.04.2019, квартира матері була продана приблизно в тому ж році. Зазначає, що всі квартири оплатила її матір своїми коштами. В 2017 році в квартирі на АДРЕСА_7 проживали мама, папа, брат. Зазначає, що кошти за квартиру були здебільшого матері, однак інколи надавав батько. З братом нічого за квартири не сплачували власними коштами.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_4 за кошти його матері - ОСОБА_6 , що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.07.2017.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , що свідчить витяг про державну реєстрацію прав.

Доказами набуття позивачем особистої приватної власності є: Договір про відступлення прав та обов`язків від 12.07.2017 за договором № В/15/КВ-170 купівлі-продажу майнових прав, довідка № 298 від 02.08.2017 про сплату позивачем вартості майнових прав на квартиру в сумі 617176,00 грн.; Акт прийому-передачі житлового приміщення від 16.05.2019; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності на квартиру по АДРЕСА_5.

Натомість відповідачем не надано доказів та не зазначено про джерала спільних доходів подружжя, про сплату вартості майнових прав на квартиру коштами з власних збережень або інших відомостей, які б спростували встановлені судом обставини. Не зазначено відповідачем й про те, що кошти ОСОБА_6 , за які придбана ОСОБА_4 квартира, були подаровані ОСОБА_6 подружжю, а не сину, зважаючи на те, що договір № В/15/КВ-170 купівлі-продажу майнових прав було укладено до реєстрації шлюбу.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач довів належними та допустимими доказами, що квартира, придбана за його особисті кошти, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), право приватної особистої власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк