Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №761/34655/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/2431/2026 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Бугіль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника Довженка В.І., розглянувши матеріали справи №33/824/2431/2026 про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Довженка Валерія Івановича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19.07.2025 о 23 год. 22 хв., за адресою: місто Київ, вул. Володимирська, 60, керував транспортним засобом «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 003329. Огляд на стан сп`яніння, проводився у встановленому законом порядку в приміщенні КНП КМНКЛ «Соціотерапія» в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18.

За вказаним фактом працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.07.2025 року серії ЕПР1 № 408279 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Довженко В.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

На переконання апелянта постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам та грубим порушенням норм матеріального і процесуального права; стверджує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення освідування на стан сп`яніння було допущено порушення; висновок складений без присутності ОСОБА_1 та поліцейського; огляд ОСОБА_1 проведено 20.07.2025 року, а висновок щодо результатів огляду був складений лише 26.07.2025 року, тобто через шість днів з дня події, протокол про адміністративне порушення було складено ще пізніше - 31.07.2025 року, а відтак, на думку апелянта, є недійсним.

Також апелянт зазначає, що патрульний, маніпулюючи своїм службовим становищем, погрожував ОСОБА_1 доставленням до ТЦК та використовував такі погрози як засіб психологічного тиску.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Довженка В.І. та самого ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 408279 від 31.07.2025 року ОСОБА_1 19.07.2025 о 23 год. 22 хв., за адресою: місто Київ, вул. Володимирська, 60, керував транспортним засобом «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 003329. Огляд на стан сп`яніння, проводився у встановленому законом порядку в приміщенні КНП КМНКЛ «Соціотерапія» в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, чим порушив вимоги п. 2.9.А ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що наркотичних засобів він не вживав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторно протягом року.

За змістом п. 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Довідкою закладу охорони здоров`я КНП КМНКЛ «Соціотерапія» від 26.07.2025 року підтверджено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, спричиненого вживанням стимуляторів (амфетаміну).

Твердження апелянта про те, що висновок складений без присутності ОСОБА_1 та поліцейського, без належної фіксації, не є таким суттєвим порушенням, що ставить під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Не впливають на законність рішення суду щодо винуватості ОСОБА_1 посилання на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений 31 липня 2025 року, оскільки протокол складений після оформлення висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2025 року, та в присутності ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що працівник патрульної поліції здійснював щодо ОСОБА_1 психологічний тиск, - є надуманими, оскільки із відеозапису, на якому зафіксовано фактичні обставини події, убачається, що працівник поліції чітко дотримувався процедури, не примушував водія до жодних дій, запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім того, дії працівників поліції за наявності відповідних підстав можуть бути оскаржені у передбаченому законом порядку і не охоплюються перевіркою фактичних обставин у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції у цій частині адміністративні матеріали не містять і апелянтом не вказано.

Досліджені апеляційним судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.

Доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Довженка Валерія Івановича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О. М. Сітайло