Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №759/4042/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю захисника Мєшальнікова Олександра Володимировича, потерпілого ОСОБА_1 , у режимі відеоконференції захисника Гаращака Василя Васильовича, розглянувши апеляційну скаргу захисника Мєшальнікова Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 30.01.2026 року о 20 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Infiniti», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по Кільцевій дорозі (навпроти вул. Зодчих, 5-А) в м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого по енерції він зіткнувся з автомобілем "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Крім цього, 30.01.2026 року о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Infiniti», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по Кільцевій дорозі (навпроти вул. Зодчих, 5-А) в м. Києві та будучи причетним до ДТП, самовільно залишив місце пригоди, чим порушив п.п. 2.10 «а» ПДР України.

Крім цього, ОСОБА_2 30.01.2026 року о 20 год. 30 хв., рухаючись по Кільцевій дорозі (навпроти вул. Зодчих, 5-А) в м. Києві, керував автомобілем «Infiniti», державний номерний знак НОМЕР_1 та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживав алкогольні напої. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці ДТП за допомогою приладу Drager Alkotest, що зафіксовано на нагрудні БК 473970, 472862, відповідно до тесту 4958 водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний 0,72 проміле, від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.п. 2.10 «є» ПДР України.

Не погоджуючись із постановою Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року, захисник Мєшальніков О.В. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Апелянт вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, справа - закриттю у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи; наполягає, що огляд проведений з порушеннями ст. 266 КУпАП, а тому є недійсним. Зокрема, ОСОБА_2 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я; в протоколі про адміністративне порушення зазначені інші дата та час; працівники поліції, всупереч вимогам закону, не роз`яснили ОСОБА_2 його процесуальні права; також апелянт зазначає, що водій автомобіля «Міні Купер» ОСОБА_3 та водій автомобіля «Шевроле» ОСОБА_1 , між якими раніше виникла ДТП, не увімкнули аварійну світлову сигналізацію та не встановили знак аварійної зупинки, що призвело до зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з автомобілями, які стояли після ДТП.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Мєшальнікова О.В. який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого ОСОБА_1 та захисника Гаращака В.В., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579668 від 31.01.2026 року, ОСОБА_2 30.01.2026 року о 20 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Infiniti», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по Кільцевій дорозі (навпроти вул. Зодчих, 5-А) у м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_2 . Після цього, за інерцією, автомобіль «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.

Крім того, відповідно до зазначеного протоколу, 30.01.2026 року о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, самовільно залишив місце події, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України.

Також протоколом зазначено, що після дорожньо-транспортної пригоди за його участю ОСОБА_2 вживав алкогольні напої. Огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено у встановленому законом порядку на місці ДТП за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest», що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори БК 473970, 472862. Відповідно до тесту № 4958 результат огляду становив 0,72 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я ОСОБА_2 відмовився. Процесуальні права та наслідки відмови від проходження огляду працівниками поліції йому роз`яснено.

Зазначені протоколи про адміністративне правопорушення за своїм змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП, містять необхідні відомості про особу, час, місце та обставини вчинення адміністративних правопорушень, їх правову кваліфікацію, а також інші передбачені законом відомості. Порушень порядку їх складення, які перешкоджали би повному та об`єктивному розгляду справи або могли бути підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Викладені у протоколах обставини узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, у тому числі відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовані фактичні обставини події в достатньому обсязі на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у порушенні п. 13.1, п. 2.10 «а» та п. 2.10 «є» ПДР України.

Так, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_2 підтвердив факт керування транспортним засобом «Infiniti», д.н.з. НОМЕР_1 та скоєння ним ДТП. На запитання патрульних щодо причин залишення місця пригоди та вживання алкоголю він зазначив, що вживав алкогольні напої вже після події, а залишив місце ДТП, оскільки перебував у стані стресу - «на адреналіні».

Працівники поліції роз`яснили йому процесуальні права, у тому числі право на захист, що підтверджується його підписом. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Drager Alkotest» та погодився на проведення такого огляду саме на місці події.

Доводи захисника Мєшальнікова О.В. про порушення працівниками поліції вимог статті 266 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 нібито не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, є необґрунтованими.

Як убачається з відеозапису, після роз`яснення працівниками поліції можливих варіантів проходження огляду, ОСОБА_2 чітко висловив свою згоду на проведення огляду на місці; після проведення огляду та отримання результату 0,72 проміле він не висловлював будь-яких заперечень або незгоди щодо його результату. Отже, посилання захисника на те, що огляд було проведено з порушенням установленого порядку, а саме: не запропоновано огляд у закладі охорони здоров'я - є неспроможними, позаяк визначив, що у разі відмови від проходження на місці, або незгоди з результатом, проводиться огляд у закладі охорони здоров'я.

Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено інші дату та час події. Сама по собі розбіжність у зазначенні окремих відомостей у протоколі не може автоматично свідчити про недоведеність вини особи, якщо сукупність інших належних та допустимих доказів дає можливість достовірно встановити фактичні обставини події, час її вчинення та причетність до неї особи.

У цьому випадку такі обставини підтверджуються, зокрема, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, зміст яких узгоджується з даними протоколу та іншими матеріалами справи. Сукупність цих доказів дає суду достатні підстави для висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення за критерієм доведеності «поза розумним сумнівом».

Також є необґрунтованими доводи захисника Мєшальнікова О.В. про те, що водії автомобілів «Mini Cooper» ОСОБА_3 та «Chevrolet» ОСОБА_1 , між якими до прибуття ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода, не увімкнули аварійну світлову сигналізацію та не встановили знак аварійної зупинки, що, на думку захисника, стало причиною зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 із зазначеними транспортними засобами.

Зазначені доводи спростовуються дослідженими судом відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких чітко зафіксовано увімкнену аварійну світлову сигналізацію на автомобілях «Mini Cooper» та «Chevrolet». Крім того, на запитання працівника поліції щодо місцезнаходження знака аварійної зупинки учасники ДТП повідомили, що «чорний Інфініті зніс його». Зазначені відомості узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і в сукупності спростовують твердження захисника про невжиття ними необхідних заходів для попередження інших учасників дорожнього руху про небезпеку.

Таким чином, наведені захистом обставини не спростовують встановленого судом факту порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України та причинного зв`язку між його діями і наслідками, що настали.

Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.

Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Також апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Мєшальнікова Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О. М. Сітайло

Справа № 33/824/2883/2026 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Бандура І.С.

Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.