Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №760/15390/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/4691/2026

№ 760/15390/24

Категорія КК: ч.2 ст. 309 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Києво -Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17 000 гривень, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 18 березня 2026 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі. Вирок Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2023 ухвалено виконувати самостійно.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Цим вироком встановлено, що ОСОБА_6 протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, 15.11.2023 приблизно о 17 год. 55 хв. перебуваючи за адресою: бульвар Чоколівський,21 в м. Києві, під деревом підняв блістер з чотирма таблетками, в якому міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), та помістив до лівої кишені спортивних штанів, в які був одягнений, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати вказаний засіб для власного вживання без мети збуту.

Після цього, ОСОБА_6 пішки направився по бульвару Чоколівському в м. Києві та проходячи повз будинок № 21 приблизно о 18 годині того дня, був зупинений працівниками поліції. Після чого, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 під час затримання в порядку ст.298-2КПК України, працівниками поліції виявлено та вилучено блістер з чотирма таблетками білого кольору, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,088 г.

В апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2023, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, який виконувати самостійно.

Такі вимоги прокурор обґрунтовує тим, що при призначенні остаточного покарання ОСОБА_6 судом безпідставно не приєднано в порядку ст. 71 КК України покарання за попереднім вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2023.

Звертає увагу на те, що інкриміноване кримінальне правопорушення обвинуваченим скоєно 15.11.2023, тобто, після постановлення попереднього вироку відносно нього, і до повного відбування попереднього покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та захисника, які заперечили проти скасування вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом доказами, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, і в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК України є правильною.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

На думку колегії суддів, вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України судом першої інстанції дотримано. Прокурор в апеляційній скарзі також не заперечує правильність призначення покарання за ч. 2 ст. 309 КК України.

Однак, слушними є доводи апеляційної скарги прокурора про незастосування судом ст. 71 КК України, яку він зобов`язаний був застосувати з огляду на вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення після постановлення вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2023 та не виконанням ним зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 11.06.2024 покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Згідно ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Як убачається з матеріалів судового провадження ОСОБА_6 судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України; ухвалою Київського апеляційного суду від 11.06.2024 року вирок змінений та ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, який обвинуваченим не сплачено. Тобто не відбувши попереднє покарання, ОСОБА_6 15.11.2023 знову вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України. Однак суд, при призначенні обвинуваченому покарання не застосував положення ст. 71 КК України та ухвалив вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2023 виконувати окремо.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ст. 413, ст. 420 КПК України підлягає скасуванню в частині призначення покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням апеляційним судом свого вироку.

Керуючись ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 420 КПК України, колегія суддів,-

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 18 березня 2026 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК України скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2023, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, який виконувати самостійно.

В решті вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 18 березня 2026 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України, - залишити без зміни.

Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання його копії.

С у д д і :

______________ _________________ __________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3