Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №757/54205/25-ц — Київський апеляційний суд

Справа № 757/54205/25

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11617/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Остапчук Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Кутукова Сергія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року, ухвалене у м. Києві, у складі судді Остапчук Т.В., повний текст якого складено 09 квітня 2026 року, у справі № 757/54205/25, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі - ТОВ «ФК «Аланд»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутих грошових коштів. Просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №38559 від 08.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Аланд» боргу в розмірі 10 486,13 грн, та стягнути з ТОВ «ФК «Аланд» на її користь грошові кошти в розмірі 1 023,28 грн.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №38559 від 08.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422,40 грн

26 лютого 2026 року адвокат Кутуков С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 8 500,00 грн.

Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року заяву адвоката Кутуков С.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті з неї грошові кошти за виконавчим написом № 38559 від 08 вересня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.

В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням адвокат Кутуков С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивачки стягнутих з неї коштів на виконання оспорюваного виконавчого напису змінити та викласти резолютивну частину в наступній редакції: «стягнути з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1023,28 грн., стягнуті на виконання виконавчого напису № 38559 від 08 вересня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.». Також просив додаткове рішення в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивачки понесених судових витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 8 500,00 грн. у відшкодування понесених у суді першої інстанції судових витрат на правничу допомогу.

Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу нею до позовної заяви було додано засвідчену копію договору про надання правничої допомоги від 05.09.2025 року, а також оригінальний примірник квитанції від 20.10.2025 року про прийняту адвокатом плату за вказаним договором. Вказані документи суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки понесених нею судових витрат на правничу допомогу. Також зазначає, що суд першої інстанції, вказуючи про стягнення з відповідача на користь позивачки безпідставно набутих коштів, не зазначив їх розмір. Тому, в цій частині додаткове рішення підлягає зміні шляхом зазначення у резолютивній частині конкретної суми безпідставно стягнутих з позивачки коштів за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, адвокат Кутуков С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого додаткового рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутих грошових коштів, заочне рішення суду сторонами не оскаржене, а тому апеляційний суд не переглядає правильність висновків суду першої інстанції у вказаній частині. Представник ОСОБА_1 оскаржив лише додаткове рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу та в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивачки безпідставно набутих коштів.

Задовольняючи частково заяву адвоката Кутукова С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. При цьому, в частині ухвалення додаткового рішення щодо позовної вимоги про стягнення з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих з неї грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса №38559 від 08 вересня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення такої вимоги.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., вчинений виконавчий напис, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 10 486,13 грн (а.с. 9).

На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса 03.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 (а.с. 12).

З відповіді приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. №21736 від 30.09.2025 року на адвокатський запит адвоката Кутукова С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вбачається, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з ОСОБА_1 стягнуто 1 023,28 грн, які розподілені наступним чином: 322,07 грн - в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем, 32,21 грн - в рахунок погашення основної винагороди приватного виконавця, 669,00 грн - в рахунок погашення витрат виконавчого провадження (а.с. 14).

Суд першої інстанції за позовом ОСОБА_1 визнав таким, що не підлягає виконанню виданий 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., виконавчий напис № 38559 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 10 486,13 грн, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих неї грошових коштів за вказаним виконавчим написом нотаріуса. В той же час, суд першої інстанції не з`ясував, яка конкретно сума грошових коштів підлягає стягненню з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 , як безпідставно стягнута неї за вищевказаним виконавчим написом нотаріуса. Така помилка суду першої інстанції підлягає виправленню судом апеляційної інстанції.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів відповідно до статті 1212 ЦК України. Аналогічні висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №201/6498/20, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі №910/16664/18.

Разом з тим, вказані висновки не поширюються на повернення ОСОБА_1 коштів, що були стягнуті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В., як витрати виконавчого провадження, та основна винагорода приватного виконавця як безпідставно набутих.

Судом встановлено, що стягнення таких коштів здійснювалося приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. у порядку та на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст.ст. 42, 45 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця здійснюється на підставі відповідних постанов приватного виконавця, які згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є самостійними виконавчими документами.

Визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 10 486,13 грн. не є підставою для стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця як безпідставно набутих коштів.

Позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів звернення до приватного виконавця з питанням повернення стягнутих з неї витрат виконавчого провадження та основної винагороди, оскарження та скасування рішень виконавця про стягнення або бездіяльність щодо повернення таких сум, та не заявила жодних позовних вимог до нього у даній справі. Відтак, у суду відсутні правові підстави для стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. на користь ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у розмірі 669,00 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32,21 грн., як безпідставно набутих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з ТОВ «ФК «Аланд» грошові кошти в сумі 322,07 грн, як безпідставно стягнуті з неї в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем за виконавчим написом №38559 від 08 вересня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.

Також колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, понесених в зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правничу допомогу ОСОБА_1 в суді першої інстанції надавав адвокат Кутуков С.О. У позовній заяві позивачем було наведено попередній розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу по справі мають становити 8 500,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача було надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги та послуг адвоката від 05.09.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Кутуковим С.О., відповідно до п. 5.2.1 якого сторонами погоджено, що за надану правничу допомогу та послуги адвоката зі збору та опрацювання документів, підготовки та складання в інтересах клієнта проекту позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з пред`явленням її в суд, подальше представництво інтересів клієнта у ході розгляду судом першої інстанції справи за вказаним позовом, вартість послуг (гонорар) адвоката встановлюється у розмірі 8 500,00 грн (а.с. 13).

Також на підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача було надано оригінал квитанції про прийняту плату за надані послуги від 20.10.2025 року, відповідно до якої адвокатом Кутуков С.О. від ОСОБА_1 прийнято 8 500,00 грн. за надані послуги у справі за позовом до ТОВ «ФК «Аланд» (а.с. 16а).

Відтак, надання правничої допомоги позивачеві адвокатом підтверджується матеріалам справи.

А тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення із ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто, справа не є складною. Надання правничої допомоги позивачці в даній справі не потребувало вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів. Правова позиція сторони позивачки ОСОБА_1 по суті грунтується на висновках Верховного Суду в аналогічних справах. Надання їй правничої одопомоги в суді першої інстанції фактично зводилося до підготовки та подання позову до суду.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, а також вимоги співмірності та розумності, колегія суддів вважає, що з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 4 000,00 грн.

Враховуючи викладене, додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог заяви адвоката Кутукова С.О., поданої в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення суду.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою адвокат Кутуков С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , також заявив про відшкодування втрат на правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн, понесених позивачкою в зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокат Кутуков С.О. надав оригінал квитанції про прийняту плату за надані послуги від 01.05.2026 року, відповідно до якої адвокатом Кутуков С.О. від ОСОБА_1 прийнято 6 500,00 грн. за надані послуги у справі за позовом до ТОВ «ФК «Аланд» (а.с. 75).

Також зі змісту наявної в матеріалах справи копії договору про надання правничої (правової) допомоги та послуг адвоката від 05.09.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Кутуковим С.О., вбачається, що за надану правничу допомогу та послуги адвоката в ході розгляду відповідної справи судом апеляційної інстанції за предметом даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 6 500,00 грн (п. 5.2.2 договору).

Відтак, надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Кутуковим С.О. в суді апеляційної інстанції підтверджується матеріалами справи, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 має право на відшкодування їй витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, а також вимоги співмірності та розумності, колегія суддів вважає, що з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Кутукова Сергія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву адвоката Кутукова Сергія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 грошві кошти у розмірі 322,07 грн., стягнуті на виконання виконавчого напису № 38559 від 08 вересня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді