Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №363/1227/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №363/1227/26

Суддя: Кирилюк Галина Миколаївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 363/1227/26

провадження № 22-ц/824/11366/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Кошель К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни - адвоката Завойка Дмитра Івановича на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року в складі судді Чіркова Г.Є.,

установив:

23.02.2026 Дачний кооператив інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни (далі - кооператив) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків в розмірі 7 170 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з серпня 2024 року по січень 2026 року не сплачує членські внески, встановлені рішенням правління кооперативу від 27 грудня 2023 року, в період перебування ОСОБА_1 на посаді голови правління кооперативу.

Також, згідно витягу з протоколу Загальних зборів кооперативу від 16.08.2025 року, прийнято рішення про запровадження платежу з власників кожної земельної ділянки, яка знаходиться на території кооперативу, на ремонт системи поливної води.

Згідно ст.12 Закону України «Про кооперацію» , одним із основних обов`язків члена кооперативу є сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року провадження в справі закрито відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

02.05.2026 представник кооперативу - адвокат Завойко Д. І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої доводи мотивує тим, що позивач не має статусу асоційованого члену кооперативу, статут позивача не містить положень щодо можливості набуття статусу асоційованого члена кооперативу, тому посилання суду на дану обставину є необґрунтованим та безпідставним.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У статті 6 Конвенції, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Дачний кооператив інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни створений згідно із чинним законодавством України на власності і на власні кошти громадян України не для отримання прибутку, є неприбутковою організацією і має державну реєстрацію.

Кооператив є юридичною особою з обслуговуючими функціями, що створена фізичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства з метою задоволення умов відпочинку на засадах самоврядування. Кооператив має відокремлене майно, самостійний баланс , рахунок в банку, печатку із своєю назвою та інші атрибути. Кооператив може складати від свого імені договори, набувати майнові та особисті немайнові права, були позивачем відповідачем в арбітражі, суді і третейському суді (п. 1.1., 1.10 Статуту, затвердженого Загальними зборами членів кооперативу протокол №3/16 від 10 грудня 2016 року).

Згідно з пунктом 2.3 Статуту основною метою створення і діяльності кооперативу є організація відпочинку на його території для членів кооперативу та членів їх сімей.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту членами кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, які мають земельну ділянку на території, відведеній Кооперативу, їх родичі та громадяни, які мають оформлене належним чином право розпорядження дачним будинком та земельною ділянкою, внесли пайовий. Вступний та членський внески, інші платежі у розмірі, визначеному Загальними зборами кооперативу, зобов`язуються додержуватися вимог цього Статуту. Вступ до кооперативу здійснюється Загальними зборами на підставі письмової заяви.

Відповідно до п. 3.2 Статуту кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та членів їх сімей, що поживають на дачній ділянці.

Згідно із пунктом 3.4 Статуту члени кооперативу та члени їх сімей зобов`язані, зокрема: неухильно виконувати вимоги Статуту кооперативу, законодавства України; виконувати рішення Загальних зборів, Правління та Ревізійної комісії кооперативу; своєчасно вносити членські внески, платежі за використану електроенергію та воду, інші платежі цільові та до різних фондів.

Рішенням загальних зборів кооперативу від 03.05.2025 встановлено членські внески на рівні 360 грн.

Рішенням загальних зборів кооперативу від 16.08.2025 утворено цільовий фонд на ремонт системи поливної води та встановлено платежі до фонду власниками ділянок, які знаходяться на території кооперативу, в рівних долях в розмірі 1 500 грн, до 30 вересня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в період з 01 серпня 2024 року по 31 січня 2026 року не сплачував членські внески, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно наданого розрахунку становить 7 170 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13.10.2020 у справах № 683/351/16-ц та № 695/2665/16-ц, відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Зазначені висновки підтримав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 06.11.2024 у справі №916/5182/23, від 11.09.2024 у справі № 916/5527/23 та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №761/2739/20, зазначивши в тому числі, що відносини зі сплати членських внесків між учасниками юридичної особи та юридичною особою є корпоративними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір виник з корпоративних відносин та має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Помилкове посилання суду першої інстанції про те, що спір виник між кооперативом та його асоційованим членом щодо сплати членських внесків, враховуючи відсутність в кооперативі асоційованого членства, не призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни - адвоката Завойка Дмитра Івановича залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua