Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №756/13148/25 — Оболонський районний суд міста Києва

02.10.2026 Справа № 756/13148/25

Номер справи 756/13148/25

Номер провадження 2/756/1039/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

секретар судового засідання - Харук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за необліковану електричну енергію, визначеної протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення № 1544 від 24.10.2024 у розмірі 38558,69 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , яку постачає позивач.

24.07.2024 представниками позивача під час обстеження приладу обліку електроенергії за адресою відповідача виявлено порушення пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що відповідає порушенню, передбаченому п. 8.4.2 ПРРЕЕ, - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, що не є власністю ОСР, несанкціоноване ОСР після відключення 10.03.2020 без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом ПРЩ (13 поверху) до струмоприймачів кв. 222 відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. За результатами виявленого порушення 03.09.2024 складено акт про порушення № 002344.

24.10.2024 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення № 002344 від 03.09.2024, за результатами якого складено протокол № 1544 від 24.10.2024. Комісією вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПРРЕЕ, за період з 03.07.2024 по 02.09.2024 (дату усунення порушення), відповідно до п. 8.4.11 та за формулою № 5, визначеними главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Нарахована сума склала 38558,69 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена, доказів протилежного суду не надано.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування поданого відзиву зазначив, що 05.09.2024 між ним і постачальником ТОВ «Київські енергетичні послуги» укладено договір № 15018622220/09/24 про поетапне погашення боргу за спожиту електричну енергію, за яким він визнав борг і регулярно сплачує платежі, тому пред`явлення цього позову призводить до подвійного врегулювання одного й того ж зобов`язання та суперечить принципу добросовісності. Також зазначив, що є особою з інвалідністю та перебуває у складному матеріальному становищі, але не ухиляється від виконання фінансових зобов`язань. Акт про порушення не підписаний споживачем чи його представником, не містить запису про відмову від підпису та даних свідка, підписаний лише однією особою, не працівником ОСР, - ОСОБА_3 , яка як представник балансоутримувача, що відповідає за збереження лічильника та пломб на сходовій клітці, не може вважатися незаінтересованою особою. Позивач не довів причетності саме відповідача до порушення. Дати порушення в документах позивача суперечливі (24.07.2024 - у позові, 03.09.2024 - в Акті, а нарахування проведено з 03.07.2024). Сам позивач визнає, що підключення здійснено «без порушення схеми обліку», тобто вся електроенергія проходила через лічильник, покази якого зросли з 028300 до 037989,6 кВт год, отже вона не є необлікованою. Наряд-допуск № 11499 від 10.03.2020 не містить підпису споживача, номер пломби в ньому (52330264) не збігається з номером, зазначеним в акті ТПЗ № 2437455. Протокол комісії не містить дат останнього контрольного огляду і технічної перевірки засобу обліку, перерізу проводу та допустимого струму. Особовий рахунок відкрито на ім`я його батька ОСОБА_4 , особи з інвалідністю І групи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати відповідача є особою з інвалідністю І групи, а сам відповідач - особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, отже ніхто з членів сім`ї фізично не міг виконати таке підключення. Окрім того, зазначив, що позивачу з 2020 року було відомо про споживання електроенергії через лічильник. Відповідач також заявив клопотання про застосування позовної давності.

У відповіді на відзив від 05.01.2026 представник позивача зазначив, що доводи відзиву не підтверджені доказами, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається, зокрема, шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (пункт 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312). Відповідач, набувши право власності 27.07.2021, не звертався до ОСР для укладення договору. Договір про поетапне погашення боргу укладено з іншою юридичною особою - постачальником ТОВ «Київські енергетичні послуги» щодо боргу в сумі 29458,48 грн за спожиту електроенергію за період з 01.05.2020 по 05.09.2024; предметом цього спору є інше зобов`язання - оплата електроенергії, спожитої з порушенням ПРРЕЕ, тому подвійного стягнення немає, а сам факт реструктуризації свідчить про недобросовісність споживача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.08.2025 відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування 1/2 частки квартири та свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2021.

ОСОБА_5 , на ім`я якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК.

10.03.2020 на підставі звернення ТОВ «Київські енергетичні послуги» електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 припинено. Виконані роботи оформлені нарядом-допуском на відключення № 11499. Відключення проведено від автоматичного вимикача, шляхом опломбування у відключеному стані пломбою № 52330264. Покази лічильника № 158065 становили 028300 кВт·год.

03.09.2024 представниками позивача під час обстеження приладу обліку електроенергії за адресою відповідача виявлено порушення пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що відповідає порушенню, передбаченому п. 8.4.2 ПРРЕЕ а саме самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі, що не є власністю оператора системи розподілу, не погоджене з оператором системи розподілу після відключення 10.03.2020 без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від ПРЩ (13 поверху) до струмоприймачів кв. НОМЕР_3 .

За результатами виявленого порушення 03.09.2024 складено акт про порушення № 002344.

Акт про порушення № 002344 від 03.09.2024 складено працівниками ОСР за участю ОСОБА_3 як представника балансоутримувача будинку. Споживач або його представник під час складання Акта присутнім не був; графи Акта щодо ознайомлення споживача з Актом, його підпису, відмови від підпису та даних свідка не заповнені. В Акті зафіксовано: місце встановлення лічильника - поверховий розподільчий щит (сходова клітка), покази лічильника № 158065 - 037989,6 кВт·год, струм споживання квартири - 2,2 А; до Акта додано схему електропостачання, фотофіксацію та акт ТПЗ № 2437455. Засідання комісії з розгляду Акта призначено на 24.10.2024.

24.10.2024 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення № 002344 від 03.09.2024, за результатами якого складено протокол № 1544. Комісією вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПРРЕЕ, за період з 03.07.2024 по 02.09.2024, відповідно до п. 8.4.11 та за формулою № 5, визначеними главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Нарахована сума склала 38558,69 грн.

Згідно з протоколом засідання комісії № 1544 від 24.10.2024 Акт розглянуто без участі споживача; датою усунення порушення зазначено 03.09.2024; графи «Дата останнього контрольного огляду засобу обліку, що передувала складанню акта», «Дата останньої технічної перевірки засобу обліку», «Площа перерізу проводу, яким виконано самовільне приєднання» та «Допустимий тривалий струм проводу (кабелю)» не заповнені. Серед розглянутих документів зазначено лист-запрошення на комісію від 09.09.2024 № 54505/3/01/5.

У листі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 24.09.2024 № 57559/012 позивач повідомив, що ОСОБА_1 договірні відносини відсутні; облік електроенергії до 10.09.2024 здійснювався лічильником № 158065; після відключення персоналом товариства виконувалися контрольні огляди електролічильника, під час яких зафіксовано зміну показів, що свідчить про наявність факту споживання електроенергії; 10.09.2024 за заявкою ТОВ «Київські енергетичні послуги» електропостачання квартири відновлено.

05.09.2024 між відповідачем і ТОВ «Київські енергетичні послуги» укладено договір № 15018622220/09/24 про поетапне погашення боргу за спожиту електричну енергію, який, як визнає позивач у відповіді на відзив, стосується боргу в сумі 29458,48 грн, що сформувався за період з 01.05.2020 по 05.09.2024. Відповідно до наданих відповідачем роздруківок з особового рахунку та історії платежів відповідач 05.09.2024 сплатив 12398,00 грн і надалі у вересні - грудні 2024 року регулярно здійснював платежі; нарахування за спожиту електроенергію проводилися за показами засобу обліку.

Листом НКРЕКП від 23.02.2026 № 11370/20.2/9-26 відповідачу роз`яснено, що відповідно до пункту 5.5.3 глави 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, відповідальність за збереження і цілісність поквартирних засобів комерційного обліку, пломб та індикаторів на них, установлених на сходових клітках, покладається на власника будинку або організацію, яка є балансоутримувачем будинку.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України та Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (до 11.06.2018), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, та Законом України «Про ринок електричної енергії».

Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

За змістом ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України договір є обов`язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятого ресурсу та забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено обов`язок споживача користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію і надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, та підписується представником оператора системи і споживачем або представником споживача. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Верховний Суд у постанові від 22.08.2022 у справі № 206/5490/20 виходив з того, що акт про порушення складається у присутності споживача (його представника) або особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт, а у разі відмови споживача від підпису - підписується незаінтересованими особами; споживач має бути повідомлений про засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати його проведення. У постанові від 01.02.2023 у справі № 553/2170/19 Верховний Суд визнав акт належно складеним з огляду на те, що особа, яка його підписала, мала доступ до закритих приміщень споживача й допустила представників енергопостачальника на об`єкт, а споживач був повідомлений про засідання комісії, та зазначив, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У постанові від 10.07.2025 у справі № 234/4789/21 Верховний Суд підтвердив, що власник нерухомого майна є споживачем електричної енергії, а виявлення місця підключення не є обов`язковим, якщо споживач (його представник) визнав факт порушення своїм підписом в акті.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76, статтями 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що процесуальне законодавство встановлює стандарт доказування «вірогідність доказів», за яким обставина вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20).

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Предметом спору є стягнення вартості необлікованої електричної енергії, визначеної комісією ОСР на підставі Акта. Отже, для задоволення позову позивач мав довести належними і допустимими доказами: факт порушення ПРРЕЕ, зафіксований у порядку, визначеному пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ; причетність до нього відповідача як споживача; наявність саме необлікованої, тобто не врахованої засобом обліку, електричної енергії та правильність визначення її обсягу й вартості з дотриманням процедури, встановленої пунктом 8.2.6 і главою 8.4 ПРРЕЕ.

Акт складено 03.09.2024 під час рейдової перевірки на сходовій клітці багатоквартирного будинку, тобто за межами квартири, без участі споживача чи його представника і без участі особи, яка допустила представників ОСР на об`єкт (територію) споживача. Представник балансоутримувача будинку ОСОБА_3 доступу до приміщення відповідача не надавала і представником споживача не була. Запису про відмову споживача від підпису Акт не містить, оскільки споживач при його складанні взагалі не був присутній.

За таких обставин Акт міг вважатися дійсним лише за умови його підписання уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами з посвідченням їх осіб (пункт 8.2.5 ПРРЕЕ). Натомість, як визнає сам позивач у позові та відповіді на відзив, Акт підписано представниками ОСР і одним представником балансоутримувача будинку. Підпис другої незаінтересованої особи в Акті відсутній. Підписи кількох працівників позивача не можуть замінити підпис незаінтересованої особи, оскільки працівники ОСР, яка є стороною спору та ініціатором нарахування, не є незаінтересованими особами.

Суд не погоджується з доводом відповідача про те, що представник балансоутримувача за своїм статусом не може бути незаінтересованою особою, оскільки пункт 8.2.5 ПРРЕЕ прямо відносить таку особу до кола незаінтересованих. Водночас зазначене не усуває порушень Акта, адже навіть з урахуванням підпису ОСОБА_3 вимоги щодо двох незаінтересованих осіб не дотримано. Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 5.5.3 глави 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідальність за збереження і цілісність квартирних ЗКО, пломб та індикаторів на ЗКО, установлених на сходових клітках, покладається на власника будинку або організацію, яка є балансоутримувачем будинку, а не на власника окремої квартири, що додатково вказує на необхідність особливо ретельного документування причетності саме споживача до виявленого на сходовій клітці порушення.

Відтак Акт не відповідає вимогам пункту 8.2.5 ПРРЕЕ і не може вважатися належним та допустимим доказом, який підтверджує факт порушення ПРРЕЕ саме відповідачем (ст. 77, 78 ЦПК України). Інших доказів, зокрема показань свідків, висновку експерта чи відеофіксації з достовірними даними про час і місце зйомки, які б підтверджували, ким і коли виконано підключення, позивач не надав. Фотоматеріали самі по собі не дають змоги встановити ні час виникнення підключення, ні особу, яка його виконала.

Як в Акті, так і в протоколі комісії порушення кваліфіковано як самовільне підключення «без порушення схеми обліку», тобто електрична енергія надходила до квартири через засіб обліку. Покази лічильника № 158065 зросли з 028300 кВт год (10.03.2020) до 037989,6 кВт·год (03.09.2024). Сам позивач у листі до НКРЕКП від 24.09.2024 визнав, що після відключення його персонал виконував контрольні огляди, під час яких фіксував зміну показів лічильника, тобто позивачу було відомо про споживання електроенергії через засіб обліку задовго до складання Акта.

Спожитий за показами лічильника обсяг електроенергії за період з 01.05.2020 по 05.09.2024, який охоплює і спірний період з 03.07.2024 по 02.09.2024, був нарахований постачальником до оплати, відповідач уклав договір про поетапне погашення цього боргу в сумі 29458,48 грн та здійснює платежі. Отже, та електрична енергія, яку отримала квартира відповідача у спірний період, була врахована засобом обліку і нарахована до оплати.

Суд погоджується з позивачем, що ОСР і постачальник є різними юридичними особами, а оплата послуг з розподілу та вартості необлікованої електроенергії має самостійні правові підстави. Проте позивач не довів, що нараховані 38558,69 грн є вартістю іншого, додаткового обсягу електроенергії, який не пройшов через лічильник, а не повторною оплатою того самого, вже облікованого й нарахованого до оплати обсягу.

Правова позиція Верховного Суду в постанові від 22.02.2018 у справі № 359/7497/16-ц, на яку посилається позивач, полягає в обов`язку оплатити фактично отримані послуги; у цій справі фактично отриману електроенергію обліковано й нараховано до оплати, і відповідач цей обов`язок визнав і виконує. Повторне ж стягнення плати за той самий обсяг за розрахунковою формулою під виглядом «необлікованої» електроенергії не узгоджується із самим поняттям необлікованої електроенергії та із засадами справедливості й добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

З тих самих міркувань суд не застосовує до спірних правовідносин висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2021 у справі № 359/4096/16-ц, про те, що реструктуризація заборгованості свідчить про визнання споживачем вимог. Договір від 05.09.2024 укладено з постачальником щодо боргу за електроенергію, обліковану за показами лічильника, а не щодо суми, визначеної протоколом № 1544 від 24.10.2024, яка з`явилася значно пізніше. Як зазначає сам позивач, цей договір предметом спору не є.

Навіть якщо допустити наявність підстав для нарахування, позивач не довів правильності визначення розміру заявленої суми (частина друга статті 623 ЦК України). У протоколі комісії не заповнені графи, що містять вихідні дані для розрахунку: дата останнього контрольного огляду і дата останньої технічної перевірки засобу обліку (якими визначається початок розрахункового періоду), площа перерізу проводу, яким виконано самовільне приєднання, та допустимий тривалий струм проводу. Позивач не обґрунтував, чому розрахунковий період розпочато з 03.07.2024, притому що в позовній заяві датою виявлення порушення названо 24.07.2024, в Акті - 03.09.2024, а сам позивач визнає, що контрольні огляди з фіксацією показів проводилися й раніше. Протокол також містить внутрішню суперечність: датою усунення порушення в ньому зазначено 03.09.2024, а розрахунок проведено до 02.09.2024.

Суд також враховує, що в листі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) позивач зазначив, що з відповідачем договірні відносини відсутні, а особовий рахунок і надалі значиться на ім`я померлої особи.

Суд погоджується з позивачем, що відповідач як власник квартири з 27.07.2021 є споживачем електричної енергії незалежно від того, на чиє ім`я відкрито особовий рахунок. Проте сам статус споживача не звільняє ОСР від обов`язку довести факт порушення в установленому порядку та розмір нарахування. Посилання відповідача на стан здоров`я його та членів його сім`ї, а також на те, що відключення 10.03.2020 фактично не здійснювалося, не є самостійними підставами для висновків суду та з огляду на викладене додаткової оцінки не потребують.

Вимога відповідача про закриття провадження у зв`язку з добровільним урегулюванням спору задоволенню не підлягає, оскільки передбачених статтею 255 ЦПК України підстав для закриття провадження (зокрема, укладення мирової угоди чи відмови позивача від позову) немає.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності суд зазначає, що позовна давність застосовується лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, про захист якого просить позивач, і встановлено факт його порушення; у разі встановлення необґрунтованості позовних вимог суд відмовляє в позові з цих підстав, а не через сплив позовної давності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц). Крім того, позов подано в межах трирічного строку, встановленого статтею 257 ЦК України.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але це не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен аргумент; ступінь цього обов`язку залежить від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04). Суд дав оцінку основним доводам сторін, які мають значення для вирішення спору.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними й допустимими доказами факт порушення відповідачем ПРРЕЕ, зафіксований у встановленому порядку, наявність у спірний період необлікованої електричної енергії, що не була врахована засобом обліку та нарахована до оплати, а також обґрунтованість розміру нарахування, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електроенергію - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна