Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №754/11726/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 754/11726/26 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12678/2026Головуючий у суді першої інстанції - Сенюта В.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

за участю:

представника позивачки Шевчука Г.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Шевчуком Геннадієм Михайловичем, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем жилого приміщення за раніше укладеним договором найму приміщення замість попереднього наймача,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем жилого приміщення за раніше укладеним договором найму приміщення замість попереднього наймача, згідно з яким просила: визнати її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 замість попереднього наймача ОСОБА_5 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на підставі ордера № 54079 квартира АДРЕСА_1 надана у користування ОСОБА_5 та її членам сім`ї: ОСОБА_6 (чоловік), ОСОБА_7 (син), ОСОБА_2 (донька), ОСОБА_8 (донька), ОСОБА_9 . Вказана квартира належить до державного житлового фонду та у власність в порядку приватизації не передавалась.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік наймача - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 знятий з реєстраційного обліку в судовому порядку.

Наймач квартири ОСОБА_5 з 01.01.2024 змінила місце проживання та реєстрації.

На момент звернення позивачки до суду у квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , однак тривалий час у вказаній квартирі не проживають, разом з тим, у спірній квартирі фактично проживає 4 особи: позивачка, її чоловік ОСОБА_10 та їх діти ОСОБА_11 та ОСОБА_11 .

На заяву позивачки щодо зміни договору найму, листом УЖКГ Деснянської РДА від 26.06.2025 відмовлено через відсутність у заяві особистої згоди усіх повнолітніх членів сім`ї наймача, які зареєстровані у квартирі.

На підставі викладеного позивачка просила позов задовольнити.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.05.2026 у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 217-225).

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, за яких позивачка не змогла отримати згоду на визнання її наймачем квартири від інших повнолітніх членів сім`ї наймача та фактично вдався до оцінки зовсім інших обставин, які підлягають встановленню при вирішенні справ про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

При цьому, посилаючись на недоведеність позивачкою обставин щодо непроживання відповідачів у спірній квартирі, суд тим самим не встановив їх дійсного місця проживання, не з'ясував їх ставлення до заявлених позивачкою вимог, мотивів надання або ненадання ними згоди на визнання позивачки наймачем квартири за раніше укладеним договором найм замість попереднього наймача, не реалізував свого права на визнання обов'язковою явки у судове засідання відповідачів з метою отримання від них відповідних пояснень по справі.

Вказує, що посилання суду на недоведеність позивачкою інших обставин, зокрема щодо утримання нею спірної квартири, є безпідставними, оскільки зміна договору найму жилого приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім`ї згідно ст. 106 ЖК України, не пов`язана із доказуванням членом сім`ї наймача обставин щодо утримання ним жилого приміщення, а залежить виключно від бажання такого члена сім`ї наймача бути наймачем жилого приміщення та встановлення обставин щодо смерті наймача або втрати ним права користування жилим приміщенням, а також від згоди самого наймача та/або інших повнолітніх членів його сім`ї, які проживають з ним (т. 2, а.с. 2-7).

Представник позивачки у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідачі Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація та Київська міська рада у своїх відзивах на апеляційну скаргу просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, та слухати справу за відсутності їх представників.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представниці позивачки, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі ордеру № 54079 серія Б від 19.12.1984 квартира АДРЕСА_1 надана для заселення ОСОБА_5 та членам її сім`ї: ОСОБА_6 - чоловік, ОСОБА_7 - син, ОСОБА_12 - донька, ОСОБА_2 - донька, ОСОБА_13 - донька (т.1, а.с.14).

Прізвище ОСОБА_12 змінено на ОСОБА_1 у зв`язку із реєстрацією шлюбу, про що свідчить копія свідоцтва про народження (а.с. 16), копія паспорту на ім`я позивачки (т. 1, а.с.17-18).

Прізвище ОСОБА_13 змінено на ОСОБА_3 у зв`язку із реєстрацією шлюбу, про що свідчить копія свідоцтва про народження (т. 1, а.с. 21) та копія паспорту (т. 1, а.с. 22).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Києва у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані з 25.04.1985 - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 зареєстрований з 27.09.1985. Діти позивачки - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 - зареєстровані з 09.02.2012 (т. 1, а.с. 43,44, 118).

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 не є службовою, на квартирному обліку в Деснянській райдержадміністрації ніхто не перебуває, приватизація не проводилась (т. 1, а.с.118).

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с.27).

На підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2023 ОСОБА_7 визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 (т. 1, а.с.28-40).

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади від 05.06.2025, ОСОБА_5 з 01.01.2024 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 (т. 1, а.с.41).

23.10.2024 Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на заяву позивачки від 22.10.2024 про зміну договору найму на квартири АДРЕСА_1 надало відповідь, згідно якої роз`яснено, що зміна договору найму жилого приміщення внаслідок визнання іншого члена сім`ї наймачем можлива у випадку звернення члена сім`ї наймача до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із відповідною заявою та завіреними копіями документів, які необхідно подати (т. 1, а.с.45).

23.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про зміну договору найму жилого приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім`ї. Відповідно до змісту вказаної заяви, позивачкою вказано лише ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а у графі згода повнолітніх членів сім`ї вказано прочерк (т. 1, а.с. 46).

26.06.2025 на вказану заяву Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація відмовила у розгляді заяві з підстав відсутності згоди вказаних у заяві повнолітніх членів сім`ї (т. 1, а.с. 47).

Так, як передбачено ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а у разі її відсутності - відповідним підприємством, установою організацією) і наймачем (стаття 61 ЖК України).

За змістом ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 816 ЦК України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо користування житлом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Відповідно до статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно з положеннями статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до положення ч. 1 , 2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймача за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Для визнання наймачем на підставі статті 106 ЖК України іншого члена сім`ї необхідно щоб попередній член сім`ї мав правовий статус «наймача» (див. постанову Верховного Суду від 16 .05.2018 в справі № 682/933/16-ц (провадження № 61-3248св18)).

Положеннями ч. 2 ст. 107 ЖК України визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо із жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. У зв`язку зі смертю основного наймача, договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою.

У свою чергу, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилалася на те, що у позасудовому порядку позбавлена можливості отримати згоду відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , через відсутність засобів зв`язку із ними, а також їх не проживання за адресою їх реєстрації. Крім того, чоловік позивачки та їх діти не належать до членів сім`ї попереднього наймача, а тому, у розумінні норм ч. 2 ст. 64 ЖК України, їх згода на визнання позивачки наймачем не вимагається законом.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вищенаведених обставин, якими вона обгрунтовує свої позовні вимоги.

Посилання позивачки на копії актів від 09.12.2020, 10.02.2021, 12.03.2021, 09.04.2021, 18.05.2021, 30.06.2021, як на докази тривалого непроживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою своєї реєстрації, колегія суддів вважає безпідставними, адже як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані акти вже були предметом судового дослідження та оцінки, що підтверджується рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17.08.2022 та постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2023, якими було визнано вказані акти неналежними та недопустимими доказами на підтвердження не проживання відповідачів за адресою їх реєстрації.

Надані позивачкою копії актів від 27.11.2023, 27.12.2023, 24.01.2024, 28.07.2024, 21.03.2024, 19.04.2024, 30.05.2024, 11.06.2024, 25.07.2024, 26.08.2024, 27.09.2024, 21.10.2024, 22.11.2024, 20.12.2024, 22.01.2025, 14.02.2025, 26.03.2025, 23.04.2025, 20.05.2025, 27.06.2025, 16.07.2025 суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги, адже вказані акти жодним чином не підтверджують обставин, викладених позивачкою в обгрунтування своїх вимог.

При цьому, у матеріалах справи відсутні належні до допустимі докази, як б підтверджували, що позивачка вживала заходи щодо розшуку (пошуку, встановлення) місця проживання/перебування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з метою недопущення порушення їх житлових прав.

Таким чином, встановивши, що позивачкою не доведено неможливості отримати згоду членів сім`ї на визнання її наймачем за раніше укладеним договором, а також те, що її права не було порушено внаслідок неправомірних дій або бездіяльності відповідачів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У свою чергу, наведені в апеляційній скарзі доводи, які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його поясненнями на обгрунтування своїх позовних вимог, ці доводи були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав грунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити, що у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені скаржником судові витрати за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Шевчуком Геннадієм Михайловичем, - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем жилого приміщення за раніше укладеним договором найму приміщення замість попереднього наймача - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 13 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова