Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №757/54575/24-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/54575/24-ц

провадження № 22-ц/824/1297/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Єрмака Олега Віталійовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року в складі судді Вовка С. В.,

установив:

15.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив звільнити його від заборгованості зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_3, що стягуються на користь до ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , визначених постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, в розмірі 243 584,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 07 червня 2002 року перебував в шлюбі з ОСОБА_2 .

В шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому шлюб між сторонами було розірвано.

Судовим наказом Святошинського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року (справа №759/1077/19) позов ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, визначений судовим наказом Святошинського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 15000 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Проте, станом на сьогодні, позивач не має змоги сплачувати аліменти у розмірі 15 000 грн.

Майновий стан позивача істотно погіршився. Підприємство ТОВ «Соковий завод «Сокирянський» припинило свою діяльність, відповідно, робота і дохід позивача припинилися.

Вказане підтверджується довідками про дохід позивача за 2020 -2023 роки.

Єдиним доходом позивача є заробітна плата в ТОВ «Арка хайтек» в сумі 12 600 грн.

Тому розмір аліментів, визначений постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, в 1,5 рази перевищує доходи позивача та унеможливлює сплату аліментів в повному обсязі.

Майновий стан позивача не дозволяє йому використати майно для виплати аліментів, оскільки на майно накладено арешт ухвалою Васильківського районного суду Київської області; рухоме майно було вилучено та передано стягувачу в межах іншого виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Враховуючи викладене, позивач просив звільнити його від заборгованості по сплаті аліментів, що виникла станом на 05.11.2024 в сумі 243 584 грн 06 коп.

23.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Зазначив, що він отримує 12 700 грн доходу, тобто його майновий стан істотних змін не зазнав.

Просив звільнити його від сплати заборгованості за час розгляду справи в суді за період з листопада 2024 року по березень 2025 року включно в загальні сумі 274 204 грн 06 коп.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року вказаний позов залишено без задоволення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що обставин значного погіршення матеріального становища чи стану здоров`я платника аліментів, а також обставин перебування на його утриманні інших осіб не встановлено. Позивач є здоровим, працездатним чоловіком, а середньомісячна заробітна плата по місту Києву є значно більшою, ніж 12 700 грн.

13.06.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Єрмак О. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Вважає його таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що доходи позивача у розмірі 12 700 грн були підтверджені довідками ОК5, ОК7, які не визнані судом неналежними чи недопустимими та не були спростовані відповідачем.

Виходячи з вказаної обставини, порівняння судом першої інстанції фактичної заробітної плати позивача та середньої заробітної плати в м. Києві як підстави для відмови в задоволенні позову дає підстави стверджувати, що суд виходив з припущення, що позивач має можливість заробляти більше.

Відповідна позиція суду першої інстанції суперечить як положенням ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою обов`язок утримання дітей обмежується в т. ч. майновими спроможностями батьків, так і положенням ч. 5 ст. 263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинно ухвалюватися на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Водночас, суд першої інстанції не навів жодної правової норми, яка б зобов`язувала скаржника шукати роботу з окладом, який дорівнює середній заробітній платі в певній місцевості.

Зазначає, що суд може, за передбачених статтею 197 СК України умов, повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Вважає, що суд не надав належної оцінки доводам та наданим доказам відносно майнового стану позивача, не звернув увагу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/11754/23 від 25 листопада 2024 року, яка підтверджує наявність боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_4 в розмірі 535 000,00 доларів США.

Крім цього, суд першої інстанції не звернув увагу на надані позивачем докази відсутності господарської діяльності підприємств, частками корпоративних прав на які він володіє ( декларації ТОВ «Соковий завод «Сокирянський», «Логіком Систем», відсутності фактичної сторінки інтернет магазину «Телемаг»), що вказує на неможливість отримання корпоративних прибутків.

Відсутність господарської діяльності цих підприємств та неможливість отримання прибутку є належною підставою для звільнення від заборгованості від сплати аліментів в розумінні ст. 197 СК України, оскільки позивач не отримав той рівень доходу, який мав бути у позивача при визначенні розміру аліментів.

Звертає увагу, що розмір аліментів, обмежений 70% від заробітної плати позивача, буде втричі перевищувати прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, що обумовлює достатність грошового забезпечення дитини та баланс між правом дитини на достатнє утримання від батька та захист майнових інтересів платника.

Суд не звернув увагу, що заборгованість позивача виникла в період дії карантину від поширення коронавірусної інфекції та під час дії військового стану в Україні, тобто в період скорочення ділової активності бізнесу в Україні.

19.01.2026 представник ОСОБА_2 - адвокат Кісільова С. В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року без мін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вважає, що прийняте рішення про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим зважаючи на:

надання позивачем 22.10.2021 в позику третій особі 320 000 доларів США, в той час як аліменти не сплачуються в повному обсязі з 09.02.2021;

продаж позивачем 27.10.2021 автомобіля та зберігання отриманої суми, оплата гонорарів адвокатам по трьом справам, пов`язаним з аліментами, замість погашення заборгованості та сплати аліментів в повному обсязі;

наявність на час подачі позову підстав для відстрочення/розстрочення виконання зобов`язання по сплаті аліментів, а не підстав для звільнення від заборгованості, а саме: накладений арешт на майно, наявність непогашеного зобов`язання на користь ТОВ «Соковий завод «Сокирянський», правонаступником якого став позивач (близько 1 000 000 грн);

доведеність, що борг позивача перед своєю тіткою 535 000 доларів США є штучним і таким, що не існує, а отже твердження позивача, що він має першочергово погасити зазначений борг є таким, що вводить суд в оману.

Звертає увагу, що подання даного позову відбулося після подання ОСОБА_2 позову про стягнення пені за несплату та несвоєчасну сплату аліментів (справа №757/8407/23).

Зазначає, що наведені в позовній заяві обставини не можуть вважатися істотними в розумінні ст. 197 СК України для повного звільнення позивача від заборгованості.

При перегляді в 2021 році апеляційним судом рішення суду першої інстанції про зміну способу стягнення аліментів від частини до стягнення аліментів в твердій грошовій сумі 15 000 грн (справа №759/1077/19), враховано: наявність у дитини алергічного захворювання, що потребує постійного лікування та необхідність придбання дорогих ліків (не заперечувалося та було визнано самим відповідачем); наявність у платника аліментів низки автомобілів, інтернет магазину, торгової марки, а також, що останній є засновником ТОВ «Соковий завод Сокирянський» (позивачу належить 100% статутного капіталу - 6 930 000 грн), ТОВ «ТПК-Електронікс» ( позивачу належить 15% статутного капіталу - 6 937,5 грн); платником аліментів було надано копію договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Соковий завод Кодимський» від 09 червня 2017 року, за яким останній продав належну йому частку та отримав від нього 19 110 000 грн; наявність витрат платника аліментів, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, джерело походження коштів на які платником аліментів не доведено (позивачем визнано, що на оплату витрат адвоката стосовно супроводження справи про поділ майна подружжя сплачено 291 860 грн).

В межах виконавчих проваджень НОМЕР_4 та НОМЕР_5 було накладено арешт на транспортний засіб AUDI A8L, власником якого є позивач. 21.06.2023 даний автомобіль було зупинено працівниками поліції з метою його вилучення. Задля уникнення вилучення, одразу на місці позивачем було сплачено борг в сумі 81 738,95 грн.

На початку жовтня 2025 року стало відомо про рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року у справі №760/16002/23, в якому встановлено факт надання ОСОБА_1 22 жовтня 2021 року у позику 320 000 доларів США, в той час як останній не сплачував в повному обсязі аліменти на сина починаючи з лютого 2021 року.

Таким чином, така зазначена позивачем підстава неможливості сплачувати аліменти в повному обсязі як недостатній офіційний дохід не може вважатися істотною обставиною для звільнення останнього від заборгованості. Позивач явно приховує свій фінансовий стан у справах, що стосуються сплати аліментів та вводить стягувача і суд в оману щодо нібито неможливості вчасно та в повному обсязі сплачувати аліменти.

Щодо наявності боргу перед рідною тіткою ОСОБА_4 в розмірі 535 000 доларів США зазначає, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року (справа №759/11754/23), яким було задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 535 000 доларів США, було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року.

Щодо неможливості отримання «корпоративних прибутків» у зв`язку з відсутністю господарської діяльності підприємств, частками корпоративних прав на які володіє позивач, зазначає, що на підставі судових рішень у справі №344/6107/24 позивачу мають сплатити борг у сумі 902 125 грн, 55 820 грн 55 коп. - 3 % річних та 331 642 грн 49 коп. - інфляційних втрат, що є підставою для відстрочення або розстрочення сплати заборгованості, проте таких вимог не заявлено.

Згідно даних, що містяться у ЄДРПОУ, ТОВ «Соковий завод «Сокирянський» не припинений та не перебуває у стадії припинення. Відповідно до долученого Витягу, статутний капітал цього товариства становить 15 000 000 грн.

Зазначені позивачем обставини щодо неможливості використання належного позивачу майна через перебування його під арештом, а також передачі його частини у рахунок погашення боргу є такими, що не можуть вважатися істотними в розумінні звільнення позивача від сплати заборгованості по сплаті аліментів.

Просила поновити строк на подання відзиву, оскільки до матеріалів справи в Електронному суді не було додано текст апеляційної скарги, а відповідач була вимушена фізично подати письмову заяву до Київського апеляційного суду про ознайомлення з матеріалами справи. Ознайомлення з текстом апеляційної скарги відбулось 08.01.2026 та відзив поданий протягом 10 днів, тобто до 19.01.2026.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість поновлененя строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи обставини, якими обґрунтовано його пропуск.

19.02.226 представник ОСОБА_1 - адвокат Єрмак О. В. подав додаткові пояснення у справі.

Зазначив, що твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 надав позику в розмірі 320 000 доларів США готівкою не відповідає дійсності. Насправді гроші були надані ще в червні 2015 року, коли в ПАТ «Банк Національний Кредит» було введено тимчасову адміністрацію. Вказані грошові кошти були спрямовані на погашення корпоративних кредитів юридичних осіб перед ПАТ «Банк Національний Кредит» по договорам позики на суму 55 869 000 грн. В подальшому ОСОБА_1 подав позов до суду та отримав заочне рішення. За даною позикою відкрито виконавче провадження, перерахування коштів в погашення боргу не відбувається. Вже довгий час позивач веде скромний спосіб життя, проживаючи в старій двокімнатній квартирі по АДРЕСА_1 . На праві власності йому належить 1/3 частина цієї квартири. Боргове зобов`язання перед ОСОБА_4 недійсним не визнавалось.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Єрмак О. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кісільова М. В. просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Переглянувши справу за наявними в ній та додатково наданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 червня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року (справа №757/18749/18-ц) шлюб між сторонами розірвано.

Сторони є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17 липня 2018 року Святошинським районним судом м. Києва видано судовий наказ №759/10771/18, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року (справа №759/1077/19) позов про збільшення розміру аліментів, визначеного судовим наказом Святошинського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі № 759/10771/18 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, визначений судовим наказом Святошинського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі № 759/10771/18 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 15 000 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Визначаючи розмір аліментів в сумі 15 000 грн, суд виходив, зокрема з того, що:

платник аліментів є засновником ТОВ "Соковий завод Сокирянський" 100% статутного капіталу, розмір яких становить 15 000 000 грн; ТОВ "Логіком-систем" 99%, розмір яких становить 6 930 000 грн; ТО "ТПК-Електронікс" 15% розмір яких становить 6 937,5 грн. Відповідачеві належить також інтернет магазин та результат інтелектуальної діяльності - торгова марка "Телемаг", номер свідоцтва НОМЕР_1 ;

відповідач продав 09.06.2017 належну йому частку в статутному капіталі ТОВ "Соковий завод Кодимський" та отримав 19 110 000 грн;

заробітна плата відповідача у ТОВ "Соковий завод Сокирянський" за період з січня по жовтень включно 2019 року становила загальну суму 34 815,35 грн за 10 місяців за виключенням утриманих податків та у ТОВ "Арка Хайтек" за такий самий період - 52 555,76 грн за 10 місяців за виключенням утриманих податків;

відповідачем також не спростовано та визнано, що на оплату витрат адвоката стосовно супроводження справи про поділ майна подружжя сплачено 291 860 грн.

02 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за несплату та несвоєчасну сплату аліментів ( справа №757/8407/23-ц).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного старшим державним виконавцем Святошинського ВДВС у місті Києві Юлією Щоголь 29.10.2024 у ВП НОМЕР_3, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , розмір яких визначено в сумі 15 000 грн, за період з травня 2024 року по вересень 2024 року становить 243 584,06 грн (а.с.111 т.2).

Звертаючись до суду з позовом про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, ОСОБА_1 посилався на існування обставин, що мають істотне значення: погіршення майнового стану у зв`язку з припиненням діяльності ТОВ «Соковий завод «Сокирянський»; вилучення рухомого майна в межах іншого виконавчого провадження та передача його відповідачу.

Згідно з частиною другою статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі №381/1553/19-ц.

Отже, суд може, за передбачених статтею 197 СК України умов, повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Вочевидь звільнення від сплати заборгованості по аліментам на неповнолітню дитину повинно мати місце лише у виключних випадках.

Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані з самим фактом виникнення такої заборгованості.

Як вбачається з довідки ОК-5, відомості про отримання позивачем заробітної плати в ТОВ «Соковий завод «Сокирянський» (статутний капітал якого становить 15 000 000 грн та засновником якого він є) були відсутні починаючи з листопада 2020 року, місячний дохід позивача в цьому товаристві станом на жовтень 2020 року становив 5200 грн, а тому та обставина, що вказане товариство припинило свою діяльність, не є істотною для справи обставиною, що могла вплинути на виникнення заборгованості по сплаті аліментів з лютого 2021 року по березень 2025 року в сумі 274 204,06 грн.

Доводи ОСОБА_1 про те, що господарські товариства, засновником яких він є, вже 7 років не ведуть господарської діяльності, також підлягають відхиленню, оскільки вказана обставина існувала на момент вирішення питання про визначення розміру аліментів в сумі 15 000 грн щомісячно, а тому не може слугувати підставою для висновку про те, що майновий стан позивача змінився саме в період, коли виникла заборгованість зі сплати аліментів, що виключає його вину.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 ( продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу Volkswagen, зареєстрований за продавцем 11.01.2011. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 440 000 грн.

Вказана обставина спростовує доводи позивача в тій частині, що саме погіршення матеріального стану стало підставою неможливості сплати аліментів в сумі 15 000 грн щомісячно та потягло за собою виникнення заборгованості, яка станом на березень 2025 року збільшилась до 274 204,06 грн.

Крім цього, як вбачається з постанови приватного виконавця від 21 червня 2023 року про зняття арешту з майна - автомобіля AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у ВП НОМЕР_5, боржником ОСОБА_1 в повному обсязі сплачено заборгованість по виконавчому листу №362/1505/18, виданому 08.06.2023, щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 65 925 грн, судового збору в сумі 15 813,95 грн.

Щодо передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні НОМЕР_6 на підставі приватного виконавця Мілоцького О.Л., виконавчий округ м. Київ, при примусовому виконанні виконавчого листа №759/11754/23, виданого 18.12.2023 року.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у червні 2023 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 ,

в якому просила суд стягнути з останнього на свою користь борг

у розмірі 535 000,00 доларів США.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року ( справа №759/11754/23) позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь громадянки США ОСОБА_4 борг у розмірі 535 000,00 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 13 420,00 грн.

На виконання вищевказаного рішення суду видано відповідні виконавчі листи

та відкрито виконавчі провадження (№ НОМЕР_7 та № НОМЕР_8).

20 грудня 2023 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір

про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор -

ОСОБА_4 , передає у власність новому кредитору - ОСОБА_6 , а новий кредитор приймає у власність права вимоги до ОСОБА_1 на суму 535 000,00 доларів США та 13 420,00 грн, які підтверджені та встановлені рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року у справі № 759/11754/23.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року замінено вибулого стягувача - ОСОБА_4 , на правонаступника - ОСОБА_6 ( мати позивача), у виконавчих провадженнях № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 щодо стягнення

з ОСОБА_1 боргу у розмірі 535 000,00 доларів США та судового збору

у розмірі 13 420,00 грн.

26.07.2024 року приватним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №759/11754/23, виданого Святошинським районним судом м. Києва 18.12.2023 року, винесено постанову про передачу стягувачу ОСОБА_6 наступне майно: транспортний засіб марки AUDI, модель А8 L QUATTRO, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на загальну суму 1 450 000 грн, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 15 т.1).

Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Войтенка І. В., задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на викладене, передача належного ОСОБА_1 автомобіля у власність ОСОБА_6 в порядку виконання судового рішення, яке було згодом скасоване, також не може слугувати достатньою підставою для висновку про існування істотних обставин, які унеможливлювали батька неповнолітньої дитини сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Судом встановлено, що в межах справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ( справа №362/1505/18) , ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2018 року накладено арешт на наступне майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на який зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках; грошові кошти на всіх рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Альфа-Банк»; частку ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Соковий завод Сокирянський" в розмірі 100% статутного капіталу, що складає 15 000 000 грн, ТОВ "Логіком -Систем", в розмірі 99% статутного капіталу, що складає 6 930 000,00 грн, ТОВ "ТПК-Електронікс ", в розмірі 15% статутного капіталу, що складає 6937,50 грн. Заборонено державним реєстраторам вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які зміни стосовно частки ОСОБА_1 у вказаних статутних капіталах товариств.

Разом з тим, накладення арешту на вказане майно, також не є обставиною, що свідчить про погіршення майнового стану позивача та неможливість виконувати свої зобов`язання зі сплати аліментів у визначеному судом розмірі.

Враховуючи, що позивач не довів наявність виключних обставин для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції немає.

Керуючись ст. 353, 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єрмака Олега Віталійовича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук