Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №369/1904/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: № 33/824/2072/2026

Справа № 369/1904/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Андрія Леонідовича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік; звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з постановою суду, 23.01.2026 о 17 год 05 хв траса М-05 Київ-Одеса 16 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук А.Л. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, провадження у справі - закрити за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав оцінку, що відмова ОСОБА_1 в огляді на стан сп`яніння була спровокована поліцейськими шляхом введення його в оману (враховуючи його психічний стан) щодо можливості самостійного звернення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а згода ОСОБА_1 щодо проходження огляду була свідомо проігнорована поліцейськими.

Апелянт стверджує, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на недопустимому доказі - відеозаписі, оскільки відеофіксація процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, згідно з пунктом 5 розділу ІІ якої відеозйомка має вестися безперервно. Натомість, з відеозапису вбачається, що розмови велися фрагментарно, видалено ті частини розмови, які містили відомості про провокацію (спонукання) поліцейських, що позбавляє відеозапис повноти відображення подій. Захисник вважає, що переривання відеозапису проводилося працівниками поліції умисно, з метою приховання їхніх дій щодо провокації ОСОБА_1 на відмову від огляду на стан сп`яніння.

Захисник вказує на те, що поліцейські не вилучили у ОСОБА_1 посвідчення водія та не відсторонили його від керування транспортним засобом, а навпаки роз`яснили йому право відмовитися від огляду на стан сп`яніння і повідомили, що він зможе самостійно пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 керував транспортним засобом самостійно після того, як поліцейські запропонували йому з`їхати в бік заправки та продовжити розмову там.

Захисник посилається на те, що відомості про посвідчення водія внесено до протоколу на підставі інформації із застосунку «Дія», тоді як письмову форму посвідчення вони повернули йому з умовою, що той відмовиться від огляду на стан сп`яніння.

Крім цього, захисник посилається на те, що поліцейські скористалися вразливим психічним становищем ОСОБА_1 , який мав численні травми, зокрема, синдром інсомнії, закриті черепно-мозкові травми та інші, про що вони були обізнані за повідомленням лікарів екстреної швидкої медичної допомоги. Погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом, на якому сторонні особи припускали, що у ОСОБА_1 «могли статися судоми».

Також апелянт зазначає, що місцевий суд не надав оцінку висновку КНП «КМКЛ № 10», згідно з яким ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння. Крім цього, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння самостійно, відповідно до роз`яснення поліції. Поліцейські спонукали його відмовитися від огляду та умисно не зафіксували такі дії на відеозаписах, надавши суду першої інстанції фрагменти з них, тому ці відеозаписи є недопустимими доказами.

В апеляційній скарзі також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року, в обґрунтування якого захисник ОСОБА_1 - Шевчук А.Л. посилається на те, що повний текст постанови отримав лише 06 березня 2026 року о 13:00, а в ЄДРСР оприлюднена - 09 березня 2026 року.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише сформовані супровідні лист про направлення копії оскаржуваної постанови, проте докази фактичного направлення судового рішення - відсутні.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року оприлюднена 09 березня 2026 року, апеляційну скаргу подано 13 березня 2026 року (а.с. 45), тобто з пропуском строку на один день

На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_1 - Шевчука А.Л. слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - Шевчук А.Л. підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити з викладених у ній підстав.

В судовому засіданні сержант поліції ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 було запропоновано проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки в нього було порушення мови. Крім того, лікарі швидкої медичної допомоги, які виїжджали на виклик, також зазначили, що ОСОБА_1 під дією препаратів. Після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду він виписав йому направлення для самостійного проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 виявив бажання самостійно пройти огляд.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Шевчука А.Л., пояснення сержанта поліції ОСОБА_2., з`ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнаючи доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573867 від 23.01.2026, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.01.2026, рапортом поліцейського від 23.01.2026 та відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Проте апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до матеріалів справи, 23 січня 2026 року поліцейським Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573867, згідно з яким 23 січня 2026 року о 17 год. 05 хв. траса М-05 Київ-Одеса 16 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з порушенням п. 2.5. Правил дорожнього руху (а.с. 1).

На місці події патрульні поліцейські склали направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за формою, встановленою в додатку № 1 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 8 розділу II). Згідно з направленням, 23 січня 2026 року о 17:45 год. ОСОБА_1 направлено до Васильківської міської лікарні у зв`язку з виявленням таких ознак сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови (а.с. 3).

В матеріалах справи наявний компакт-диск із вмістом семи відеофайлів з найменуваннями «clip-0», «clip-1», «clip-2», «clip-3», «clip-4», «clip-5» та «clip-6», кожен з яких оглянутий судом апеляційної інстанції.

Відеозапис «clip-0» загальною тривалістю 14:58 хв. відтворює події в період часу із 17:00:36 год. до 17:15:34 год. в такій послідовності:

17:02:32 год. - 17:03:43 год. - поліцейський виходить зі службового автомобіля і підходить до автомобіля ОСОБА_1 , з`ясовує, чи у ОСОБА_1 усе гаразд, запитує, чи нічого ОСОБА_1 не вживав, у відповідь на що ОСОБА_1 пояснює, що втратив свідомість. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що викликали швидку.

17:03:34 год. - 17:04:48 год. - ОСОБА_1 на прохання поліцейського з`їжджає з проїжджої частини дороги на заправку.

17:04:48 год. - 17:06:58 год. - події відображаються у службовому автомобілі поліції, де поліцейський у розмові з колегою припускає, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Поліцейський дзвонить до іншого патрульного і каже: «Їдь до мене в мене сто тридцятий. Він не лежить, він був без відомості в машині, ну тіпа без свідомості, він був у свідомості, просто він посеред дороги став… коротше сто тридцята».

17:11:52 год. - 17:13:13 год. - поліцейський підходить до автомобіля ОСОБА_1 , який в той момент виходить з транспортного засобу. Поліцейський запитує, що сталося, у відповідь на що ОСОБА_1 каже, що нічого не сталося. Поліцейський звертає увагу, що ОСОБА_1 став посеред дороги і стояв. Підходить працівник медичної допомоги та запитує, що сталося. Поліцейський відповідає, що люди викликали швидку допомогу, бо ОСОБА_1 втратив свідомість. Працівник медичної служби пропонує ОСОБА_1 пройти до карети швидкої медичної допомоги, поліцейський каже: «Хай вас оглянуть». У розмові з медичним працівником поліцейський каже: «Він наче трохи не в собі», на що працівник медичної служби відповідає «Ну та я бачу». Решта відображених на відеозаписі подій відбуваються біля службового автомобіля поліцейського за відсутності ОСОБА_1 .

Відеозапис «clip-1» загальною тривалістю 11 хв. відтворює події в період часу із 17:15:35 год. до 17:26:35 год. , зокрема, у період з 17:19:31 год. - 17:20:36 год. - медичний працівник виходить з карети швидкої допомоги, на запитання поліцейського медичний працівник відповідає «та нічого». Поліцейський каже: «Ну ми під`їхали і він не може поняти, що происходит». Медичний працівник каже: «В нього могли бути судоми якісь. В них (йдеться про військових) це часто буває. Як один з варіантів. Бо вони після цього часто дезорієнтовані». Поліцейський запитує: «Ну а варіант, що він під чимось, є?», медичний працівник відповідає: «Можливо, я ж не можу про це исключать. Це тільки аналіз крові чи сечі може». Поліцейський запитує: «Ну а що з ним? Ви його госпіталізуєте», медичний працівник відповідає: «Поки ні. Дайте його дооглядаю…».

Відеозапис «clip-2» загальною тривалістю 14:15 хв. відтворює події в період часу із 17:00:34 год. до 17:14:41 год. в такій послідовності:

17:00:34 год. - 17:02:21 год. - патрульний автомобіль рухається проїжджою частиною дороги і попереду стоїть з аварійним сигналом автомобіль «Ford»

17:02:34 год. - 17:04:27 год. - поліцейський виходить зі службового автомобіля і прямує в напрямку автомобіля ОСОБА_1 , що розташований посеред проїжджої частини дороги. Біля автомобіля «Ford» також перебувають дві невстановлені особи. Відбувається спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , зміст якої неможливо зрозуміти з огляду на віддаленість відеокамери від місця перебування поліцейського і ОСОБА_1 . Після цього поліцейський дає ОСОБА_1 сигнал з`їхати до заправки.

17:05:54 год. - поліцейський підходить до автомобіля ОСОБА_1 і каже: «Ви зачекайте, нікуди не їдьте. Може вам треба допомога».

17:10:24 год. - 17:11:47 год. - ОСОБА_1 підходить до службового автомобіля патрульних поліцейських, патрульний поліцейський просить ОСОБА_1 зачекати приблизно 15 хвилин, оскільки патруль отримав виклик стосовно того, що автомобіль ОСОБА_1 стояв посеред дороги.

Відеозапис «clip-3» (знятий на невідомий пристрій) загальною тривалістю 1 хв. відтворює події в період часу із 17:04:57 год. до 17:05:56 год., на якому зображено, як автомобіль патрульної поліції рухається за автомобілем «Ford» в бік заправки. Поліцейський виходить з автомобіля і рухається в напрямку автомобіля «Ford» з боку водія (17:05:44 год.), після чого розпочинається розмова з водієм автомобіля «Ford».

Відеозапис «clip-4» загальною тривалістю 04:14 хв., період часу не встановлено, оскільки зйомка здійснювалася на невідомий пристрій. Події розгортаються в такій послідовності:

01:01 хв. - поліцейський пропонує ОСОБА_1 проїхати до найближчого медичного закладу;

01:22 хв. - поліцейський уточнює у ОСОБА_1 , чи він їде (запитання: «Так ви їдете?»);

01:23 хв. - ОСОБА_1 відповідає: «Не знаю, щас позвоню людям, спрошу…»;

01:52-03:35 - ОСОБА_1 веде телефонну розмову;

03:36 - ОСОБА_1 каже: «Поехали»;

03:37-03:51 - відбувається розмова між ОСОБА_1 та поліцейським, зміст якої незрозумілий через пориви вітру;

03:52 - поліцейський підходить до ОСОБА_1 , який каже: «Вы меня пресуете».

Відеозапис «clip-5» загальною тривалістю 07:12 хв., період часу не встановлено, оскільки зйомка здійснювалася на невідомий пристрій. Події розгортаються в такій послідовності: поліцейський і ОСОБА_1 перебувають на заправці. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, та пропонує йому проїхати на огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду, у зв`язку з чим поліцейський роз`яснює йому, що в такому випадку на ОСОБА_1 буде складено протокол за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з порушенням п. 2.5. Правил дорожнього руху - за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, роз`яснено процесуальні права, в тому числі право на адвоката. Поліцейський запропонував ОСОБА_1 очікувати приблизно 15 хвилин. Після цього поліцейський попрямував до службового автомобіля, жодних діалогів з ОСОБА_1 на цьому відеозаписі більше не фіксувалося, однак на відео зображено, як через деякий час ОСОБА_1 перебуває біля свого автомобіля та розмовляє по телефону.

Відеозапис «clip-6» загальною тривалістю 06:11 хв., період часу не встановлено, оскільки зйомка здійснювалася на невідомий пристрій. На відеозаписі події розпочинаються з моменту, коли ОСОБА_1 , медичний працівник та патрульний поліцейський перебувають біля карети швидкої медичної допомоги. ОСОБА_1 пояснює, чому він зупинився біля дороги; патрульний поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що вбачає в нього ознаки наркотичного сп`яніння, пропонує пройти огляд у Васильківській міській лікарні, роз`яснює наслідки відмови від проходження огляду (03:55 хв.), після чого ОСОБА_1 на запитання поліцейського відповідає, що відмовляється від проходження огляду (04:50 хв.).

Встановивши вищенаведені обставини, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 266 КУпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з пунктом 4 розділу І та пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

На підставі наявних у матеріалах справи відеозаписів судом апеляційної інстанції встановлено, що події відбувались 23 січня 2026 року, починаючи із 17:00 год. У матеріалах справи всього шість відеофайлів, два з яких записані на нагрудні камери патрульного поліцейського, решта чотири - на мобільні телефони працівників поліції (як пояснив у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 ). На відеозаписі «clip-3», який був знятий на мобільний телефон, зображено, як на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 погодився (03:36 хв.).

На інших відеозаписах, які також записані на мобільні телефони («clip-5» і «clip-6»), зображено протилежну позицію ОСОБА_1 , де він відмовляється від огляду в закладі охорони здоров`я. В судовому засіданні поліцейський не зміг пояснити, в якому саме порядку здійснювався відеозапис на носії, які не зафіксували час зйомки, і в який саме момент ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння: до його згоди пройти огляд, яка зафіксована на відеозаписі «clip-4», чи після («clip-5» і «clip-6»).

Крім цього, в судовому засіданні поліцейський пояснив, що фіксацію події адміністративного правопорушення на нагрудні відеокамери не вдалося здійснити, оскільки вони розрядилися.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з пунктом 6 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Таким чином, для належної фіксації адміністративного правопорушення поліцейський не повинен допускати розряджання портативного відеореєстратора з тим, щоб забезпечити можливість достовірного відтворення хронологічного порядку розвитку події.

В даному випадку, у матеріалах справи наявні суперечливі за змістом відеозаписи, на одному з яких зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а на двох інших - відмовився. При цьому, події розгортаються біля автомобіля «Ford», яким керував ОСОБА_1 , тобто за однакової обстановки.

Відсутність належно зафіксованої події адміністративного правопорушення в хронологічному порядку, із зазначенням часу, дає підстави для сумніву у тому, що на фрагментарному відеозапису дійсно зафіксована остаточна відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, враховуючи, що на одному із записів на пропозицію поліцейської поїхати до лікаря-нарколога ОСОБА_1 рішуче заявляє : «Поїхали».

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що поліцейські спонукали його відмовитися від огляду та умисно не зафіксували такі дії на відеозаписах, надавши суду першої інстанції фрагменти з них, тому ці відеозаписи є недопустимими доказами. Поліцейські роз`яснили йому, що він вправі самостійно пройти огляд, чим він фактично і скористався, самостійно звернувшись 23 січня 2026 року о 20-00 годині до Київської міської клінічної лікарні № 10 та пройшов медичний огляд на стан сп`яніння, висновок лікаря нарколога - тверезий.

На підтвердження вказаних обставин захисником ОСОБА_1 надано до суду першої інстанції акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння № 000187 від 23.01.2026 року, складеного лікарем-наркологом КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10», відповідно до якого ОСОБА_1 самостійно звернувся за проходженням огляду о 20-00 год. 23 січня 2026 року та пройшов медичний огляд на стан сп`яніння, здав зразки біологічного середовища, щодо яких було проведено лабораторні дослідження, як на стан наркотичного, так і на стан алкогольного сп`яніння, результат- негативний; висновок лікаря нарколога - тверезий.

Крім того, в судовому засіданні сержант поліції ОСОБА_2 підтвердив, що він виписав ОСОБА_1 направлення для самостійного проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 виявив бажання самостійно пройти огляд.

Проте зазначені дії та роз`яснення поліцейських щодо можливості самостійного проходження огляду на стан сп`яніння суперечать приписам ч. 4 ст. 266 КУАП, якою визначено, що огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

При цьому, як вбачається з виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 14, виданого КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги», 22 січня 2026 року ( тобто напередодні події, зафіксованої у протоколі про адмінправопорушення) ОСОБА_1 був виписаний зі стаціонарного відділення лікарні, де перебував на лікуванні з 05 січня по 22 січня 2026 року з діагнозом стійкий різко виражений тривожно-депресивний розлад зі стійким інсомнічним синдромом, проявами емоційно-вольової нестійкості після перенесеної гострої реакції на стрес. Супутні діагнози - посттравматичний поширений міжребцевий остеохондроз усіх відділів хребта; наслідки акубаротравми. Захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини ( а.с. 35).

Відповідно до частин першої і третьої статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, визнаючи доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що наявні у матеріалах справи відеозаписи є фрагментарними, не відображають усієї хронології фіксації вчинення адмінправовопорушення. Надані до суду відеозаписи містять взаємовиключну поведінку ОСОБА_1 : на одному записі ОСОБА_1 безумовно погоджується пройти огляд на стан сп`яніння , на іншому - категорично відмовляється проходити такий огляд, тоді як перебіг подій між такими заявами ОСОБА_1 поліцейськими не зафіксовано.

Оскільки суд ухвалює своє рішення лише на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи і не має права з метою перевірки цих доказів самостійно викликати свідків або вимагати від органів поліції повного запису подій, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі є логічними і послідовними і не спростовуються жодними доказами, які містяться в матеріалах справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини», п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

За таких обставин, у справі відсутні докази, які б переконливо свідчили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у лікаря нарколога на вимогу працівника поліції, а висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 обґрунтовані на припущеннях, витлумачені судом не на користь особи, а на користь органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді постанови місцевого суду, у зв`язку з чим скарга підлягає задоволенню, постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року слід скасувати, провадження у справі - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шевчуку Андрію Леонідовичу строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Андрія Леонідовича - задовольнити.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду: Ящук Т.І.