Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №2601/9665/12 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 2601/9665/12

провадження № 22-ц/824/6582/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - адвоката Войцеха Віталія Ярославовича на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року в складі судді Плахотнюк К. Г.,

установив:

02.09.2024 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В. В. звернувся до суду з поданням, в якому просив надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржниці ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № НОМЕР_2, яке вона отримала в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , але не зареєструвала в установленому законом порядку, а саме: трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа - 63,4 кв.м., житлова - 38,6 кв.м., в розмірі необхідному для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця - 2 222 903,06 грн.

Посилався на ті підстави, що в його провадженні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 від 23.06.2023 з примусового виконання дублікату виконавчого листа №2601/9665/12, виданого 11.05.2023 Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 201 033,08 швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті (на день проведення розрахунку) складає 1 817 250,79 грн та суму пені в розмірі 201 441,99 грн, що разом складає 2 018 692,78 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн, а всього 2 020 512,78 грн.

27.06.2023 на адресу ОСОБА_1 , зазначену у виконавчому документі, приватним виконавцем було направлено рекомендованим поштовим відправленням постанову про відкриття виконавчого провадження.

06.09.2023 та 20.05.2024 приватним виконавцем направлялись рекомендовані листи до боржниці ОСОБА_1 з проханням надати відомості про доходи та майно, на яке можливо звернути стягнення, однак жодної відповіді отримано не було.

Для забезпечення дійсного виконання рішення 23.06.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника; винесено постанову про арешт майна боржника; витребувано інформацію щодо боржника з Державної фіскальної служби України щодо рахунків у банках та інших банківських установах на ім`я боржника; з Державної податкової служби України; з Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; з Державної архітектурно-будівельної інспекції; з Департаменту земельних ресурсів КМДА; з КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»; з Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону; з Пенсійного фонду України; з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, проте майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

З довідки про зареєстрованих осіб, виданої Управлінням з питань реєстрації Хмельницької міської ради 20.10.2023 №ЗПІ-270/0-23, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано: 29.03.1991 р. - ОСОБА_1 ; 29.03.1991 - ОСОБА_3 , якого знято з реєстрації 12.07.1996; 29.03.1991 - ОСОБА_2 , яку знято з реєстрації 02.02.2008.

06.09.2023 приватним виконавцем направлено запит до Хмельницького бюро технічної інвентаризації з проханням надати копії правовстановлюючих документів, копії технічної документації, які визначають технічні характеристики та місцезнаходження об`єкта нерухомого майна: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді Хмельницького Бюро технічної інвентаризації встановлено, що батьку боржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 03.12.1997, належала на праві власності трикімнатна квартира АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді завідувача Хмельницьким обласним державним нотаріальним архівом від 04.10.2023, по документам архівного фонду Першої Хмельницької державної нотаріальної контори встановлено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 19 січня 2001 року за №64/2021 за заявою ОСОБА_1 . Відмітка про видачу свідоцтва про право на спадщину відсутня, спадкова справа не закінчена і знаходиться на зберіганні в Першій Хмельницькій державній нотаріальній конторі.

Згідно відповіді завідувача Першої Хмельницької державної нотаріальної контори від 05.10.2023, 19.01.2001 ОСОБА_1 , 1966 року народження, проживаюча у АДРЕСА_1 , подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Однак свідоцтва про право на спадщину у цій справі не видавались.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00041564951 від 26 вересня 2023 року міститься актовий запис № 00092281999 від 13 січня 2013 року про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Приватний виконавець вважає, що ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги та яка прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , у складі якої є нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано за боржницею у встановленому законом порядку та яка іншого майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду немає, наявні підстави для задоволення подання.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року подання приватного виконавця задоволено.

Суд першої інстанції, встановивши, що судове рішення не виконане, при цьому ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не отримала свідоцтво про право на спадщину - нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку не зареєстровано у встановленому законом порядку, дійшов висновку про наявність визначених ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для задоволення подання приватного виконавця та надання йому дозволу на звернення стягнення на вказане майно боржника.

02.01.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Войцех В. Я. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року та постановити нову, якою в задоволенні подання приватного виконавця відмовити.

Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було встановлено причину, чому не було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР в редакції, яка була чинною на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

До складу спадкової маси, що за нормами ЦК УРСР, що за нормами ЦК України входило лише те майно, яке на момент смерті належало спадкодавцю на праві приватної власності.

При цьому приватний виконавець, звертаючись з відповідною заявою до суду, повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.

Приватним виконавцем не було надано доказів того, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законодавством порядку. Квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить до житлового фонду державної власності та не могла бути успадкована ОСОБА_1 .

Таким чином, висновок суду першої інстанції про належність вищевказаної квартири ОСОБА_1 є передчасним та не ґрунтується на доказах, що знаходяться в матеріалах справи.

02.01.2026 ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання приватного виконавця.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є аналогічними доводам, які містяться в апеляційній скарзі, поданої представником ОСОБА_1

17.02.2026 ТОВ «Цикл Фінанс» в особі керівника Жабченко Т. М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року залишити без змін.

Зазначає, що 31 січня 2024 року Голосіївським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу у справі №2601/9665/12, якою суд замінив вибулого стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні НОМЕР_1, боржником за яким є ОСОБА_1 , відкритого на виконання дублікату виконавчого листа №2601/9665/12, виданого 11.05.2023 Голосіївським районним судом міста Києва.

Та обставина, що ОСОБА_1 не було видано свідоцтво про право на спадщину не є підставою вважати, що боржницею не було прийнято спадщину. Одержання такого свідоцтва є правом, а не обов`язком, а тому залежить виключно від волі боржниці.

19.02.2026 приватний виконавець Корольов В. В. подав відзиви на апеляційні скарги, в яких просить в їх задоволенні відмовити, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року залишити без змін.

Вважає, що посилання в апеляційній скарзі на те, що квартира АДРЕСА_2 не належало спадкодавцю ОСОБА_3 , а належить до житлового фонду державної власності, є недоведеними.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Войцех В. Я. апеляційні скарги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що з 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в Королівстві Швеція.

Приватний виконавець Корольов В. В. просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції- без змін.

На спростування доводів апеляційної скарги в тій частині, що квартира АДРЕСА_2 не належала спадкодавцю ОСОБА_3 , а належить до житлового фонду державної власності, надав суду інформаційну довідку №366191040 від 16.02.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної квартири, згідно якої станом на 16.02.2024 відомості щодо зареєстрованого права власності на зазначене майно за будь-яким суб`єктом та належність до житлового фонду державної власності відсутні.

Також вважав за необхідне долучити протокол проведення електронного аукціону (торгів) №652924 від 08.01.2026 та інформаційну довідку №473828653 від 22.04.2026, відповідно до яких ОСОБА_4 за результатами електронних торгів став переможцем та сплатив за придбану квартиру кошти, що направлені на погашення заборгованості ОСОБА_1 за виконавчим провадженням НОМЕР_1.

Зазначив, що з огляду на твердження ОСОБА_1 про те, що спірна квартира їй не належить, доводи останньої про те, що оскаржуване судове рішення вплинуло на її права є логічно несумісними.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній та додатково наданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року у справі № 2601/9665/12, позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 201 033,08 швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті (станом на день проведення розрахунку) складає 1 817 250, 79 грн, пеню у розмірі 201 441,99 грн, що разом становить 2 018 692,78 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн, а всього - 2 020 512,78 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року у справі № 2601/9665/12 заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа № 2601/9665/12, виданого 09 квітня 2013 року з примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; поновлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» строк для пред`явлення виконавчого листа № 2601/9665/12, виданого 09 квітня 2013 року з примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, строком на чотири місяці з моменту набрання ухвалою суду законної сили.

Дублікат виконавчого листа № 2601/9665/12 Голосіївським районним судом м. Києва видано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 11 травня 2023 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. від 23 червня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання дублікату виконавчого листа № 2601/9665/12, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 11 травня 2023 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у розмірі 2 020 512,78 грн.

Цього ж дня приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, винесено постанову про арешт майна боржника.

Відомості про обтяження внесено до відповідних реєстрів.

06.09.2023 та 20.05.2024 приватним виконавцем направлялись рекомендовані листи до боржниці ОСОБА_1 з проханням надати відомості про доходи та майно, на яке можливо звернути стягнення, однак жодної відповіді отримано не було.

Приватним виконавцем здійснено запити: до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зареєстрованого за боржником нерухомого майна; до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; до Державної податкової служби про джерела та/або суми доходів, та розміри утриманого податку з доходів; до Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих за боржницею транспортних засобів; до Пенсійного фонду України про фізичних осіб-боржників; до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо інформації про ОСОБА_1 як про власника пакетів голосуючих акцій акціонерних товариств; Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо замовника будівництва - ОСОБА_1 ; до Департаменту земельних ресурсів - щодо укладених договорів оренди земельних ділянок , реєстрацію права власності або користування земельними ділянками ОСОБА_1 .

Нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним виконавцем не виявлено.

Здійснено запит до Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, на виконання якого 24.05.2024 надано відповідь, шо Громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно відомостей Реєстру територіальної громади міста Хмельницького, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки про зареєстрованих осіб, виданої Управлінням з питань реєстрації Хмельницької міської ради 20.10.2023 №ЗПІ-270/0-23, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано: 29.03.1991 р. - ОСОБА_1 ; 29.03.1991 - ОСОБА_3 , якого знято з реєстрації 12.07.1996; 29.03.1991 - ОСОБА_2 , яку знято з реєстрації 02.02.2008.

З відповіді Хмельницького Бюро технічної інвентаризації встановлено, що батьку боржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 03.12.1997, належала на праві власності трикімнатна квартира АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00041564951 від 26 вересня 2023 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відповіді завідувача Хмельницьким обласним державним нотаріальним архівом від 04.10.2023, по документам архівного фонду Першої Хмельницької державної нотаріальної контори встановлено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 19 січня 2001 року за №64/2021 за заявою ОСОБА_1 . Відмітка про видачу свідоцтва про право на спадщину відсутня, спадкова справа не закінчена і знаходиться на зберіганні в Першій Хмельницькій державній нотаріальній конторі.

Згідно відповіді завідувача Першої Хмельницької державної нотаріальної контори від 05.10.2023, 19.01.2001 ОСОБА_1 , 1966 року народження, проживаюча у АДРЕСА_1 , подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Однак свідоцтва про право на спадщину у цій справі не видавались.

Відповідно до статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Вищезазначене є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 1, частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Застосування судом частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 242/4382/15-ц (провадження № 61-12743св24)).

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 із примусового виконання дублікату виконавчого листа №2601/96655/12, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 11 травня 2023 року, добровільному порядку судового рішення не виконала.

Приватний виконавець під час примусового виконання судового рішення здійснив заходи щодо пошуку майна боржника, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача, та встановив відсутність банківських рахунків, на яких перебували б грошові кошти, та зареєстрованих транспортних засобів. Заборгованість за виконавчим провадженням станом на день звернення до суду із поданням становила 2 222 903,06 грн.

Водночас, приватним виконавцем здобуто докази, що боржниця ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , трикімнатну квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 03.12.1997, копію його було надано до матеріалів справи.

Також приватним виконавцем встановлено, що боржниця не вчинила дій щодо реєстрації за собою права власності на вищевказане майно, тобто в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію вказаної квартири.

Таким чином, ураховуючи, що рішення суду у справі № 2601/9665/12 боржницею - ОСОБА_1 не виконане, приватний виконавець звернувся до суду із метою вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а саме кватиру, право власності на яку не зареєстровано в установленому законом порядку.

З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що приватний виконавець, вчинивши всі визначені Законом України «Про виконавче провадження» заходи для примусового виконання рішення суду, обґрунтовано звернувся до суду з поданням, оскільки відсутність державної реєстрації права власності боржника на спірне нерухоме майно фактично унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже, і виконання судового рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Серед іншого апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлялася про відкриття виконавчого провадження, не надала приватному виконавцю інформації стосовно належного їй на праві власності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення для погашення заборгованості за виконавчим листом.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційних скарг в тій частині, що приватним виконавцем не надано доказів належності спірного нерухомого майна спадкодавцю на праві приватної власності, а також доказів прийняття спадщини ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в редакції, яка була чинною на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у визначений законом строк подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, а тому підстави для висновку про недоведеність цієї обставини, як і того, що спірне нерухомого майно не належало спадкодавцю на праві власності.

Таким чином, посилання апеляційний скарг на порушення судом норм права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки місцевий суд установив належність боржниці нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а також факт невиконання судового рішення, що є достатніми підставами для звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - адвоката Войцеха Віталія Ярославовича залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук