Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №756/1559/19 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 756/1559/19

Провадження № 2/752/2432/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Касаткіної А.В.

представника позивача- ОСОБА_1

третьої особи- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія « Паритет», третя особа: ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсних правочинів, суд

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2019 року позивачі звернулися до суду з позовом до ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та ПАТ «Український Бізнес Банк» та просили:

1) визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень від 29 листопада 2018 року, укладений між відповідачами;

2) визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень від 29 листопада 2018 року, укладений між відповідачами;

3) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про внесення змін до запису про інше речове право (іпотеку) № 866926, внесений на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер:44332350, прийняте 29 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.

Посилалися в позові на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 19 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О., придбали у ОСОБА_5 в рівних частках, а саме по частині нежилі приміщення з №1 по №10 групи приміщень №22 в літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 126,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 570203980000.

Пунктом 1.3 договору купівлі-продажу продавець гарантував, що відчужувані нежилі приміщення не перебували під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави, іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними особами, державними органами і державою, а також не були предметом обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Факт відсутності заборон відчуження було перевірено нотаріусом за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15 січня 2019 року вона, позивач ОСОБА_4 , отримала лист-повідомлення від ТОВ «ФК «Паритет» про заміну кредитора в зобов`язанні з вимогою про усунення порушень у порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», з якого стало відомо, що ТОВ «ФК «Паритет» набуло право вимоги за кредитним договором від 15 лютого 2008 року № 7/Ф, укладеним між ПАТ «Український Бізнес Банк» та позичальником ОСОБА_2 , а також договором іпотеки нежилих приміщень від 15 лютого 2008 року, укладеним між ними.

ТОВ «ФК «Паритет» вимагав від них та третьої особи у тридцятиденний строк з моменту отримання повідомлення-вимоги виконати грошове зобов`язання у розмірі 5 151 483,93 грн та попередило про звернення стягнення на предмет іпотеки - належні їм на праві власності нежилі приміщення у позасудовий спосіб, встановлений договором іпотеки, у разі невиконання даної вимоги.

Крім того, було зазначено, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Паритет» на підставі договору про відступлення прав вимоги, укладеного з ПАТ «Український Бізнес Банк» 29 листопада 2018 року.

Відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги ПАТ «Український Бізнес Банк», як первісний кредитор, відступив шляхом продажу належні йому, а новий кредитор ТОВ «ФК «Паритет» набуло в обсязі та на умовах, що викладені у додатку № 1 до договору про відступлення, права вимоги до позичальника (боржника), включаючи вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього.

Відповідно до додатку № 1 новому кредитору передається право вимоги на суму 6 645 623,93 грн за кредитним договором від 15 лютого 2008 року № 7/ф з усіма змінами та доповненнями до нього, що є його невід`ємною частиною.

Право вимоги за договором іпотеки перейшло до ТОВ «ФК «Паритет» на підставі договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень, укладеного з ПАТ «Український Бізнес Банк» 29 листопада 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Русанюком З. З., зареєстрованого в реєстрі за № 3336.

Крім того, ТОВ «ФК «Паритет» повідомило, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 лютого 2008 року № 7/Ф у розмірі 5 151 483,93 грн шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, вказаних нежилих приміщень.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року проведена заміна стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «ФК «Паритет», а також здійснено заміну боржника ОСОБА_5 на них, як боржників.

Зазначають, що договори про відступлення прав вимоги є недійсними, оскільки на момент укладення оспорюваних договорів у ПАТ «Український Бізнес Банк» не існувало прав вимоги до ОСОБА_2 на суму 6 645 623,93 грн за кредитним договором від 15 лютого 2008 року № 7/ф.

Крім того, банк не передавав та не міг передати ТОВ «ФК «Паритет» документи, що належним чином підтверджували б дійсність прав вимоги, оскільки такі документи були відсутні у банку і зазначені обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року.

Під час придбання прав вимоги на відкритих електронних торгах з інформації про лот вбачалось, що матеріали кредитної справи за кредитним договором № 7/ф від 15 лютого 2008 року знаходяться в зоні АТО.

З урахуванням цього вважають, що вказані обставини свідчать про недійність укладених договорів, оскільки банк не міг виконати вимоги статті 517 ЦК України та пункт 3.2.2 договору про передачу документів, які б підтверджували дійсність вимог до боржника.

В свою чергу, недійсне зобов`язання, відповідно до частини 2 статті 548 ЦК України, не підлягає забезпеченню.

Внаслідок укладення цих договорів були внесені зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та змінено відомості про іпотекодержателя - ТОВ «ФК «Паритет».

Виходячи з цього, просять задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 04 квітня 2019 року після надходження за підсудністю з Оболонського районного суду м.Києва та відповідно до статті 33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою від 10 квітня 2019 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачам та третій особі додатково копію позову з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву, третій особі пояснень на позов.

12 серпня 2019 року педставник відповідача - ТОВ « ФК « Паритет» подав відзив, яким проти позову заперечував.

Посилався на те, що позивачі не оспорюють як існування кредитного договору з ОСОБА_2 , так і наявність заборгованості.

Предметом доведення в даній справі є не сама наявність чи відсутність оригіналів договорів, а наявність існування кредитних правовідносин між сторонами.

Дійсність кредитного договору, укладеного між ПАТ « Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 підтверджено рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 13 березня 2012 року про стягнення заборгованості за ним.

Просить у позові відмовити.

Третя особа своїм правом не скористалася, пояснень на позов не подала.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року провадження у справі в частині вимог до ПАТ «Український Бізнес Банк» було закрито в зв`язку з ліквідацією юридичної особи.

Справа неодноразово була предметом судового розгляду.

Рішенням суду від 17 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, позов був задоволений.

Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року судові рішення в справі були скасовані, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року за клопотанням представника позивачів провадження в справі в частині вимог про визнаня недійсним договору про відступлення прав вимоги та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень від 29 листопада 2018 року було закрито.

Цим же клопотанням представник позивача змінив підставу позову в частині пункту 3 його прохальної частини.

Зазначає, що на підставі рішення суду у вказаній справі від 24 серпня 2023 року, ззалишеним без змін постановою Київського апеляційного суду, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Урупи А.В. від 29 листопада 2018 року, якими було скасовано запис від 10 лютого 2015 року про припинення іпотеки та відновлено запис про іпотеку та додано іпотекодержателя - ПАТ « Український Бізнес Банк».

На підставі вказаних скасованих рішеннь суду було здійснено державну реєстраційну дію - внесення змін до запису про інше речове правоо (іпотеку) № 8669276 на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 44332350, прийнятого 29 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.

В момент відновлення запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав та подальшої заміни іпотекодержателя на ТОВ «ФК «Паритет» власниками нерухомого майна була не ОСОБА_2 , а позивачі, які не були стороною договору іпотеки.

Таким чином, рішення державного реєстратора Урупи А.В. від 29 листопада 2018 року з індексним номером 44312170 та індексним номером 44326424, якими було відновлено запис про іпотеку, так і подальше рішення приватного нотаріуса Русанюка З.З. від 29 листопада 2018 року, індексний номер рішення: 44332350 про внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав, внаслідок якого було змінено іпотекодержателя на ТОВ «ФК «Паритет», було вчинено без згоди позивачів, як власників майна.

Це суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому є незаконними.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов з урахуванням зміни предмету позову.

Представник позивачів у судовому засіданні позов підтримав.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги також підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 липня 2022 року, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

На підставі викладеного та частини 1 статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Відповідно до статті 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згіно із статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Вказані норми закону визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею цього права.

Судом встановлено, що 15 лютого 2008 року ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 7/Ф, за умовами якого позичальнику був наданий кредит у розмірі 3 131 000,00 грн строком до 15 лютого 2018 року під 20 % річних.

В цей же день між сторонами кредитного договору був укладений договір іпотеки, за умовами якого в забезпечення зобов`язань за кредитним договором в іпотеку банку передано нежитлові приміщення загальною площею 126,2 кв. м.з №1 по №12 групи приміщень №22 в літ. «А`за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 13 березня 2012 року стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український Бізнес Банк» заборгованість за кредитним договором від 15 лютого 2008 року № 7/Ф в розмірі 2 399 762,65 грн.

На підставі договору факторингу від 08 грудня 2014 року ПАТ «Український Бізнес Банк» відступило право вимоги за договором іпотеки ТОВ «Велес-Д».

10 лютого 2015 року приватний нотаріус КМНО Морозова С. В. перенесла запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек до новоствореного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішенням від 10 лютого 2015 року № 19213604 припинила чинність запису про іпотеку (номер запису 8669276), а також перенесла запис про обтяження від 10 лютого 2015 року та рішенням від 10 лютого 2015 року № 19213604 припинила його чинність.

Дане рішення було прийнято на підставі заяви іпотекодержателя - ТОВ «Велес -Д».

10 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 бу вукладений договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.

Рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ « Український Бізнес Банк» № 4 від 30 листопада 2015 року укладений банком з ТОВ «Велес -Д» договір факторингу про відступлення права вимоги за кредитним договором був визнаний нікчемним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року договір факторингу та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 08 грудня 2014 року, укладені між ПАТ « Український Бізнес Банк» та ТОВ «Велес -Д», були визнані недійсними.

19 квітня 2017 року між позивачами та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовоами якого позивачі придбали у власність вказані нежитлові приміщення в рівних частках - по частині кожному.

На момент укладення угоди записи про обтяження майна в Державному реєстрі речових прав були відсутні.

29 листопада 2018 року між ПАТ « Український Бізнес Банк» та ТОВ «ФК «Паритет» був укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 7/Ф від 15 лютого 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З.

В цей же день між банком та ТОВ «ФК «Паритет» був укладений договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В.

29 листопада 2018 року державним реєстратором КП «Світоч» Урупою А.Ф. на підставі рішень з індексними номерами 44312170 та 44326424 внесено записи про реєстрацію змін іпотеки:

1) додано запис про іпотеку нежилих приміщень;

2) видалено запис про іпотекодержателя ТОВ «Велес-Д» та додано запис про іпотекодержателя ПАТ «Український Бізнес Банк».

Після укладення договору про відступлення права вимоги від 29 листопада 2018 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» і ТОВ «ФК «Паритет» іпотекодержатель був замінений на ПАТ «ФК «Паритет».

15 січня 2019 року позивач ОСОБА_4 отримала лист-повідомлення ТОВ «ФК «Паритет» про заміну кредитора та іпотекодежателя у зобов`язанні з вимогою про усунення порушень в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку».

( т.1, а.с. 13 - 41; 51 - 52; 99 - 116; т.3, а.с.60 - 85 )

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року в справі № 910/12525/20 щодо можливості дій, спрямованих на позбавлення власника права власності на майно зазначено наступне.

Вчинення державної реєстрації права власності на майно позивача шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві відповідно до Закону України « Про іпотеку» можливе лише за заявою іпотекодержателя, тобто особи, за якою зареєстроване право іпотеки на це майно.

У разі, якщо в Державному реєстрі зареєстровано припинення права іпотеки, то повторна реєстрація права іпотеки на підставі договору іпотеки без згоди власника майна є протиправною.

Укладаючи договір іпотеки, власник фактично надає згоду і на державну реєстрацію права іпотеки на підставі договору іпотеки, але така згода стосується саме первісної реєстрації, а не наступної реєстрації після реєстрації припинення іпотеки.

Отже, за відсутності згоди власника майна на повторну державну реєстрацію права іпотеки її можна здійснити тільки на підставі судового рішення.

У разі, якщо на момент подання заяви про державну реєстрацію права іпотеки згідно з відомостями Державного реєстру право власності на предмет іпотеки зареєстроване за іншою особою, ніж та, яка є стороною договору іпотеки як іпотекодавець, то така обставина є підставою для відмови в державній реєстрації в силу положень пункту 7 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

29 листопада 2018 року приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З. на підставі договору про відступлення прав вимоги внесено зміни до запису в Державному реєстрі речових прав : в номері запису про інше речове право (іпотеку) № 8669276 змінено (внесено) відомості про нового іпотекодежателя - ТОВ «ФК «Паритет».

Таким чином, не дивлячись на набуття позивачами права власності на спірні нежитлові приміщення та державну реєстрацію права власності, в Єдиному державному реєстрі речових прав існує обтяження та значиться іпотекодержателем вказаного майна ТОВ «ФК «Паритет» на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 29 листопада 2018 року, укладеного з ПАТ « Український Бізнес Банк», та посвідченого приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З.

Судом встановлено, що позивачі не перебували в зобов`язальних правовідносинах з ПАТ « Український Бізнес Банк».

Стороною кредитного договору № 7/ф від 15 лютого 2008 року та договору іпотеки була третя особа ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджено, що боргові зобов`язання третьою особою перед банком були виконані.

Не дивлячись на це, ПАТ « Український Бізнес Банк» було укладено два договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 7/ф та договором іпотеки від 15 лютого 2008 року, які були укладені з ОСОБА_2 , а саме: з ТОВ «Велес -2», а в подальшому з ТОВ «ФК «Паритет», та передано в іпотеку спірні нежитлові приміщення.

Вказані угоди в подальшому були визнані незаконними, однак у Державному реєстрі речових прав продовжує існувати запис від 29 листопада 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., про внесення змін до запису про інше речове право (іпотеку) № 866926 на підставі рішення про внесення змін до запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер:44332350.

Вказані обставини підтверджуються наданою представником позивачів при розгляді справи інформацією з Державного реєстру речових прав.

Існування вказаного запису порушує права позивачів, як власників спірного нежитлового приміщення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 496/1059/18 зазначено, що застосовуючи норми статті 391 ЦК України та статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи.

З урахуванням приведеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про внесення змін до запису про інше речове правоо (іпотеку) № 8669276, внесений на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 44332350, прийняте 29 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.

Позивач 1: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивач 2: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія « Паритет», адреса: 04073, м.Київ, вул. Кирилівська, 154, ЄДРПОУ: 38358377.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Машкевич