Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №752/24273/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24273/26

Провадження №: 3/752/6757/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1

за участіОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 о 17:55 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у м. Києві по вул. Бродівській, 81-А, під час зміни напрямку руху (перестроювання) не переконався, що це буде безпечним, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом Skoda, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 покинув місце пригоди та описаними діями порушив п. "а" п. 2.10, п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП.

У п. "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху установлено обов`язок водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративного арешту на строк від десяти до п`ятнадцяти діб за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:

- протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 767838 та № 767850 від 10.09.2026, складені відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, які за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.07.2026, на якій відображені місце розташування транспортного засобу Skoda, місце зіткнення, відповідні виміри, зі схемою ознайомлений водій ОСОБА_2 ;

- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Діденка Михайла від 17.07.2026, з якого слідує, що на виклик "дорожньо-транспортна пригода без травмованих" встановлено контакт з водієм транспортного засобу Skoda, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , який повідомив, що водій транспортного засобу Ford Edge, державний номерний знак НОМЕР_2 , "підрізав" його, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілю Skoda завдано механічних пошкоджень заднього бампера та заднього лівого крила, після чого невідомий водій автомобіля Ford Edge залишив місце дорожньо-транспортної пригоди;

- письмові пояснення водія ОСОБА_2 від 17.07.2026, у яких він зазначив, що "їхав в правій смузі руху, не змінюючи напрямку руху продовжував рух з дозволеною швидкістю руху. В цей час з лівої сторони по ходу руху рухався автомобіль Ford темного кольору н.з. НОМЕР_2 , раптово для мене він почав змінювати напрямок руху, оскільки попереду було звуження дороги з лівої в праву смугу. Внаслідок чого відбулося зіткнення з моїм авто, пошкоджено: заднє ліве крило та бампер";

- протокол огляду транспортного засобу Ford, державний номерний знак НОМЕР_2 , від 10.09.2026, яким зафіксовано подряпини та пошкодження лакофарбового покриття на передньому бампері з правої сторони;

- письмові пояснення ОСОБА_1 (без дати), у яких він зазначив, що "17.07.2026 я рухався в напрямку м. Обухів до місця тимчасової дислокації військової частини. Неподалік блокпосту інший транспортний засіб виїхав на смугу мого руху, та здійснив притирання з автомобілем, яким я керував і, не зупинившись, продовжив рух. Я наздогнав зазначений автомобіль і перекрив йому шлях своїм транспортним засобом, оскільки він пошкодив мій автомобіль, і залишив місце події. Після того як я вийшов з авто, між нами виник словесний конфлікт. Згодом ми роз`їхалися, оскільки я поспішав повернутися з відпустки до військової частини. Залишитися на місці я не міг: до закінчення строку повернення лишалось кілька годин, існував ризик повідомлення про самовільне залишення військової частини. Вважаю себе невинуватим, інший транспортний засіб пошкодив моє авто та залишив місце події. Скориставшись тим, що я поспішав до військової частини, інший водій викликав поліцію на місце, де дорожньо-транспортної пригоди не було, і дав неправдиві свідчення", та складена ним схема від 10.09.2026. До пояснень приєднано відпускний квиток Військової частини НОМЕР_4 від 07.07.2026 № 2645, згідно з яким молодший сержант ОСОБА_1 звільнений у щорічну основну відпустку терміном на 10 (десять) днів з 08.07.2026 по 17.07.2026 до АДРЕСА_2 , та зобов`язаний прибути до місця служби у Військову частину НОМЕР_4 18.07.2026, а також схему, намальовану ОСОБА_1 .

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія, йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Також вбачається, що ці протоколи ОСОБА_1 підписав.

У протоколах про адміністративне правопорушення дату народження ОСОБА_1 зазначено як 01.01.1974, водночас у судовому засіданні встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що узгоджується з його письмовими поясненнями. Зазначена неточність не викликає сумнівів щодо особи, стосовно якої складено протоколи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що все відповідає його письмовим поясненням: "так як було, так і написано". Зазначив, що рухався у лівій смузі, перед блокпостом було звуження, стояли водоналивні баки, водій Skoda його не пропустив один раз з`їхати у другу смугу, він намагався знову втиснутися у потоці у другу смугу, і водій Skoda дуже різко поїхав уперед, зачепив його авто і водоналивні баки. У цьому місці розмітка стерта. Він дійсно змінював напрямок руху, коли перестроювався, мав уступити другій смузі. Водій Skoda "дав по газам", поїхав уперед, і він вирішив його наздогнати. Іншому водієві він сказав, що подряпини переживе. Іншого водія він не бив: той ішов на нього впритул, і він лише зупинив його рукою, відштовхнувши. Під`їхала якась поліція, запитали, чи він військовий, і сказали викликати поліцію. Він не знав, що інший водій викликав поліцію, і вини за собою не відчуває.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , суд (суддя) зважає на те, що з його ж слів він рухався у лівій смузі та в місці звуження проїзної частини перед блокпостом намагався перестроїтися у другу смугу, у якій рухався транспортний засіб Skoda. За таких обставин саме на ОСОБА_1 покладався обов`язок, встановлений п. 10.1 Правил дорожнього руху, переконатися перед перестроюванням, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Більше того, у судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що мав уступити транспортному засобу, який рухався у другій смузі. Посилання на стерту розмітку, звуження дороги та на те, що водій Skoda не пропустив його, цього обов`язку не скасовують.

Пояснення ОСОБА_1 щодо механізму зіткнення узгоджуються з письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 про те, що автомобіль Ford раптово почав змінювати напрямок руху через звуження дороги з лівої в праву смугу, з рапортом поліцейського, а також з локалізацією пошкоджень: на автомобілі Skoda пошкоджено задній бампер та заднє ліве крило, на автомобілі Ford - передній бампер з правої сторони, що відповідає зіткненню під час перестроювання автомобіля Ford праворуч у смугу руху автомобіля Skoda. Доводи ОСОБА_1 про те, що інший транспортний засіб виїхав на смугу його руху, а дорожньо-транспортної пригоди на місці не було, спростовуються наведеними доказами та його ж поясненнями в судовому засіданні.

Суд (суддя) вважає, що ОСОБА_1 не довів відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Він зупинив іншого водія, проте поліцію не викликав; не міг очікувати на місці пригоди, проте не повідомив правоохоронні органи про подію.

Підпунктом "д" п. 2.10 Правил дорожнього руху на водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, покладено обов`язок повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Як слідує з рапорту поліцейського, на час прибуття працівників поліції водій автомобіля Ford був невідомим, а протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено лише 10.09.2026, тобто після вжиття заходів щодо встановлення особи водія. Посилання ОСОБА_1 на необхідність своєчасно повернутися з відпустки до військової частини не свідчить про вчинення ним дій у стані крайньої необхідності в розумінні ст. 18 КУпАП і не перешкоджало йому повідомити про подію поліцію. Крім того, згідно з відпускним квитком ОСОБА_1 був зобов`язаний прибути до місця служби 18.07.2026, тоді як дорожньо-транспортна пригода сталася 17.07.2026 о 17:55, а тому його доводи про те, що до закінчення строку повернення лишалося кілька годин, не знаходять підтвердження.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак відповідно до ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у порушенні п. "а" п. 2.10, п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 та 124 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого судом (суддею) враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, а також приписи ст. 36 КУпАП, якими унормовано, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, не встановлено.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн за порушення за ст. 124 КУпАП та штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн за порушення за ст. 122-4 КУпАП.

З урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 застосовується стягнення за ст. 122-4 КУпАП, тобто за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (де розмір штрафу є більшим).

Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення від 10.09.2026, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 33-35, 40-1, 122-4, 124, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко