Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №727/9245/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №727/9245/26

Суддя: Танасійчук Н. М.

Справа № 727/9245/26

Провадження № 2/727/3063/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 18 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - ТОВ «Стар Файненс Груп») та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 38120-11/2024, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Кредитодавець виконав свої зобов`язання та перерахував кошти на платіжну картку позичальниці. Відповідачка платежів за графіком не вносила, кредит та проценти не повернула.

24 березня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» на підставі договору факторингу № 24032025 відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за цим кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 25 200,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн, за процентами 7 200,00 грн та за штрафом 12 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Представник позивача просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти заочного розгляду.

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування в АТ «А-Банк» відомостей про власника платіжної картки № НОМЕР_1 , про надходження на цю картку 6 000,00 грн у період з 18 по 23 листопада 2024 року та виписки про рух коштів за цей період.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Суд направив відповідачці копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Іншої адреси відповідачка суду не повідомила, тому суд вважає її належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відповідачка у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань до суду не надіслала. Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Оскільки учасники справи в судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснював (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

18 листопада 2024 року о 14:41:35 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 38120-11/2024 (далі - кредитний договір). Позичальниця підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3601.

За п. 1.1, 1.2 кредитного договору товариство надає позичальниці фінансовий кредит у розмірі 6 000,00 грн на власні потреби, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, строком на 120 днів. Кінцева дата погашення кредиту 17 березня 2025 року. Позичальниця зобов`язалася погасити кредит в останній день строку кредитування відповідно до графіка платежів.

Пунктами 1.4, 1.4.1 кредитного договору сторони встановили фіксовану процентну ставку 1 % на день, яку товариство нараховує на залишок заборгованості в межах строку кредитування. Денну процентну ставку розраховано за формулою (7 200,00 / 6 000,00) / 120 ? 100 % = 1,00 %. Загальні витрати за кредитом становлять 7 200,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 13 200,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2428,90 %.

Графік платежів (додаток № 1 до кредитного договору) передбачає сплату процентів по 1 800,00 грн 17 грудня 2024 року, 16 січня 2025 року, 15 лютого 2025 року та останній платіж 17 березня 2025 року у розмірі 7 800,00 грн, з яких 6 000,00 грн тіло кредиту і 1 800,00 грн проценти.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки № 5375-23хх-хххх-3179. Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення платежів за графіком товариство нараховує штраф у розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Якщо законодавство встановлює мораторій на нарахування штрафних санкцій, штраф протягом періоду мораторію не нараховується.

Перед укладенням договору ОСОБА_1 заповнила заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, де зазначила свої паспортні дані, РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , адресу електронної пошти та номер картки НОМЕР_1. Відповідачка також підписала паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення. Усі ці документи містять її електронний підпис одноразовим ідентифікатором W3601.

Довідкою ТОВ «Стар Файненс Груп» про ідентифікацію підтверджено, що одноразовий ідентифікатор W3601 для акцепту кредитного договору товариство надіслало 18 листопада 2024 року о 14:41:10 на номер телефону НОМЕР_3 , який позичальниця вказала в заявці-анкеті.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн-платежів iPay.ua) від 17 лютого 2026 року вих. № 3426_260217120550, на виконання договору про переказ коштів, укладеного з ТОВ «Стар Файненс Груп», 18 листопада 2024 року о 14:45:05 платіжна установа переказала 6 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 , номер транзакції 569717861.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачка жодного платежу на погашення кредиту не здійснила. Товариство нараховувало проценти по 60,00 грн за кожен день користування кредитом з 18 листопада 2024 року до 17 березня 2025 року включно, після закінчення строку кредитування нарахування процентів припинилося. Починаючи з 18 грудня 2024 року товариство нараховувало штраф. Станом на 24 березня 2025 року заборгованість становить 25 200,00 грн: тіло кредиту 6 000,00 грн, проценти 7 200,00 грн, штраф 12 000,00 грн.

24 березня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 24032025, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, а фактор зобов`язався сплатити клієнту 5 108 698,47 грн. Згідно з п. 1.4 договору факторингу права вимоги переходять до фактора з моменту набрання цим договором чинності.

Платіжною інструкцією № 5943 від 24 березня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Стар Файненс Груп» 5 108 698,47 грн як плату за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 24032025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24032025 (позиція № 3637) до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 38120-11/2024 від 18 листопада 2024 року на загальну суму 25 200,00 грн, у тому числі тіло кредиту 6 000,00 грн, проценти 7 200,00 грн, штрафи 12 000,00 грн. Сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 24 березня 2025 року.

Листом від 24 березня 2025 року вих. № 38120-11/2024-001 ТОВ «Стар Файненс Груп» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та про нові реквізити для погашення заборгованості.

05 червня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» склало досудову вимогу вих. № 24272326 про погашення заборгованості в розмірі 25 200,00 грн і 20 червня 2026 року направило її відповідачці цінним листом з описом вкладення разом з копією позовної заяви та додатків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Порядок укладення договорів в електронній формі визначає Закон України «Про електронну комерцію». За п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що будь-який вид договору, передбачений ЦК України, може бути укладений в електронній формі, а без отримання одноразового ідентифікатора та його введення на сайті кредитодавця позичальник не може підписати кредитний договір.

Суд встановив, що відповідачка заповнила заявку-анкету, ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором W3601, який кредитодавець надіслав на номер її телефону. Кредитний договір містить усі істотні умови: суму і строк кредиту, розмір процентів, порядок їх нарахування та сплати, графік платежів, відповідальність сторін. Відповідачка договір не оспорила, недійсним його не визнано, тож діє презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Отже, сторони уклали кредитний договір у належній формі.

Кредитний договір є реальним щодо обов`язку позичальника повернути кошти: такий обов`язок виникає з моменту передання позичальникові грошей. Обов`язок довести факт видачі кредиту покладено на позивача (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

На підтвердження перерахування кредиту позивач надав лист платіжної установи ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17 лютого 2026 року. Маска картки НОМЕР_1 збігається з номером картки, який відповідачка особисто вказала в заявці-анкеті та кредитному договорі. У листі зазначено прізвище, ім`я та по батькові отримувача. Переказ відбувся 18 листопада 2024 року о 14:45:05, через чотири хвилини після направлення позичальниці одноразового ідентифікатора. Відповідачка цих обставин не спростувала, відзиву, доказів неотримання коштів чи належності картки іншій особі не надала.

Оцінивши зазначені докази в сукупності за правилами ст. ст. 76-80, 89 ЦПК України, суд вважає доведеним, що 18 листопада 2024 року відповідачка отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про їх витребування судом. Обставину, для підтвердження якої позивач просив витребувати відомості в АТ «А-Банк», суд встановив на підставі наявних у справі доказів. Ці відомості становлять банківську таємницю, і потреби в їх розкритті для вирішення спору немає. З цих підстав суд не вбачає потреби у витребуванні доказів, про які просив позивач.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

За договором факторингу одна сторона (фактор) зобов`язується передати або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Позивач надав договір факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року, витяг з реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру боржників та платіжну інструкцію про сплату ціни договору. Ці документи в сукупності підтверджують, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 38120-11/2024 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Отже, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Строк повернення кредиту настав 17 березня 2025 року. Відповідачка кредит не повернула, тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою. Нею встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів 2,5 %, протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», є нікчемними (ч. 5 ст. 12 цього Закону), і нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати з власної ініціативи (ex officio). Після завершення 240-денного перехідного періоду (з 20 серпня 2024 року) максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1 %.

Сторони уклали кредитний договір 18 листопада 2024 року, тобто після завершення перехідного періоду, тож на нього поширюється обмеження денної процентної ставки в 1 %. Договір передбачає фіксовану денну процентну ставку 1 %, розраховану з урахуванням загальних витрат за кредитом. Граничного розміру, встановленого законом, ця ставка не перевищує, тому підстав вважати умову про проценти нікчемною немає.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Кредитодавець нарахував проценти лише в межах строку кредитування з 18 листопада 2024 року до 17 березня 2025 року: 6 000,00 грн ? 1 % ? 120 днів = 7 200,00 грн. Розрахунок відповідає умовам кредитного договору та графіку платежів, відповідачка його не спростувала. Тому з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 7 200,00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідачки штраф у розмірі 12 000,00 грн, який первісний кредитор нарахував на підставі п. 5.3 кредитного договору за період з 18 грудня 2024 року.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18. Згідно з ним у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діяв протягом усього періоду нарахування штрафу. Відповідачка прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, тому вона звільнена від обов`язку сплати штрафу, а нарахований штраф підлягав списанню кредитодавцем. Сам кредитний договір (п. 5.3) також передбачає, що у разі встановлення законодавством мораторію штраф не нараховується.

Оскільки до нового кредитора права переходять в обсязі, що існував у первісного кредитора (ст. 514 ЦК України), позивач не набув права вимагати від відповідачки сплати штрафу. У задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 12 000,00 грн суд відмовляє.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідачки на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 200,00 грн, з яких 6 000,00 грн тіло кредиту та 7 200,00 грн проценти.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). У разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 36269 від 12 червня 2026 року. Суд задовольнив позовні вимоги на 52,38 % (13 200,00 грн з 25 200,00 грн заявлених), тому з відповідачки на користь позивача належить стягнути 1 394,59 грн судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № 25 наданих послуг від 08 червня 2026 року, детальний опис наданих послуг, ордер серії ВС № 1381377 та довідку про укладення договору. Відповідно до п. 2.3 договору вартість правничої допомоги за одну кредитну справу становить 8 000,00 грн. За детальним описом адвокат надав консультацію, ознайомився з матеріалами кредитної справи, погодив правову позицію, склав і подав позовну заяву, всього 6 год. 30 хв.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити їх розмір. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення. Відповідачка такого клопотання не подала. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що розподілу підлягають як уже сплачені витрати на правничу допомогу, так і ті, які сторона має сплатити адвокату згідно з умовами договору.

Суд вважає заявлені витрати документально підтвердженими і не вбачає підстав для їх зменшення. Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідачки на користь позивача належить стягнути 4 190,48 грн витрат на професійну правничу допомогу (8 000,00 грн ? 52,38 %).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 38120-11/2024 від 18 листопада 2024 року в розмірі 13 200,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн та заборгованості за процентами 7 200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) судовий збір у розмірі 1 394,59 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 190,48 грн .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Танасійчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua