Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/1142/24 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1142/24

Провадження № 2/727/145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

при секретарі судового засідання: Москалюк І.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання кредиту,

УСТАНОВИВ:

Представник акціонерного товариства «Таскомбанк» подав до Шевченківського районного суду м Чернівці позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2210830-509 від 27.08.2021 у розмірі 173 055,62 грн. та судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.08.2021 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 2210830-509 про надання кредиту «Зручна готівка Максимум» відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту 89 899,30 грн, строк кредиту 60 місяців, проценти за користування кредитом 0,01 % річних, комісія за обслуговування кредиту 4,9 % щомісячно.

Відповідач не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а тому свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим АТ «Таскомбанк» просить стягнути суму заборгованості у розмірі 173055,62 та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року скасовано заочне рішення по справі № 727/1142/24 та призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від відповідача надійшов відзив, в якому зазначила, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Зазначає, що станом на день укладення кредитного договору не була достатньо кредитоспроможною, щоб своєчасно здійснювати виплати за кредитом. Позивач не перевірив до укладення договору кредитоспроможність відповідача. Стверджує, що розрахунок заборгованості, долучений до позовної заяви не є первинним документом. Зазначає, що кредитний договір № 2210830-509 від 27.08.021 року підроблений, а стороння невідома особа незаконно заволоділа відповідача персональними даними, які були використанні для укладення сторонньою особою від її імені кредитного договору. Номер мобільного телефону НОМЕР_1 , наданий позивачем в якості доказу укладення відповідачем кредитного договору також відповідачу не належить.

Від представника позивача надійшли до суду пояснення в яких зазначено, що із вказаним відзивом позивач не погоджується, оскільки доводи наведені відповідачем є необґрунтованими не відповідають дійсності та не можуть бути взятими до уваги з огляду на наступне. Щодо прийняття позитивного рішення надання Відповідачці кредиту. Станом на серпень 2021 року у Відповідачки була гарна кредитна історія. На сайтах судової влади була відсутня інформація щодо відкритих відносно Відповідачки виконавчих проваджень та відсутні судові справи про стягнення з Відповідачки заборгованості. Крім того, на підтвердження фінансового стану Відповідачка надала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та річну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2019 рік та за 2020 рік в яких зазначена загальна сума доходу за 2019 рік 916 300 грн та за 2020 рік 907 564 грн. Відповідачка 1980 року народження, а отже є особою працездатного віку. На підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по особовому рахунку по кредитному договору №2210830-509 від 27 серпня 2021 року клієнт ОСОБА_1 за період з 27.08.2021 по 25.01.2024, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженимн наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Стосовно електронного підпису кредитного договору №2210830-509 від 27 серпня 2021 року. Вищезазначений кредитний договір підписаний власноручно Відповідачкою за допомогою шарикової ручки. З 27.08.2021 Відсутні звернення Відповідача до Позивача або до правоохоронних органів з питань про шахрайство чи щодо підробки підпису на кредитному договорі та заволодіння грошовими коштами третіми особами, а тому вважають безпідставними твердження Відповідачки про те, що кредитні кошти були отримані третіми особами.

На підставі вищевикладеного просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.07.2026 року призначено судову почеркознавчу експертизу, відібрано експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 надати вільні зразки її підписів. Зобов?язано Акціонерне товариство «Таскомбанк» надати експертам оригінали: Заяву-анкету на оформлення банківських продуктів від 27 серпня 2021 року, Заяву-договір про надання споживчого кредиту № 2210830-509 від 27.08.2021 року, Інформаційне повідомлення (згода третіх осіб про передачу до АТ «Таскомбанк» персональних даних) на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» з метою укладення Заяви-договору щодо споживчого кредиту, додаток 2, до Заяви-договору про надання споживчого кредиту №2210830-509 від 27/08/2021, Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за № 2210830-509 від 27.08.2021 року, Паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна Готівка Максимум». Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на відповідача ОСОБА_1 .

Експертом було направлено до суду клопотання про надання оригіналів досліджуваних документів та вільних зразків підпису ОСОБА_1 . З даним клопотанням ОСОБА_1 ознайомилась 09.09.2026 року, що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з відсутністю вільних зразків підпису ОСОБА_1 та оригіналів досліджуваних документів судовим експертом повідомлено про неможливість проведення експертизи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, однак при поданні позовної заяви, у її прохальній частині просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомляла.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 27.08.2021 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 2210830-509 про надання кредиту «Зручна готівка Максимум» відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту 89 899,30 грн, строк кредиту 60 місяців, проценти за користування кредитом 0,01 % річних, комісія за обслуговування кредиту 4,9 % щомісячно.

Відповідно до п. 11 р. 1 Кредитного договору Позичальник просив надати йому кредит, шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.1.1., з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України - на власні потреби у сумі 89 899.30 (вісімдесят дев?ять тисяч вісімсот дев?ятосто дев?ять гривень 30 копійок), шляхом перерахування на його поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до п. 1 р. 2 Кредитного договору Позичальник підтвердив, що він попередньо ознайомлений та у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з п. 15 р. 5 Кредитного договору Заява-договір набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє до повного виконання клієнтом і банком своїх зобов?язань за нею.

Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, Позивач, свої обов?язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Щодо прийняття позитивного рішення надання відповідачці кредиту. На підтвердження фінансового стану відповідачка надала позивачу свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та річну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2019 рік та за 2020 рік в яких зазначена загальна сума доходу за 2019 рік 916 300 грн та за 2020 рік 907 564 грн. А тому посилання відповідача про те, що вона не була достатньо кредитоспроможною не відповідають дійсності.

В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії.

На підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, позивачем надано виписку по особовому рахунку по кредитному договору №2210830-509 від 27 серпня 2021 року клієнт ОСОБА_1 за період з 27.08.2021 по 25.01.2024, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.

Згідно меморіального ордеру від 27.08.2021 №755783018 перераховано відповідачу 89 899,30 грн, що в свою чергу в сукупності із виписками по рахунках та розрахунком заборгованості спростовує доводи Відповідача по справі.

Сума заборгованості у розмірі 173 055 грн. 62 коп., підтверджена належними та достовірними доказами, а саме детальним розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку, що являються первинними документами бухгалтерського обліку. Так із розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості станом на 25.01.2024 року становить 173 055,62 грн. ,в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 96 322,01 грн.; заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) - 5,70 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 76 727,91 грн.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем до матеріалів справи, є належним доказом наявності заборгованості та її розміру, так здійснений кредитором та відображає розрахунковий період, тіло кредиту, нарахування відсотків за користування кредитом, тобто є первинними документами, у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з позицією Верховного Суду в постанові від 08 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Відповідач не спростувала розмір заборгованості за кредитним договором, наявність якої підтверджується розрахунком, наданим позивачем та відповідачем не надано контррозрахунок, який би піддавав сумніву розмір такої заборгованості.

Щодо твердження Відповідача що вона не підписувала договір, договір був підроблений.

З 27.08.2021 Відсутні звернення Відповідача до Позивача або до правоохоронних органів з питань про шахрайство чи щодо підробки підпису на кредитному договорі та заволодіння грошовими коштами третіми особами, а тому суд вважає безпідставними твердження відповідачки про те, що кредитні кошти були отримані третіми особами.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що: «у разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

Дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем.

Крім того, відповідачем спірний договір не оскаржувався, а також вказаний договір чи його частини недійсними не визнані.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли кредитно-договірні відносини.

Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач зобов`язаний нести цивільно-правову відповідальність за неналежне виконання зобов`язань та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вище вказана заборгованість.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п.1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги АТ «Таскомбанк» про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 173055,62 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443) кредитну заборгованість за Заявою-договором № 2210830-509 від 27.08.2021 року в розмірі 173055 грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя П.С. Гавалешко