Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/12534/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12534/26

Провадження № 2/727/4032/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

за участю секретаря судового засідання - Федрак А. М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, без виклику сторін, в залі суду Чернівці, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, третя особа – ОСОБА_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, третя особа – ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивача – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 13.02.2025р.

16 грудня 2021 року ОСОБА_4 було складено заповіт (зареєстрований в реєстрі за № 10379) щодо належного їй майна, у якому вона зробила наступне розпорядження на випадок своєї смерті:

– квартиру АДРЕСА_3 заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивачу у даній справі);

– все інше майно, де б воно не було та з чого б не складалося і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, в тому числі грошові вклади заповідає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідачу у даній справі).

21 лютого 2025 року ОСОБА_2 (відповідачем) з метою прийняття спадщини за заповітом було подано відповідну заяву до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ірини Миколаївни, за якою відкрито спадкову справу №9/2025 (номер у Спадковому реєстрі - 73697756), що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80210012 від 21.02.2025 р. (копія долучається).

Згідно з довідкою про коло спадкоємців від 16.04.2026 р., вих. № 22/01-16, виданою нотаріусом Олійник І. М., у рамках вищезазначеної спадкової справи спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 є її син, ОСОБА_2 (відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 та онук, ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як було зазначено вище, на день смерті бабусі позивача, ОСОБА_4 , до її спадщини, що заповідалась позивачу, належала, зокрема, квартира АДРЕСА_3 .

Відповідно до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, загальна площа квартири становить 56,0 кв.м., житлова площа - 28,80 кв.м., на підтвердження чого надається копія інформаційної довідки №465657918 від 25.02.2026р.

Разом з тим, в ході проведення повторної технічної інвентаризації даної квартири 25.02.2026р. було встановлено, що загальна площа квартири становить, фактично, 60,0 кв. м., що на 4,0 кв. м. більш за площу, вказану в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 26.02.2026р. Згідно з даними витягу, а також довідки Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 25.02.2026р., загальна площа квартири збільшилась на 4,0 кв. м. за рахунок перерахунку площі заскленого балкону та лоджії. Житлова площа квартири становить 28,8 кв. м..

Правовстановлюючі документи на квартиру були втрачені і на даний момент у позивача немає можливості надати їх нотаріусу для оформлення права власності у встановленому законом порядку.

16.04.2026 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Олійник Іриною Миколаївною винесено щодо позивача ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (вих. №21/02-31) на квартиру АДРЕСА_3 у зв`язку із ненаданням ним документу, який посвідчує право власності на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_4 .

Отже, через відсутність у позивача ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на вищезазначену квартиру, він позбавлений можливості прийняти спадщину за заповітом нотаріальним шляхом і змушений звернутись за захистом свого права до суду.

Просив суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання не зареєстроване) право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 60,0 кв.м., житловою площею 28,80 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Чернівці.

Рух по справі та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.09.2026 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.

02.10.2026 відповідач надав до суду через систему «Електронний суд» заяву про визнання позову, не заперечував проти задоволення позову.

12.10.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Циганович О. В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності і за відсутності позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Циганович О. В. у судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності і за відсутності позивача, позов підтримує в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі. Просив справу розглядати у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Досліджені судом докази та застосовані норми права.

Судом встановлено, що згідно з копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Чернівці (а.с.7).

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис №159 (а.с.10).

Згідно з заповітом від 16.12.2021 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І. М., за реєстром №10379, ОСОБА_4 зробила розпорядження на випадок її смерті: квартиру АДРЕСА_3 заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , все інше майно заповідає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заповіт внесений в Спадковий реєстр (а.с.11-12).

Згідно з листом №22/01-16 від 16.04.2026, спадкоємцями ОСОБА_4 є її син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №465657918 від 25.02.2026, об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_5 зареєстрована за ОСОБА_4 на праві приватної власності 1/1 на підставі свідоцтва про право власності від 15.10.2001 (а.с.14).

Згідно з довідки №146 від 25.02.2026, наданою БТІ кватира за адресою: АДРЕСА_5 має загальну площу 60,0 кв.м. в тому числі житлову 28.8 кв.м. (а.с.17)

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.04.2026, наданою приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І. М., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишився після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в у зв`язку з тим, що ним не надані відповідні документи – правовстановлюючі документи на спадкове майно (а.с. 18).

Суд, повно та всебічно дослідивши наведені докази, зважає на наступне.

Статтею 15 ЦК визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповдіно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1222 ч. 1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

У силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

У постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21 Об`єднана палата КЦС ВС зробила висновок, що законодавець передбачив можливість прийняття спадщини постійним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини для будь-яких спадкоємців, в тому числі й обов`язкових спадкоємців. Тому обов`язковий спадкоємець може прийняти спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Право на обов`язкову частку внаслідок прийняття спадщини обов`язковим спадкоємцем трансформується в майнове право, яке підлягає спадкуванню. ЦК України як основний регулятор спадкових відносин не містить жодних обмежень чи заборон на спадкування такого права за відсутності його оформлення.

Судом встановлено, що відсутній правовсновлюючий документи, якій посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 , а тому постановою приватного нотаріуса Олійник І. М. №21/02-31 від 16.04.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва в зв`язку з тим, що не були надані належні документи, що посвідчують право власності на майно за померлою ОСОБА_4 .

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, суд доходить обґрунтованого висновку про те, що позивач ОСОБА_1 є одним із спадкоємців за заповітом, а саме: онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 ..

Вказані обставини відповідачем визнані, про що надано відповідну письмову заяву.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, оцінивши належність доказів, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, третя особа – ОСОБА_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 60,0 кв.м., житловою площею 28,80 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Чернівці

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а особами які не були присутні при проголошенні вступної і резолютивної частини мають право на оскарження в той же термін з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя Слободян Г. М.