Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/12269/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12269/26

Провадження № 2/727/3948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Літвінової О.Г.

за участю секретаря судового засідання: Гавалешко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Посилаючись на те, що 16 квітня 2013 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, про що було складено відповідний актовий запис № 425.

Під час перебування в шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що діти проживають та їхнє місце проживання зареєстроване із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що сімейне життя у них із відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки, різні погляди на вирішення сімейних проблем, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного.

Стверджує, що між ними постійно траплялися непорозуміння, суперечки, з будь-яких причин, що призводить до відсутності нормальних сімейних та фактичних стосунків, мають із відповідачем різні погляди на сімейні цінності та виховання дітей.

Також зазначає, що основною причиною розірвання шлюбу є зловживання відповідачем алкогольних напоїв та через це між ними склалися вкрай напружені стосунки, відповідач систематично чинить на позивача психологічний тиск, що виражається у постійних образах та приниження її жіночої гідності.

Вказує, що не отримує моральної та матеріальної підтримки з боку чоловіка, таке відношення до сім`ї та до неї суперечить її інтересам та її уяві про шлюб та нормальні шлюбні стосунки. Вже тривалий час кожен із них живе окремим життям, у неї втрачено почуття кохання до відповідача, що є основою сім`ї.

В даний час вони не проживають як подружжя та не ведуть спільне господарство з літа 2025 року.

А тому, просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстровано 16 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №425, залишити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прізвище залишити без змін « ОСОБА_5 » та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.

12.10.2026 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідний на розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_1 оскільки вважає, що їхній шлюб не можливо зберегти, визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, не бачить можливості зберегти їхній шлюб, а тому просив задовольнити позовні вимоги та просив зменшені судові витрати, повернути позивачці 50% відсотків судового збору у зв`язку із визнанням позову, стягнути з відповідача 50% сплаченого судового збору та стягнути з відповідача на користь позивачки 1500,00 гривень за надання професійної правничої допомоги адвокатом Якобишеною Т.Д. зменшивши її суму, як неспівмірну складності справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 вересня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача ОСОБА_6 подала клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву він зазначив, що позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі, водночас просив зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, 12.10.2026 року відповідач подав до суду заяву, в якій підтвердив визнання позовних вимог у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 16 квітня 2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, про що було складено відповідний актовий запис № 425 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , де прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 (а.с. 7).

Від спільного шлюбу є двоє дітей: сини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданий 04.04.2014 року (а.с. 8) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданий 07.06.2024 року (а.с. 9).

Відповідно до ст. 55 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Судом встановлено, що через різні погляди на життя та погані взаємовідносини сторони втратили один до одного почуття взаємної любові, довіри, взаєморозуміння та поваги. Сторони припинили подружні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та не підтримують подружні стосунки на протязі останнього часу. Шлюб між сторонами існує формально. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та заявами сторін.

Також позивачкою заявлено вимогу про залишення місця проживання дітей разом із нею. Відповідач у своїй заяві визнав позов у повному обсязі, тобто не заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд задовольнити позов повністю.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позову в повному обсязі та відсутність заперечень щодо заявлених позивачкою вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що 25 серпня 2026 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги № 77.

Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору № 77 про надання правничої допомоги вбачається, що ОСОБА_6 було надано позивачу ОСОБА_1 послуги з правничої допомоги по даній цивільній справі на загальну суму в 8000 грн, які були сплачені позивачем в день підписання Договору та Додаткової угоди.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На думку суду, понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн., (квитанція №1366-9199-0004-5710 від 31.08.2026 року.

Відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 50 відсотків судового збору у розмірі 665,60 грн., інші 50 відсотків підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 133, 141, 142, 263, 265, 268, 273, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстровано 16 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 425 – розірвати.

Залишити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Залишити після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прізвище без змін « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 50 % суми сплаченого судового збору у сумі 665,60 при поданні позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.Г. Літвінова