Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №759/23429/24 — Харківський районний суд Харківської області

13.10.26

Харківський районний суд Харківської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №759/23429/24

Провадження №2/635/2750/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

секретаря судового засідання – Федотова Д.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування суми франшизи,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про відшкодування суми франшизи.

У позовній заяві просить стягнути з відповідача суму франшизи у розмірі 3 200,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 квітня 2024 року о 13 годині 35 хвилин в м.Києві на площі Вокзальній 1, відбулася ДТП за участю: транспортного засобу Toyota Prius, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортним засобом KIA K5, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП, транспортний засіб KIA K5, державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 отримав механічні пошкодження. В інтересах потерпілого ОСОБА_4 діє його представник – позивач ОСОБА_1 .

Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 02 липня 2024 року у справі № 760/10992/24 ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 12.07.2024.

Фактичні обставини встановлені постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 02 липня 2024 року у справі №760/10992/24 є преюдиційними і доведенню не підлягають. Транспортний засіб марки KIA K5, державний номер НОМЕР_2 , який в результаті ДТП отримав механічні пошкодження, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , в інтересах якого діє позивач – ОСОБА_1 . Таким чином, особою винуватою у настанні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та винною особою в завданні матеріальної шкоди позивачу є відповідач.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ТЗ Toyota Prius, державний номер НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна». Позивач самостійно звернувся до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із повідомленням та заявою про страхове відшкодування. 23 серпня 2024 року було направлено запит до МТСБУ з проханням надати інформацію щодо розміру франшизи, листом МТСБУ надано відповідь, у якій зазначено інформацію щодо розміру франшизи згідно полісу у розмірі 3 200,00 грн та подано запит до ПрАТ СК «ПЗУ Україна», у відповідь на який надано розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого розмір виплати було зменшено на розмір франшизи за полісом – 3 200,00 грн.

Таким чином, зі сторони позивача було виконано всі покладені на нього обов`язки. Внаслідок чого, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 501,32 грн за вирахуванням франшизи у розмірі 3 200,00 грн та доплата у розмірі 1 281,21 грн та пеня у розмірі 2,73 грн.

Оскільки зі сторони ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сума страхового відшкодування була зменшена на розмір франшизи, визначений умовами полісу №ЕР/219801057, що становить 3 200,00 грн, то ця сума має бути відшкодована відповідачем, як особою з вини якої було завдано майнової шкоди транспортному засобу позивача.

Відзиву та будь-яких заяв та клопотань в ході проведення судового розгляду від відповідача не надходило.

Рух справи

25 грудня 2024 року до Харківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування суми франшизи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду, відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглядати справи за відсутності позивача.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив суд про причини неявки та не подав відзив, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Встановлені фактичні обставини справи, застосовані норми права та мотиви суду

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 4 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Предметом спору в суді є сума відшкодування майнової шкоди, яка не покриває витрати для відновлення пошкодженого майна.

Позивач ОСОБА_1 є представником власника транспортного засобу KIA K5, державний номер НОМЕР_2 – ОСОБА_4 , що підтверджується довіреністю, яка засвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Третяк А.О., згідно якої ОСОБА_1 надано право бути представником, зокрема з питань страхування та отримання страхових виплат належних на праві власності ОСОБА_4 транспортних засобів.

Власником транспортного засобу KIA K5, державний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 02 липня 2024 року у справі № 760/10992/24 встановлено, що ОСОБА_2 27.04.2024, о 13 годині 35 хвилин, в м. Києві на площі Вокзальній, 1, керуючи транспортним засобом марки «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, створив перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_4 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

30.04.2024 позивач звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою щодо страхове відшкодування.

Відповідно до страхового акту №41560/1 від 02.05.2024 вбачається, що розмір збитку становить - 12 701,32 грн, що складається зі страхового відшкодування у розмірі 9 501,32 грн та франшизи у розмірі 3 200,00 грн; нараховано до виплати - 9 501,32 грн.

Оскільки цивільна відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна»(страховий поліс №ЕР219801057, зазначеною страховою компанією було здійснено страхову виплату у розмірі 9 501,32 гривень, що підтверджується розпорядженням №41560/1/1 на виплату страхового відшкодування.

Відповідачем не заперечувалась наявність франшизи у розмірі 3 200,00 гривень.

Правовідносини, які склалися між страховиком та застрахованою особою щодо виплати страхового відшкодування за спричинені збитки автомобілю, врегульовані Законом України «Про страхування».

Згідно статті 1 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.

Згідно частини 4, 5 статті 94 Закону України «Про страхування», договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком. Франшиза може встановлюватися у відсотках від страхової суми (страхової виплати), в абсолютному розмірі або в інших розрахункових одиницях, визначених договором страхування.

Вид та розмір франшизи зазначаються у договорі страхування.

Безумовна франшиза припускає, що у випадку якщо збиток клієнта не перевищує зазначений в договорі розмір, клієнт самостійно його відшкодовує, але якщо збиток перевищує розмір франшизи, страхова компанія компенсує збитки за вирахуванням величини франшизи.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що страховиком, у якого позивач ПрАТ СК «ПЗУ Україна» застрахував свій транспортний засіб, було виплачено страхові виплати, за виключенням суми франшизи 9 501,32 гривень, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача, який є винуватцем ДТП, на користь позивача франшизи у розмірі 3 200,00 гривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

За змістом частини 1 статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги №33/24 від 10.04.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Сорокою М.М. та додатку до нього від 14.04.2024, вартість наданих послуг без участі у судових засіданнях становить 3 000,00 грн (написання адвокатського запиту до МТСБУ, написання адвокатського запиту до ПрАТ СК «ПЗУ Україна», написання адвокатського запиту до Солом`янського районного суду м.Києва, написання вимоги про відшкодування франшизи, підготовка та подання позовної заяви до суду: визначення підсудності розгляду справи, розрахунок ціни позову та суми судових витрат, підготовка та написання заяви та подання в суд).

Згідно акту виконаних робіт №30 від 29.10.2024, станом на дату подачі позовної заяви, виконано робіт на суму 3 000,00 грн.

Факт надання правової допомоги підтверджується копіями договору про надання правової допомоги від 10.04.2024, додатком до договору, актом виконаних робіт від 29.10.2024.

Оцінюючи співмірність послуг категоріям складності справи, пропорційності до предмета спору, обсягом наданих послуг, суд враховує, що предметом позову є відшкодування суми франшизи, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3 200,00 гривень, справа відноситься до справ незначної складності з типовим предметом позову, позивач та його представник у судових засіданнях участі не приймали,

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 гривень не є пропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову у розмірі 3 200,00 гривень та не є розумними.

Суд зазначає, що сума у розмірі 1 500,00 гривень в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Харківському районному суді Харківської області, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, буде відповідати пропорційності розміру задоволених позовних вимог, є співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень, а також понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 1 500,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 200, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування суми франшизи – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 3 200,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1 500,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 13.10.2026

Суддя І.О. КАРАСАВА