Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №645/1782/24 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/1782/24

Провадження № 1-кп/645/109/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024221190000216 від 11.02.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сімферополь Автономної республіки Крим, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурорів – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілої – ОСОБА_9 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.02.2024 року о 16 годині 50 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «Червоний маркет» за адресою: м. Харків, пр. Стадіонний, 5а, на стелажі взяла жіночу сумочку незнайомої їй ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку остання забула пакуючи покупки, після чого покинула із нею магазин, у цей же день, приблизно о 17 годині 00 хвилин, точного часу не встановлено, не вчинивши жодних дій щодо повернення жіночої сумочки власниці, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», строк якого продовжено з 05:30 год. 16.11.2023 на 90 днів відповідно до Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у невстановленому місці, діючи з прямим умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив спрямований на незаконне особисте збагачення, впевнившись, що її дії не будуть помічені іншими особами, із жіночої сумочки ОСОБА_9 здійснила крадіжку мобільного телефону марки ТМ «Apple» моделі «iPhone XS GOLD 256 GB» у справному стані, без пошкоджень вартістю 11510 гривень 00 копійок та готівкових коштів у сумі 1300 гривень 00 копійок, якими розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила власниці майна ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 12810 гривень 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.02.2024 о 16 годині 50 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «Червоний маркет» за адресою: м. Харків, пр. Стадіонний, 5а, на стелажі, взяла жіночу сумочку їй незнайомої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку остання забула пакуючи покупки, після чого покинувши із нею магазин, у цей же день, приблизно о 17 годині 00 хвилин, точного часу не встановлено, у невстановленому місці, виявивши у жіночій сумочці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , банківську картку останньої № НОМЕР_1 , відкриту у АТ «ПриватБанк», яка є офіційним документом, діючи з прямим умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, привласнила її собі з метою подальшого використання.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.02.2024 у період часу з 17 години 22 хвилин по 17 годину 35 хвилин, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», строк якого продовжено з 05:30 год. 16.11.2023 на 90 днів відповідно до Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», повторно, діючи з прямим умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти», за адресою: м. Харків, вул. Маршала Рибалка, 8, використовуючи привласнену банківську картку № НОМЕР_1 із безконтактною технологією проведення платежів «PayPass», відкриту у АТ «ПриватБанк», без дозволу її власника, здійснила шість розрахунків за придбані товари на загальну суму 1968 гривень 10 копійок, після чого продовжуючи реалізовувати єдиний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, 10.02.2024 о 17 годині 55 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», за адресою: м. Харків, вул. Маршала Рибалка, 24/17, використовуючи привласнену банківську картку № НОМЕР_1 із безконтактною технологією проведення платежів «PayPass», відкриту у АТ «ПриватБанк», без дозволу її власника, здійснила розрахунок за придбаний товар у сумі 469 гривень 60 копійок, після чого продовжуючи реалізовувати єдиний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, 10.02.2024 у період часу з 18 години 18 хвилин по 18 годину 40 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ», за адресою: м. Харків, вул. Маршала Рибалка, 26, використовуючи привласнену банківську картку № НОМЕР_1 із безконтактною технологією проведення платежів «PayPass», відкриту у АТ «ПриватБанк», без дозволу її власника, здійснила сім розрахунків за придбані товари на загальну суму 2347 гривень 70 копійок, після чого продовжуючи реалізовувати єдиний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, 10.02.2024, у період часу з 18 години 49 хвилин по 18 годину 50 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «М`яско», за адресою: м. Харків, вул. Маршала Рибалка, 23/17, використовуючи привласнену банківську картку № НОМЕР_1 із безконтактною технологією проведення платежів «PayPass», відкриту у АТ «ПриватБанк», без дозволу її власника, здійснила два розрахунки за придбані товари на загальну суму 215 гривень 50 копійок, чим спричинила власниці банківської картки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майнову шкоду на загальну суму 5000 гривень 90 копійок, а придбаним товаром розпорядилась на власний розсуд.

ІІ. Позиція обвинуваченої ОСОБА_4 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася та пояснила суду, що вона взяла жіночу сумку в магазині та витратила грошові кошти з банківської картки, але у неї вдома були грошові кошти та вона могла їх повернути потерпілій у будь-який час. Щодо мобільного телефону, який знаходився в сумці, обвинувачена пояснила, що на цей номер поступило два телефонних дзвінка від невідомих жінки та чоловіка. Та оскільки чоловік кричав та погрожував їй, вона вирішила викинути цей мобільний телефон.

Також обвинувачена просила врахувати, що в цей період у неї помер батько та брат, тому її психічний стан не дозволяв їй повністю усвідомлювати свої дії.

Крім того ОСОБА_4 просила суд взяти до уваги відшкодування нею потерпілій майнової шкоди в сумі 15000 грн. та суворо її не карати.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи, що обвинувачена не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що вона вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз`яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винною у вчиненні яких визнається обвинувачена ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, а також ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно та ч. 1 ст. 357 КК України, тобто привласнення офіційного документу, вчинене з корисливого мотиву.

ІV. Мотиви суду при призначенні покарання

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст.ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. При цьому, суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відсутність тяжких наслідків, відомості про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше не судима, має вищу освіту, а також враховує ставлення обвинуваченої до вчиненого кримінального правопорушення, яка повністю визнала свою вину, щиро розкаялася, добровільно відшкодувала потерпілій завдані збитки.

Крім того, згідно з висновком експерта № 400 від 30.0.2026 ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної у стані ремісії. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_4 перебувала в стані вищевказаного психічного розладу. Не була здатною повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до ст. 20 КК України особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, підлягає кримінальній відповідальності. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України суд враховує її щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті.

За таких обставин, враховуючи п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд, також, визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, що кримінальні правопорушення вчинено ОСОБА_4 у стані обмеженої осудності.

Статтею 69 КК України встановлено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, з урахуванням особи винного суд, мотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

В даному випадку суд вважає, що наявні підстави для застосування статті 69 КК України, оскільки є кілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілій, вчинення правопорушення у стані обмеженої осудності), відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням особи обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 1992 року.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 рік, та за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Враховуючи сукупність вчинених обвинуваченою кримінальним правопорушень, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає доцільним обрати їй остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі.

Разом з цим, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, адже наведені вище обставини у сукупності надають підстави для її застосування, тому суд вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк, оскільки її виправлення можливе без реального відбування покарання та ізоляції від суспільства.

Згідно з ч. 2 ст. 504 КПК України суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру. Однак, з огляду на висновок експерта № 400 від 30.0.2026, в якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, суд не убачає підстав для застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 заходів медичного характеру.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні суд покладає на обвинувачену.

Як убачається з матеріалів справи, 15.02.2024 року ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду міста Харкова по справі № 645/819/24 провадження № 1-кс/645/325/24 накладено арешт на речовий доказ, а саме на мобільний телефон «iPhone XS Gold», 256 Gb, IMEI: НОМЕР_2 , що належить потерпілій ОСОБА_9 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , та передано його на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_9 , попередивши останню про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України та про необхідність збереження арештованого майна.

Оскільки потреба в подальшому застосуванні арешту на вищезазначене майно відпала у зв`язку з ухвалення вироку, суд вважає необхідним скасувати арешт.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,

- за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/4774-ТВ в сумі 1514 грн. 56 коп.

Скасувати арешт, накладений 15.02.2024 року ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду міста Харкова по справі № 645/819/24 провадження № 1-кс/645/325/24.

Речові докази:

- мобільний телефон марки ТМ «Apple» моделі «iPhone XS GOLD 256 GB», переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_9 , вважати повернутим власниці після набрання вироком законної сили;

- CD-R диск з фрагментами відеозапису від 10.02.2024 камер відеоспостереження розташованих у приміщені магазину «Єва»; CD-R диск з фрагментами відеозапису від 10.02.2024 камер відеоспостереження розташованих у приміщені магазину «Червоний маркет»; CD-R диск з фрагментами відеозапису від 10.02.2024 камер відеоспостереження розташованих у приміщені магазину «АТБ»; CD-R диск з інформацією за 10.02.2024 щодо руху грошових коштів по банківській картці АТ «Приватбанк» потерпілої ОСОБА_9 - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- оригінал медичної карти ОСОБА_4 , повернути до КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3».

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1