Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №644/3712/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/3712/26

Провадження № 2/644/3452/26

13.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Книшенко А.С.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Борисової І.М.,

одноособово, розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення Індустріального районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (юридична адреса: 62702, Харківська обл., Куп`янський р-н, с-ще Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8, ЄДРПОУ 45150619), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Куп`янська державна нотаріальна контора Харківської області (61050, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, б. 85, ЄДРПОУ 02900647), про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1.позиції позивача

07 квітня 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 /позивачка) звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського р-ну, Харківської області (далі за текстом - Дворічанська селищна військова адміністрація Куп`янського р-ну Харківської обл./відповідач), предметом якої є: визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з прибудовами та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 50,4 кв.м., житлова площа 23,9 кв.м., в порядку спадкування за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за життя, а саме 25.09.2013 склала заповіт, згідно якого заповідала все своє майно в рівних частках кожному, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . 28.10.2014 після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа в Дворічанській державній нотаріальній конторі, однак спадщина до кінця оформлена не була, через відсутність коштів.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 - чоловік позивачки, після смерті якого остання звернулась до Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області задля дооформлення спадщини, але 03.12.2025 листом № 1550/01-16 «Щодо неможливості оформити спадщину» відмовлено у оформленні спадщини, у зв`язку з тим, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне їй майно залишено заповіт, посвідчений Дворічанською державною нотаріальною конторою Харківської області 25.09.2013, за реєстровим № 962, та заведено спадкову справу № 207/2014 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району Харківської області, що підтверджується відповідною довідкою зі Спадкового реєстру № 83481623 від 03.12.2025. Окрім цього, згідно з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83482978 від 03.12.2025 спадкодавець залишив заповіти:

-заповіт посвідчений 04.03.2008 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 664;

-заповіт посвідчений 11.07.2012 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 971;

-заповіт посвідчений 19.03.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 201, оригінали яких відсутні, також не має оригіналу останнього заповіту, посвідченого 25.09.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 962, тому спадкоємця за заповітом та волю заповідача встановити не можливо, що є причиною неможливості оформити спадщину за позивачем.

Зазначене вище, свідчить про неможливість оформлення спадщини позивачкою через фактичну відмову у вчиненні нотаріальних дій листом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області № 1550/01-16 від 03.12.2025, що є підставою для захисту порушених прав в оформленні на спадщину ОСОБА_1 .

1.2.заперечень відповідача

Дворічанська селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області не скористалася процесуальним правом на пропозицію суду, викладену в ухвалі Індустріального районного суду м. Харкова від 10.04.2026 (а.с. 36-37), подати відзив на позов, чи спростувати наведені позивачем аргументи та доводи у позовній заяві, заразом, представником відповідача, в особі начальниці Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області - Турбаби Галини Григорівни, яка діє на підставі витягу з ЄДРПОУ, надано до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог (а.с. 49-52).

2. заяви, клопотання

11.052026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, в особі керівника - Турбаби Галини Григорівни, яка діє на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с. 49-52).

11.05.2026 через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування у Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою встановлення наявності та/або відсутності інших спадкоємців, зокрема й за законом. Зазначене клопотання ОСОБА_1 просила суд розглядати у її відсутність (а.с. 53-54).

01.06.2026 на адресу суду з Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області надійшов інформаційний лист з витребуваною інформацією (а.с. 71-73).

20.08.2026 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 106), цього ж дня справу надано для ознайомлення, що підтверджується розпискою (а.с. 106/на звороті).

08.09.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від адвоката Борисової Ірини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі доручення від 28.08.2026 № 5-20-2026-001123 (а.с. 116), надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 115-117).

22.09.2026 через канцелярію суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Борисової І.М, надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 119), цього ж дня справу надано для ознайомлення, що підтверджується розпискою (а.с. 119).

02.10.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Борисової Ірини Миколаївни, яка діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги № 5-20-2026-001123 від 28.08.2026, надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 05.10.2026 о 11 год 30 хв, за її участі у режимі відеоконференції поза межами суду з власних технічних засобів (а.с. 120).

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 07.04.2026 справа № 644/3712/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 33).

Згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вимоги заявлено щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023, з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Шевченківського районного суду Харківської області та Дворічанського районного суду Харківської області на Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», найменування Орджонікідзевського районного суду міста Харкова змінене на Індустріальний районний суд міста Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 10.04.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 646/3712/26 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 36-37).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 11.05.2026 витребувано копії матеріалів спадкової (-их) справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 з Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області, та залучено Куп`янську державну нотаріальну контору Харківської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с. 57-59).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 09.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 75).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 05.10.2026 задоволено клопотання представника позивачки про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за її участі, з використанням власних технічних засобів (а.с. 121).

Іванова А.І. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник позивачки - адвокат Борисова І.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за відсутності пре6дставника відповідача, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 49-51).

Представник Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином та своєчасно, шляхом направлення судової повістки до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 113).

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виник спір, що пов`язаний з фактичною втратою позивачем правовстановлюючого документу через ведення постійних обстрілів, бойових дій та тимчасову окупацію території України, невизнання державою факту належності позивачеві майна на праві власності в порядку спадкування за заповітом через відсутністю оригіналу заповіту.

Суд установив, що за інформацією з листа Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області від 03.12.2025 № 1550/01-16 (а.с. 14-15), ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне їй майно залишила заповіт, посвідчений 25.09.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Харківської області, за реєстровим № 962 та 28.10.2014 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району Харківської області заведено спадкову справу за № 207/2014. Згідно інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83482978 від 03.12.2025 спадкодавець залишив заповіти:

-заповіт посвідчений 04.03.2008 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 664;

-заповіт посвідчений 11.07.2012 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 971;

-заповіт посвідчений 19.03.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 201.

Оригіналів заповітів не має, оригіналу останнього заповіту, посвідченого 25.09.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 962 не має, спадкоємця за заповітом та волю заповідача встановити не можливо.

Згідно з листом Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 06.09.2024 № 41215/42679-27-24/15.6 інформації про стан архівних документів Дворічанської держконтори міжрегіональне управління не має, у зв`язку з безпосередньою близькістю до лінії бойового зіткнення та відсутністю безпечних умов, розглянути питання щодо вивезення архівних документів можливості немає. Згідно вказаного вище, оформлення спадщини за заповітом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не представляється можливим (а.с. 14-15).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.09.2014 ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 02.09.2014 складено відповідний актовий запис № 54 (а.с. 16).

За інформацією з витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 38741458 від 28.10.2024, зареєстровано спадкову справу у Спадковому реєстрі за № 56702243 28.10.2014 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 17).

Згідно з копією заповіту № 962 від 25.09.201, посвідченого Зашивайко Н.Г. державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідає все своє майно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 18).

Згідно з свідоцтвом № НОМЕР_3 про право власності на житловий будинок 19.05.1969 Дворічанська селищна Рада посвідчує, що житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 в цілому дійсно належить на праві особистої власності ОСОБА_5 . Принадлежністю цього житлового будинку є сарай, льох, вбиральня. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Дворічанскьої селищної Ради депутатів трудящих від 30.04.1969 взамін договору на забудову (а.с. 19-20, 21-25).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 01.11.2024 ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 01.11.2024 складено відповідний актовий запис № 13582 (а.с. 26).

За інформацією з листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 28946/34629-26-25/15.6 від 05.09.2025, у зв`язку з постійними обстрілами с-ща Дворічна документи нотаріального діловодства та архіву Дворічанської держнотконтори не були вивезені з адреси розташування Дворічанської держконтори, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі можливо (а.с. 27).

Згідно з інформації Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області від 27.05.2026 № 629/01-16 щодо спадкової справи, вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 спадкова справа Куп`янською державною нотаріальною конторою Харківської області не заводилась, з питань поновлення спадкової справи ніхто не звертався (а.с. 71).

З копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданого 11.09.2009 Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб 29.11.2014, актовий запис 40 (а.с. 9), а також судом установлено, що місце проживання позивачки з 10.09.2013 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-11).

Відповідно до довідки від 15.08.2023 № 6327-5002907195 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Заразом, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття. Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) Верховний Суд зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права власності.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з абз. 15 п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 під № 24-753/0/4-13, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У вищевказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правило за аналогією закону (а саме, статті 392 ЦК України) має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як установлено вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

6.Висновки суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, вивчивши оригінали документів наявних на обгрунтування позовних вимог, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову з таких підстав.

Суд бере до уваги, надані на підтвердження позовних вимог, « Дело на домовладение в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 », в якому міститься оцінка домоволодіння, схема земельної ділянки, поєтажний план та журнал внутрішніх замірів (а.с. 21-25), а також свідоцтво № НОМЕР_3 про право власності на житловий будинок від 19.05.1969, згідно з яким Дворічанська селищна Рада посвідчує, що житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 за АДРЕСА_1 в цілому, зареєстрований рішенням Ради депутатів трудяших у книзі за № 6-26, дійсно належить на праві особистої власності ОСОБА_5 (а.с. 19), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14), про що 02.09.2014 складено відповідний актовий запис № 54 (а.с. 16), та зареєстровано спадкову справу у Спадковому реєстрі за № 56702243 28.10.2014, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 38741458 від 28.10.2024 (а.с. 17), а також листом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області від 03.12.2025 № 1550/01-16 (а.с. 14-15).

З моменту смерті ОСОБА_5 припинилась її правоздатність та право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, що відповідає викладеній правовій у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Суд бере до уваги, що за інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83482978 від 03.12.2025 спадкодавець - ОСОБА_5 залишила заповіти:

-заповіт посвідчений 04.03.2008 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 664;

-заповіт посвідчений 11.07.2012 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 971;

-заповіт посвідчений 19.03.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 201, останній з яких посвідчений Зашивайко Н.Г. державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області 25.09.2013, за реєстровим № 962, за яким ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідає все своє майно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 18), що підтверджується листом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області від 03.12.2025 № 1550/01-16 (а.с. 14-15).

Суд наголошує, що право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права.

Так, за приписами ч. 2 та 3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Отже, суд бере до уваги, що згідно з копією заповіту № 962 від 25.09.201, посвідченого Зашивайко Н.Г. державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області, Петухова Євдокія Захарівна на випадок своєї смерті заповідає все своє майно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у рівних частках кожному (а.с. 18).

Судом враховано, що оригінал заповіту посвідченого 25.09.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 962 відсутній, у зв`язку з неможливістю їх отримання через постійні обстріли с-ща Дворічна, тому документи нотаріального діловодства та архіву Дворічанської держнотконтори не були вивезені з адреси розташування Дворічанської держконтори, тому встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо, що підтверджується листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 28946/34629-26-25/15.6 від 05.09.2025 (а.с. 27), та, що стало причиною неможливості оформити спадщину позивачці, оскільки спадкоємця за заповітом та волю заповідача встановити не можливо, що також підтверджується листом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області від 03.12.2025 № 1550/01-16 (а.с. 14-15)

Суд бере до уваги, що після складення заповіту на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне їй майно, посвідченого 25.09.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Харківської області, за реєстровим № 962, 28.10.2014 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району Харківської області заведено спадкову справу за № 207/2014, заразом жоден зі спадкоємців, зокрема ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_1 спадщину не прийняли через неможливість оформити спадок до кінця, у зв`язку з відсутністю грошових коштів (а.с. 2).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом враховано, що до спадкового майна ОСОБА_2 належить житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 в цілому, який згідно з свідоцтвом № НОМЕР_3 про право власності, про що 19.05.1969 Дворічанська селищна Рада посвідчила, дійсно належить на праві особистої власності ОСОБА_5 . Принадлежністю цього житлового будинку є сарай, льох, вбиральня. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Дворічанскьої селищної Ради депутатів трудящих від 30.04.1969 взамін договору на забудову (а.с. 19-20, 21-25).

З копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданого 11.09.2009 Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, та довідки від 15.08.2023 № 6327-5002907195 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 13) судом вбачається, що місце проживання позивачки з 10.09.2013 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-11), тобто станом на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка проживала зі спадкодавицею.

За приписами ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання, що після смерті ОСОБА_2 позивачка є учасником правовідносин, суб`єктом яких раніше була померла. Так як при житті ОСОБА_2 заповіла все своє майно, частиною якого є нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у рівних частках кожному, то за позивачкою на підставі вищевикладеного необхідно визнати право власності на нерухомого майно, зокрема на житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який згідно з свідоцтвом № НОМЕР_3 про право власності, про що 19.05.1969 Дворічанська селищна Рада посвідчила, дійсно належав на праві особистої власності спадкодавиці ОСОБА_5 , на підставі свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Дворічанскьої селищної Ради депутатів трудящих від 30.04.1969 взамін договору на забудову (а.с. 19-20, 21-25) в порядку спадкування за заповітом № 962 від 25.09.201, посвідченого Зашивайко Н.Г. державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області (а.с. 18)

Окрім іншого, згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК України, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Враховуючи волю заповідача таке тлумачення статті 1275 ЦК України дозволяє усунути конкуренцію між спадкуванням за заповітом та законом, оскільки ніхто не може бути одночасно спадкоємцем за законом і заповітом відносно спадкової маси охопленої заповітом. Якщо призначені кілька спадкоємців за заповітом і той або інший з них відмовляється від прийняття своєї частини або, взагалі, вибуває з числа інших, то частини у спадщині інших у відповідній мірі збільшуються.

Пред`являючи позов, позивачка вказувала, що інший зі спадкоємців за заповітом - ОСОБА_3 , який також є чоловіком позивачки, на підставі актового запису № 40 від 29.11.2014, що підтверджується паспортом громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданим 11.09.2009 Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області (а.с. 9), та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 01.11.2024 складено відповідний актовий запис № 13582, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 01.11.2024 (а.с. 26) спадщину після смерті ОСОБА_5 у порядку й у строки, визначені законом, не прийняв, а тому його частка у спадщині за заповітом відповідно до частини першої статті 1275 ЦК України переходить до іншого єдиного спадкоємця - позивачки у справі ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання, що оскільки ОСОБА_2 заповіла все своє майно, частиною якого є нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у рівних частках кожному, то за позивачкою на підставі вищевикладеного необхідно визнати право власності на нерухоме майно, зокрема житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому, який згідно з свідоцтвом № НОМЕР_3 про право власності, про що 19.05.1969 Дворічанська селищна Рада посвідчила, дійсно належав на праві особистої власності спадкодавиці ОСОБА_5 , на підставі свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Дворічанської селищної Ради депутатів трудящих від 30.04.1969 взамін договору на забудову (а.с. 19-20, 21-25) в порядку спадкування за заповітом як за частки нерухомого майна за ОСОБА_1 , так і за частки нерухомого майна, яку не прийняв інший спадкоємець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивач має право на його частку, отже на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Суд бере до уваги, що згідно з ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Окрім іншого, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки він ґрунтується на законі, доведений матеріалами справи, відповідач не заперечує проти задоволення позову, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Отже, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем доведено його право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , проте оскільки оригіналів заповіту, посвідченого 25.09.2013 Дворічанською державною нотаріальною конторою Куп`янського району за реєстровим № 962 не має, а розглянути питання щодо вивезення архівних документів та отримати заповіту не вбачається за можливе, у зв`язку з безпосередньою близькістю до лінії бойового зіткнення та відсутністю безпечних умов Дворічанської держнотконтори, яка розташована на частково деокупованій території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області у зоні бойових дій дії та частково належить до тимчасово окупованих територій (с-ще. Дворічне Куп`янський р-н, Харківська області), тому позивачка не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її права власності, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

7.Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 10 469,41 грн (а.с. 31), заразом позивачкою не ставиться питання про стягнення суми сплаченого судового збору з відповідача, тому суд дійшов переконання, що судові витрати з відповідача не стягуються

Отже, враховуючи викладене вище, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Куп`янська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа, в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, загальною площею 50,4 кв.м, житлова площа 23,9, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повне ім`я/найменування сторін:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 11.09.2009 Дворічанським РВ ГУМВС України в Харківський області, тел. НОМЕР_6 .

Відповідач - Дворічанська селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, юридична адреса: 62702, Харківська обл., Куп`янський р-н, с-ще Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8, ЄДРПОУ 45150619, ел. пошта: dvorselrada@ukr.net, тел. +380637070219.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Куп`янська державна нотаріальна контора Харківської області, юридична адреса: 61050, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, б. 85, ЄДРПОУ 02900647.

Суддя Д.Г. Паляничко