Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №644/4327/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/4327/26

Провадження № 2-о/644/154/26

12.10.2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в особі судді Шевченка С.В., за участі: представника заявника адвоката Панченко А.С., секретаря с/з Рибалка В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Департамент реєстрації ХМР, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій просив встановити той факт, що право його приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване Куп`янським міжміським бюро технічної інвентаризації, про що 24.10.1996 року зроблено запис у реєстрову книгу № 29 за реєстровим № 4254.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що йому належить на праві приватної власності жилий будинок з надвірними будівлями, а саме: гараж літ. «В», душ літ. «З», три сараї літ. «Г», «Д», «Е», льох літ. «Б», вбиральня літ. «Ж», огорожа №1-3, колодязь 1/2 його частина АДРЕСА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 23.10.1996 року, посвідченим державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Черняєвою А. О. за реєстровим №3241. Вказаний у договорі купівлі-продажу жилий будинок в цілому зареєстрований Куп`янським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 , про що 24.10.1996 зроблено запис у реєстрову книгу №29 за реєстровим №4254. Згідно з технічним паспортом від 25.11.1991 року жилий будинок АДРЕСА_3 , має загальну площу 47,8 кв м. та житлову площу 19,3 кв м. Відповідно до Постанови Верховної Ради України №23 від 12.05.2016 «Про перейменування деяких населених пунктів» село Петрівка Куп`янського району у Харківській області перейменовано на село Осиново.

Загальновідомим є той факт, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та поширення у жовтні 2025 року лінії фронту на територію Куп`янського району Харківської області, село Осиново постійно потерпає від артилерійського та авіаційного обстрілу з боку військ рф, житловий фонд міста постійно знищується. Задля отримання компенсації для відновлення пошкодженого об`єкту нерухомого майна «єВідновлення», 05.03.2025 заявник звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області із заявою № 65615706 щодо державної реєстрації вказаного вище об`єкту нерухомості. Рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області від 06.03.2025 № 77671334 у здійсненні реєстрації права власності заявникам було відмовлено на підставі п. п. 4, 5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де зазначено, що державним реєстратором було встановлено наявність обставин , які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, через відсутність в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року інформації стосовно реєстрації речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 28.04.2026 року відкрито провадження з розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження.

Заінтересована особа Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області подала до суду заяву, в якій представник Т.В. Кизим просила розглянути справу без її участі за наявними в матеріалах справи документами згідно з вимогами чинного законодавства.

Заінтересована особа Департамент реєстрації Харківської міської ради заяв та клопотань до суду не подала, представник в судове засідання не прибув.

На підставі наданих суду пояснень представника заявника та наданих доказів, суд доходить викладених нижче висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності жилий будинок з надвірними будівлями, а саме: гараж літ. «В», душ літ. «З», три сараї літ. «Г», «Д», «Е», льох літ. «Б», вбиральня літ. «Ж», огорожа №1-3, колодязь 1/2 його частина АДРЕСА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 23.10.1996 року, посвідченим державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Черняєвою А. О. за реєстровим №3241. Вказаний у договорі купівлі-продажу жилий будинок в цілому зареєстрований Куп`янським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 , про що 24.10.1996 зроблено запис у реєстрову книгу №29 за реєстровим №4254. Згідно з технічним паспортом від 25.11.1991 року жилий будинок АДРЕСА_3 , має загальну площу 47,8 кв м та житлову площу 19,3 кв м.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №23 від 12.05.2016 «Про перейменування деяких населених пунктів» село Петрівка Куп`янського району у Харківській області перейменовано на село Осиново.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

Частиною першою ст. 318 ЦПК України передбачено, що заявник у своїй заяві зобов`язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч.4 ст.3 цього Закону).

Положення п.3 ч.3 ст.10 Закону передбачають, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

До 2013 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснювалася відповідними бюро технічної інвентаризації.

Документами, що підтверджували право власності, були свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, виписка з реєстру та інші документи, видані БТІ.

Згідно з нормами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3).

Пункт 1.4 Тимчасового положення визначав реєстрацію прав власності на нерухоме майно як внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, що звернулася до БТІ.

У вказаний період часу був прийнятий Цивільний кодекс України, який введений в дію з 01.01.2004 та яким було змінено підхід до визначення моменту виникнення права власності на нерухоме майно.

Так, відповідно до ч.1, 2, 4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Крім того, 03.08.2004 набрав чинності Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сферою регулювання якого є відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Вказаний Закон № 1952-IV надав визначення державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (стаття 2 Закону).

Статтею 4 Закону № 1952-IV встановлено принцип обов`язковості державної реєстрації прав, за яким обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону № 1952-IV реєстрація об`єктів нерухомості проводилася комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації до створення єдиної системи органів реєстрації прав, до якої за ст.5 Закону входять місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру.

Державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо факту реєстрації за заявником ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані місцевими органами державної реєстрації прав.

Проте, відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт реєстрації права власності за заявниками на нерухоме майно у зв`язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп`янське БТІ», а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на належне заявникам майно, створили ситуацію, при якій останні не можуть реалізовувати свої правомочності як власники майна, зокрема, щодо розпорядження цим майном, отримання передбаченої законом компенсації за знищення або пошкодження майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України тощо.

В той же час, стаття 41 Конституції України гарантує непорушність права власності та усі три правомочності власника: володіти, користуватися та розпоряджатися.

У справі не встановлено обставин, які б свідчили про наявність реєстрації права власності на нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за будь-якою іншою особою.

У заявника наявні документи, що підтверджують його право власності на домоволодіння.

22 травня 2023 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року, яким, зокрема, визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» визначений Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381.

Так, пунктом 6 вищевказаного Порядку визначено, що компенсація надається виключно за умови, що відомості про право власності на пошкоджений об`єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У пункті 13 цього ж Порядку закріплено, що для отримання компенсації необхідно з урахуванням пункту 13-1 цього Порядку, серед іншого, переконатися, що пошкоджений об`єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію.

Механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року визначений Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.

Так, у пункті 13 даного Порядку визначено, що отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна.

Згідно з пунктом 24 вказаного Порядку, проведення виплат компенсації здійснюється за умови наявності відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, як для отримання компенсації для відновлення об`єктів нерухомого майна, так і для отримання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна необхідною є наявність інформації про об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Отже, факт того, що право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване Куп`янським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 29 за реєстровим № 4254, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного вище, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити, що право приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване Куп`янським міжміським бюро технічної інвентаризації, про що 24.10.1996 року зроблено запис у реєстрову книгу № 29 за реєстровим № 4254.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складений 12.10.2026.

Суддя С.В. Шевченко