Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №636/7414/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 636/7414/26

Провадження № 2/644/6664/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

28.06.202 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9384932. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов`язання, які встановленні договором, не виконав. У зв`язку із відсутністю платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитом.

27.08.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №27/08-01 за яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набув право грошової вимоги до відповідача. Пізніше, 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір факторингу №10-01/2023, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів і просить стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 14168,50 грн. та складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 7000 грн., заборгованість за відсотками 5554,50 грн., заборгованість за комісією 1050 грн., інфляційні збитки - 459.87 грн., нараховані 3% річних - 104.13 грн., а також судові витрати.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 26.08.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9384932.

Згідно з п. 1.1. договору Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (надалі «кредит») Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3, 1.4. Договору сума кредиту 7000 грн.

Кредит надається строком на 15 днів із терміном повернення 13.07.2021.

Відповідно до п. 1.5 Договору, з 1 по 15 день позичальник сплачує 1,00% за кожен день строку користування грошовими коштами, а також додатково сплачується процент за підвищений ступінь кредитного ризику за останній день у розмірі 15,00% від суми кредиту, тобто 1050 грн.

Відповідно до п. 1.6 Договору у випадку неповернення кредиту, а також не сплати Позичальником у повному обсязі (плата за користування грошовими коштами та процентів за підвищений ступінь ризику) у строк, встановлений п. даного Договору, Позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів (автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, Позичальник сплачує проценти в розмірі 4.95 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.10 загальний строк дії Договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 календарного року.

Відповідно до п. 2.1 Кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті шляхом видачі готівки з каси Кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника.

Договір, додаток до договору, що містить графік платежів, паспорт споживчого кредиту, також підписані позичальником ОСОБА_1 власноручним підписом.

ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» надало до суду розхідний чек від 28.06.2021, де вказано про видачу коштів в сумі 7000 грн за договором № 9384932.

2.2. 27.08.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №27/08-01 за умовами якого до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 6.2.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників з моменту повної сплати новим кредитором компенсації за придбання прав вимоги.

Згідно з реєстром боржників до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №9384932 в сумі заборгованості 13604,50 грн. та складається з наступного: 7000 грн. тіло кредиту, 5554,50 грн. заборгованість за відсотками, заборгованість за підвищений ступінь ризику 1050 грн.

2.3. 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023 за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників.

Згідно з п. 2.1. Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 5.2. Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, права вимоги вважаються відступленими Первісним кредитором та набутими Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №9384932 з яких: 7000 грн. - сума наданого кредиту, 5554,50 грн. - заборгованість за процентами, заборгованість за комісіями 1050 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 564 грн., загальна заборгованість 14168,50 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 17.06.2026 заборгованість за договором № 9384932 становить – 14168,50 грн., з яких 7000 грн. – сума тіла кредиту, заборгованість за процентами 5554,50 грн., комісія 1050 грн., а також інфляційні збитки 459,87 грн. та 3% річних 104,13 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статями 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке було затверджено постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 (тут і далі – в редакції, яка була чинною станом на день укладення спірного кредитного договору 26.08.2021).

Згідно з п. 23, 27 вищевказаного Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Касир вимагає пред`явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

В п. 2-1 вищевказаного Положення визначено, що порядок проведення та оформлення операцій з переказу готівки в національній валюті України та/або валютно-обмінні операції, що здійснюються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку на підставі ліцензії Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку та/або на здійснення валютних операцій, визначено нормативно-правовими актами Національного банку України з питань ведення касових операцій банками в Україні, приймання готівки для подальшого її переказу, структури валютного ринку України, умов і порядку торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України і не регулюються цим Положенням.

У п.п. 5 пункту 143 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 25.09.2018 № 103 (в редакції, яка була чинною станом на день укладення спірного кредитного договору 26.08.2021) вказано, що банк (філія, відділення) перед видачею готівки/банківських металів у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек, заява про приймання/видачу банківських металів) перевіряє, зокрема, наявність власноручного підпису або ЕП отримувача/електронної печатки отримувача (якщо наявність електронної печатки отримувача передбачена технологією, визначеною банком під час оформлення видаткових касових документів).

3.4. Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу або договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем укладення договорів факторингу та відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги між первісним кредитором, наступним кредитором та позивачем щодо спірного договору кредиту.

Однак, позивачем не було надано жодного достовірного доказу на підтвердження факту видачі первісним кредитором відповідачу грошових коштів в порядку виконання договору кредиту.

Розрахунки заборгованості за договорами, які надані позивачем, не є доказами, які можуть підтвердити реальність видачі грошових коштів особі. У матеріалах справи відсутні будь-які виписки за картковими чи банківськими рахунками відповідача, розписки про отримання коштів відповідачем, які б могли підтвердити факт реальної видачі кредитних коштів відповідачу.

Наданий до суду розхідний чек не містить підпису позичальника про отримання ним грошових коштів, що є порушенням п.п. 5 пункту 143 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 25.09.2018 № 103, та п. 27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (в редакції, яка була чинною станом на день укладення спірного кредитного договору 26.08.2021). Суд вважає, що ступінь достовірності доказу про видачу готівкових коштів позичальнику, який не містить підпису позичальника, є вкрай низьким.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат, які поніс позивач, з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН