Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №643/12581/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №643/12581/26

Суддя: Мельникова І. Д.

Справа № 643/12581/26

Провадження № 2-о/643/351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого-судді Мельникової І.Д.,

присяжних Калошиної В.М., Рубанец А.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Шалі А.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , третя особа: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що вона є дружиною загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Російської Федерації Курської області, Щигровського району, Защіпінської селищної ради, який 05.09.2025 року, перебуваючи у АДРЕСА_1 , в результаті ворожого обстрілу отримав поранення несумісні із життям. Провести евакуаційні заходи щодо загиблого чоловіка заявниці не виявилось можливим, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025052380002076 від 06.09.2025 року. Оголошення чоловіка заявниці – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим необхідне для проведення державної реєстрації його смерті, реалізації цивільних, сімейних прав, спадкування майна, оформлення відповідного статусу, отримання допомоги.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 08.07.2026 року було відкрито провадження по справі.

Заявник у судове засідання з`явилась, вимоги заяви про встановлення факту смерті підтримала, просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду письмові пояснення в яких просила розглядати справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.02.1980 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.03.2019 (видане повторно).

Згідно довідки № 210746-2019 від 25.06.2019р. про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, виданої Костянтинівським міським відділом ГУ ДМС України в Донецькій області, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 438 КК України за наступним фактом: 05.09.2025 року о 19:30 відбувся ворожий обстріл зі ствольної артилерії по м. Костянтинівка. За результатом чого постраждала 1 цивільна особа, загинула 1 цивільна особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав поранення несумісні з життям. Подія відбулась поблизу адреси АДРЕСА_1 . Провести евакуаційні заходи щодо загиблого не надається можливим.

Оголошення фізичної особи померлою це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Частиною першою статті 46 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, звернула увагу на те, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події.

Отже, не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Перевіривши, чи пройшов шестимісячний строк від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи (частина друга статті 46 ЦК України), суд встановив наступне.

Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, відповідно до якого з 21.06.2023 року місто Костянтинівка, яке відноситься до Костянтинівської міської територіальної громади, в якому ймовірно загинув ОСОБА_3 , по теперішній час перебуває на територіях активних бойових дій.

Оскільки як на момент ймовірної загибелі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , так і станом на час розгляду справи, територія м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області перебуває у зоні активних бойових дій, у суду відсутні підстави для початку обчислення шестимісячного строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4,13,81,95,263,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , третя особа: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя Мельникова І.Д.

Присяжні Калошина В.М.

Рубанец А.Ф.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua