Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №629/4535/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4535/26

Номер провадження 2/629/1930/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко Н.В., за участю секретаря Олексенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вище вказаним позовом, про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що 04.10.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №73837351. За умовами договору сума кредиту складає 3000,00 грн, яку позичальник зобов`язувалася повернути та сплатити проценти за користування кредитом згідно Графіку погашення боргу. 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №01092025/1, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором. В подальшому укладалися додаткові договори до договору про надання фінансового кредиту. Відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, борг на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором № 73837351 від 04.10.2021 складає 10200,00 грн з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 7200,00 грн. сума заборгованості за відсотками. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5500 грн.

27.05.2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ПОЗИКА» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором.

31.08.2026 ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області з АТ «Приватбанк» витребувані докази.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями зазначена цивільна справа була передана в провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_2 .

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.06.2026 року відкрито провадження у справі.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 10.09.2026 року №1863/0/15-26 наказом голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.09.2026 №05-04/102 суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Лозівського міськрайонного суду Харківської області №05-03/148 від 16.09.2026 року справу передано на повторний автоматичний розподіл справ.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко Н.В.

Ухвалою суду від 17.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду без повідомленням (виклику) сторін.

13.07.2026 року відповідач подала відзив на позовну заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначила, що розрахунок не може вважатися належним та достатнім доказом існування заборгованості, оскільки він є внутрішнім документом, складеним між первісним кредитором та фактором, не надано жодних первинних бухгалтерських документів, на підставі яких можливо перевірити правильність нарахування заборгованості, встановити дату, підстави, порядок та механізм їх обчислення, а також перевірити відповідність заявленої до стягнення суми умовам кредитного договору. В матеріалах справи відсутній доказу, який би підтверджував видачу кредитної картки, дату її видачі, строк її дії, продовження строку її використання, встановлення чи зміну кредитного ліміту та фактичне отримання нею кредитних коштів. Позивачем не надано документів банківської установи, які б підтверджували, що платіжна картка із зазначеним у позовній заяві маскованим номером була відкрита на її ім`я, перебувала у її користуванні або була прив`язана до належного їй банківського рахунку. Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу належного повідомлення її як боржника про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «Позика». Наданий позивачем розрахунок не містить відомостей про алгоритм нарахування процентів, не розкриває порядок їх обчислення, не дозволяє встановити, за який саме період здійснювалося кожне окреме нарахування, яким чином враховувалися проведені операції та з яких складових сформовано остаточний розмір процентної заборгованості у сумі 7200,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору строк кредитування встановлено з 04.10.2021 року по 02.01.2022 року. Разом із тим із наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування процентів здійснювалося до 10.03.2022 року, тобто після закінчення строку дії кредитного договору. При зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5500,00 грн., але у справах даної категорії сформована усталена судова практика, що не потребує складного правового аналізу або застосування нових підходів у тлумаченні норм права. Представником позивача не здійснювалося поглибленого дослідження спеціального законодавства чи формування унікальної правової позиції, оскільки в межах даної справи дії адвоката фактично обмежилось складанням та поданням позовної заяви, що за своїм змістом не є складною юридичною роботою. Заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними, не відповідають критеріям розумності та співмірності, розрахунок заборгованості не дає можливості встановити правові підстави нарахування процентів після 02.01.2022 року, що також свідчить про недоведеність заявленого до стягнення розміру процентної заборгованості.

09.06.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просила задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи тим, що договір про надання фінансового кредиту № 73837351 від 04.10.2021 з додатками до нього було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора: https://kumo.com.ua/ за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення своїх персональних даних, номера телефону, інакше не було би укладено договір з додатками до нього між сторонами. Відповідачем не доведено, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору їй не належить. Крім того, при отриманні кредиту клієнт заповнює відповідну анкету, яка містить інформацію про позичальника, що не спростовано відповідачем та не доведено порушення її прав при укладенні кредитного договору, не надано належних доказів укладення вищевказаного кредитного договору від її імені іншою особою за відсутності її волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на її рахунок. В разі незгоди відповідача з фактом укладення кредитного договору, а також за наявності сумнівів щодо обставин авторизації в особистому кабінеті, ідентифікації особи або застосування одноразового ідентифікатора (OTP), відповідач має повне право самостійно звернутися до первісного кредитора ТОВ «ФК «Ірбіс» із відповідним запитом про надання технічних даних. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі Відповідача, які були передані від ТОВ «ФК «ІРБІС». Кредитним договором передбачено нарахування процентів: стандартний період та пільговий період. У період, який клієнт обирає самостійно перед укладенням договору (але не більше ніж 30 календарних днів), діє пільгова процентна ставка у розмірі 2% на день. Ця ставка є фіксованою і застосовується виключно в межах обраного пільгового строку (п.п. 3.2.1. у п. 3.2., та п.п. 5.11.1 у п. 5.11. кредитного договору). Після завершення пільгового періоду відсотки автоматично починають нараховуватись за стандартною процентною ставкою у розмірі 3% за кожен день користування кредитом. Саме ця ставка діє у всі дні, що виходять за межі пільгового періоду, а також у випадку, коли пільговий період не обрано (п.п. 3.2.2 у п. 3.2. та п. 2.10 кредитного договору). Клієнт має можливість повторно отримати новий пільговий період. Для цього він повинен повністю сплатити проценти, нараховані за попередній пільговий період, протягом трьох днів після її закінчення. Після цього клієнт знову може обрати термін нового пільгового періоду (до 30 днів), а товариство оформлює додатковий договір, у якому фіксується новий строк кредитування. Відповідно до п. 4.7. кредитного договору, при надходженні від клієнта на поточний рахунок товариства коштів для погашення заборгованості за цим договором, кошти спрямовуються на погашення заборгованості: у першу чергу на погашення заборгованості за процентами за кредитом; у другу на погашення заборгованості за сумою Кредиту. Відповідачем не дотримано умов договору про надання фінансового кредиту № 73837351 від 04.10.2021 , оскільки нею повернуто кредит у встановлений строк, тому, заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 73837351 від 04.10.2021, нарахована за період користування кредитом (з урахуванням строку кредитування) складає 10 200,00 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту становить – 3 000,00 грн., заборгованість за відсотками становить – 7 200,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями та комісіями– 0,00 грн. Відповідно до змісту розрахунку заборгованості (відомість про щоденні нарахування та погашення) за кредитним договором № 73837351 від 04.10.2021 відбулася видача коштів, а також здійснювалося часткове погашення заборгованості. Зазначений розрахунок містить детальний і повний опис сум фінансових зобов`язань, що підлягає подальшому погашенню. Крім того, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, у строк визначений договором, та які б спростовували суму заборгованості. Також законодавством України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги та саме по собі неотримання повідомлення про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора - ТОВ «ФК «Позика». Позивачем надано усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення з відповідача витрат на професійну (правову) допомогу у розмірі 5 500,00 підлягають задоволенню.

03.08.2026 року відповідач подала заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень вказала, що відповідь на відзив не містить жодних нових належних доказів, які б спростовували доводи або підтверджували факт отримання нею кредитних коштів та правильність здійснених позивачем розрахунків.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04.10.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Ірбіс» в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №73837351, згідно умов якого отримала кредит на у розмірі 3000,00 грн., строк надання кредиту до 02.01.2022 року, із сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду 17 календарних днів з 04.10.2021 року по 21.10.2021 року за пільговою процентною ставкою у розмірі 2% та зі сплатою процентів за користування кредитом протягом стандартного періоду 73 календарних днів з 22.10.2021 року по 02.01.2022 року за стандартною процентною ставкою у розмірі 3%.

Даний договір підписано ОСОБА_1 з використанням підписання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору «403193».

Одночасно з підписанням кредитного договору, сторонами було погодженно Графік погашення боргу, а також ОСОБА_1 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021 року, яка передбачала розрахунок за період з 04.10.2021 року по 02.01.2022 року із зазначенням загальної вартості кредиту за розрахунковий період у розмірі 10590,00 грн., яка складається з суми погашення боргу у розмірі 3000,00 грн. та загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 7590,00 грн.

ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн., шляхом переказу коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача через систему iPay.ua.

21.10.2021 року ТОВ «ФК «Ірбіс» було направлено пропозицію ОСОБА_1 , відповідно до якої було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021, згідно умов Договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021 вносяться зміни: із сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду 37 календарних днів з 04.10.2021 року по 10.11.2021 року за пільговою процентною ставкою у розмірі 2% та зі сплатою процентів за користування кредитом протягом стандартного періоду 53 календарних днів з 11.11.2021 року по 19.01.2022 року за стандартною процентною ставкою у розмірі 3%.

Даний додатковий договір підписано ОСОБА_1 з використанням підписання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору «403193».

Одночасно з підписанням додаткового договору, сторонами було погодженно Графік погашення боргу, а також ОСОБА_1 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021 року, яка передбачала розрахунок за період з 04.10.2021 року по 19.01.2022 року із зазначенням загальної вартості кредиту за розрахунковий період у розмірі 9990,00 грн., яка складається з суми погашення боргу у розмірі 3000,00 грн. та загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 6990,00 грн.

10.11.2021 року ТОВ «ФК «Ірбіс» було направлено пропозицію ОСОБА_1 , відповідно до якої було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021, згідно умов Договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021 вносяться зміни: із сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду 67 календарних днів з 04.10.2021 року по 10.12.2021 року за пільговою процентною ставкою у розмірі 2% та зі сплатою процентів за користування кредитом протягом стандартного періоду 23 календарних днів з 11.12.2021 року по 19.01.2022 року за стандартною процентною ставкою у розмірі 3%.

Даний додатковий договір підписано ОСОБА_1 з використанням підписання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору «403193».

Одночасно з підписанням додаткового договору, сторонами було погодженно Графік погашення боргу, а також ОСОБА_1 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021 року, яка передбачала розрахунок за період з 04.10.2021 року по 19.01.2022 року із зазначенням загальної вартості кредиту за розрахунковий період у розмірі 9090,00 грн., яка складається з суми погашення боргу у розмірі 3000,00 грн. та загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 6090,00 грн.

10.12.2021 року ТОВ «ФК «Ірбіс» було направлено пропозицію ОСОБА_1 , відповідно до якої було укладено Додаткову угоду №3 до Договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021, згідно умов Договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021 вносяться зміни: пільговий період 30 календарних днів з 10.12.2021 року по 09.01.2022 року, стандартний період 60 календарних днів з 10.01.2022 року по 08.02.2022 року.

Даний додатковий договір підписано ОСОБА_1 з використанням підписання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору «403193».

Одночасно з підписанням додаткового договору, сторонами було погодженно Графік погашення боргу, а також ОСОБА_1 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту №73837351 від 04.10.2021 року, яка передбачала розрахунок за період з 04.10.2021 року по 08.02.2022 року із зазначенням загальної вартості кредиту за розрахунковий період у розмірі 8190,00 грн., яка складається з суми погашення боргу у розмірі 3000,00 грн. та загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 5190,00 грн.

З наданої позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №73837351 від 01.09.2025 в період 04.10.2021 по 10.03.2022 складає 10200,00 грн. з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 7200,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 була ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ірбіс», для укладення договору нею було використано унікальний ідентифікатор «403193», який було направлено 04.10.2021, на телефон НОМЕР_2 , номер карти/маска карти НОМЕР_1 .

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №01092025/01, відповідно до умов якого право вимоги за договором №73837351 від 01.09.2025 року перейшло до ТОВ «ФК «Позика», про що суду надано витяг з реєстру боржників.

З наданого позивачем Витягу із Додатку №1 до Договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року вбачається, що 01.09.2025 набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №73837351 від 01.09.2025 року у розмірі 10200,00 грн., яка складається з суми погашення боргу у розмірі 3000,00 грн. та загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 7200,00 грн.

Згідно інформації АТ КБ «Приват Банк» від 08.09.2026 №20.1.0.0.0/7-260903/92363-БТ, наданої на виконання ухвали суду від 31.08.2026, на ім`я ОСОБА_3 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) на яку було зараховано кошти 04.10.2021 році у розмірі 3000,00 грн.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідношення та положеннях Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII (далі - Закон) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зазначені вище положення Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону).

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Зазначене повністю спростовує доводи відповідача стосовно того, що спірний договір не містить доказів на підтвердження волевиявлення відповідача на укладення договору.

Таким чином, в відповідач вчинила активні дії, що свідчать про її волевиявлення на укладення договору на запропонованих умовах. Договір містить усі істотні умови, укладені з дотриманням вимог законодавства щодо електронної форми правочину, а тому є дійсними та обов`язковими до виконання.

Факт перерахування грошових коштів відповідачеві підтверджується офіційною відповіддю від АТ «Приват Банк» від 08.09.2026 р. №20.1.0.0.0/7-260903/92363-БТ, відповідно до якої банком було емітовано платіжну картку відповідачеві та в подальшому проводилися грошові перекази від ТОВ «ФК «Ірбіс».

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей ТОВ «ФК «Позика» є новим кредитором у зобов`язанні та наділений правом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та додаткових договорів та отримання нею коштів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача сума заборгованості за тілом кредиту в розмір 3000,00 грн., у зв`язку з чим позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення розміру заявлених до стягнення з відповідача відсотків, суд зазначає.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п. 2.3 додаткового договору № 3 від 10.12.2021 до договору про надання фінансового кредиту № 73837351 від 04.10.2021 сторони погодили кінцевий строк повернення кредиту — 08.02.2022, що також підтверджується графіком погашення заборгованості, який є невід`ємною частиною додаткового договору.

Разом із тим із наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися до 10.03.2022, тобто після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Оскільки після спливу строку кредитування право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється, суд вважає необґрунтованими вимоги про стягнення процентів, нарахованих після 08.02.2022.

Згідно з розрахунком позивача станом на 08.02.2022 заборгованість за процентами, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, становила 4500,00 грн, а проценти в розмірі 2700,00 грн нараховані поза межами строку кредитування.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 7500,00 грн, з яких 3000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 4500,00 грн — заборгованість за процентами.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 02.01.2026 року №39493634/03; додаткова угода №63406204 до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026; акт приймання-передачі реєстру прав вимоги; детальний опис робіт; копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн. є співмірною, із складністю справи та виконаними роботами.

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1957,65 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 512, 514, 516, 526, 610, 611, 627, 1046, 1049, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №73837351 від 04.10.2021 року у розмірі 7500,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» судовий збір у розмірі 1957,65 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 5500 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, Код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО