Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №642/6074/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/6074/26

Провадження № 3/642/1450/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р. м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Балабай С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332934 від 13 липня 2026 року, 12 липня 2026 року близько 23:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні матері своєї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображала словесно, чим було завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілої. Її дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

До суду надійшли протокол про адміністративне правопорушення, копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕІ № 112054 від 13 липня 2026 року, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, письмова заява ОСОБА_2 , документи щодо роз`яснення її прав, письмові пояснення та інші документи, зазначені в супровідному листі поліції.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, для наявності складу правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно встановити не лише умисні діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру, а й причинно пов`язаний із ними наслідок — фактично завдану потерпілому шкоду фізичному або психічному здоров`ю.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сам по собі конфлікт між членами сім`ї не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Для висновку про вчинення психологічного насильства та притягнення особи до адміністративної відповідальності належить установити конкретні умисні дії, фактичну шкоду психічному здоров`ю потерпілої особи та причинний зв`язок між такими діями і шкодою.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому уповноважена особа виклала своє твердження про подію та її правову кваліфікацію. Сам по собі протокол не звільняє орган, що розглядає справу, від обов`язку перевірити викладені в ньому обставини іншими доказами та оцінити їх у сукупності.

У протоколі серії ВАД № 332934 зазначено, що ОСОБА_1 під час конфлікту зі своєю матір`ю вчинила психологічне насильство. Однак опис обставин не містить достатньої конкретизації того, які саме висловлювання чи дії вчинила ОСОБА_1 , у чому полягали їхній зміст і спрямованість, а також яким чином вони призвели до фактичної шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Письмова заява ОСОБА_2 містить повідомлення про конфлікт із донькою та загальну оцінку її поведінки як домашнього насильства психологічного характеру. Проте у наданих суду матеріалах не наведено достатніх фактичних даних про конкретні прояви шкоди психічному здоров`ю потерпілої: які саме зміни у її психічному стані настали, у чому вони проявилися та як були спричинені діями ОСОБА_1 . Саме твердження про завдання психологічної шкоди без опису фактичного наслідку не є достатнім для встановлення цієї обов`язкової ознаки складу правопорушення.

Суд зауважує, що факт завдання шкоди може підтверджуватися різними належними доказами, а не виключно медичним документом чи висновком експерта. Водночас у цій справі у письмових матеріалах, наданих суду, відсутні достатні фактичні відомості, які б підтверджували настання саме реальної шкоди фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Письмові пояснення працівників поліції підтверджують їхнє прибуття на виклик і вжиття заходів реагування. Із матеріалів не вбачається, що працівники поліції були безпосередніми очевидцями самого конфлікту та особисто спостерігали інкриміновані ОСОБА_1 дії або наслідки цих дій для стану потерпілої.

Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відображає здійснену працівником поліції оцінку небезпеки для постраждалої особи та має значення для обрання заходів негайного реагування й забезпечення її безпеки. Однак заповнення форми та позначення у ній певних відповідей саме по собі не підтверджує достовірність кожної зазначеної обставини та не доводить ані вчинення ОСОБА_1 інкримінованих дій, ані фактичного настання шкоди здоров`ю ОСОБА_2 . Матеріали, якими підтверджувалися б окремі відомості про попередні випадки насильства чи інші відмічені ризики, суду не надані.

Терміновий заборонний припис серії ЕІ № 112054 від 13 липня 2026 року засвідчує факт його винесення працівником поліції та застосування невідкладних заходів реагування. Сам факт винесення такого припису не є самостійним підтвердженням винуватості ОСОБА_1 у правопорушенні, яке розглядається судом, і не доводить фактичного настання передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП наслідку.

Таким чином, надані суду матеріали підтверджують факт реагування поліції на повідомлення про конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , винесення термінового заборонного припису й оформлення форми оцінки ризиків. Разом із тим суду не надано достатньої сукупності доказів, які б підтверджували, що внаслідок конкретних умисних дій ОСОБА_1 . ОСОБА_2 була фактично завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю.

За цих обставин не доведено наявності обов`язкового наслідку, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та причинного зв`язку між таким наслідком і діями ОСОБА_1 . Самі лише твердження у протоколі та документах, складених за результатами реагування поліції, не усувають сумнівів щодо наявності всіх ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Висновок про винуватість не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.С. Балабай