Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №642/6136/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №642/6136/26

Суддя: Балабай С. С.

Справа № 642/6136/26

Провадження № 3/642/1256/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р. м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Балабай С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 1–5,

ВСТАНОВИВ:

До Холодногірського районного суду міста Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 1242 від 21 липня 2026 року, складений щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 163-1 КУпАП.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: у квітні 2024 року товариство не нарахувало податкові зобов`язання з ПДВ та не зареєструвало податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 331 427 грн, а також не надало або надало не в повному обсязі документи чи іншу інформацію на запит контролюючого органу.

На підтвердження викладених у протоколі обставин до матеріалів справи долучено, зокрема, акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» від 21 липня 2026 року № 27909/20-40-07-04-05/42516986, акт про неявку посадових осіб для ознайомлення та підписання акта перевірки й протоколу, лист щодо направлення акта перевірки, а також витяг з інформаційної системи «Податковий блок».

ОСОБА_1 9 вересня та 10 жовтня 2026 року звертався до суду із заявами про надання доступу до матеріалів електронної судової справи. У клопотанні від 10 жовтня 2026 року він також просив відкласти розгляд справи, зазначивши, що не має доступу до всіх матеріалів і не може належно підготуватися до розгляду.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо необхідності відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю доступу до всіх матеріалів електронної судової справи, суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, документи були додані до підсистеми «Електронний суд» 27 липня 2026 року. Водночас із заявами про надання доступу до матеріалів електронної судової справи ОСОБА_1 звертався до суду лише 09 вересня 2026 року та повторно 10 жовтня 2026 року. Отже, з моменту долучення матеріалів до електронної судової справи до звернення із відповідними заявами минув значний проміжок часу, протягом якого заявник мав можливість вжити необхідних заходів для ознайомлення з матеріалами справи та належної підготовки до судового розгляду.

При цьому сама по собі обставина звернення учасника справи із заявою про надання доступу до її матеріалів не свідчить про наявність безумовних підстав для відкладення судового розгляду. Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, суд має враховувати конкретні обставини справи, необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав її учасників, а також дотримання розумних строків судового розгляду.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 317/1645/24, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, наголосив, що сторона, яка бере участь у судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у своїй справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Така поведінка учасника справи має оцінюватися з огляду на необхідність забезпечення розумних строків судового розгляду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 липня 2026 року у справі № 757/52615/21-ц зазначила, що вирішальним під час оцінки процесуальних доводів щодо відкладення розгляду справи є з`ясування того, чи було учасника позбавлено розумної можливості ефективно представляти свою позицію в суді та чи перешкоджали відповідні обставини розгляду справи.

За таких обставин, беручи до уваги дату долучення матеріалів до підсистеми «Електронний суд», тривалість часу, що минув до звернення ОСОБА_1 із заявами про надання доступу, а також відсутність наведених у клопотанні обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість своєчасного ознайомлення з матеріалами справи, суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для відкладення судового розгляду. Відтак суд вважає за можливе продовжити розгляд справи.

Оцінивши матеріали справи в сукупності, суд доходить висновку, що вони не містять достатніх фактичних даних, які підтверджували б обставини, викладені у протоколі, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.»

Сам по собі акт документальної перевірки є документом, який підлягає оцінці судом разом з іншими матеріалами. Водночас висновки, викладені в акті, не звільняють орган, який склав протокол, від обов`язку подати докази фактичних обставин, на яких ці висновки ґрунтуються.

Щодо епізоду ненарахування податкових зобов`язань і нереєстрації податкових накладних за квітень 2024 року, матеріали справи не містять первинних документів щодо відповідних господарських операцій, податкових накладних, розрахунків сум та інших документів, за якими суд міг би перевірити фактичну основу висновків акта перевірки. Витяг з інформаційної системи «Податковий блок» сам по собі не підтверджує змісту господарських операцій, їх обліку товариством та винуватості саме ОСОБА_1 .

Щодо епізоду ненадання документів або інформації матеріали не містять належного підтвердження змісту конкретного запиту контролюючого органу, його вручення уповноваженому адресату, дати отримання та спливу встановленого строку для надання відповіді. Посилання на ці обставини в акті перевірки саме по собі не дає суду змоги перевірити, чи виник обов`язок надати відповідь, чи був він належно доведений до відома платника податків та чи можна пов`язати його невиконання саме з діями або бездіяльністю ОСОБА_1 .

Також матеріали містять неузгодженості, які не усунуті доказами. Зокрема, на сторінці 2 акта перевірки біля назви ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» зазначено код ЄДРПОУ 45308439, тоді як у протоколі та інших матеріалах зазначено код 42516986. У заголовку акта період перевірки визначений до 31 червня 2024 року, хоча такої календарної дати не існує. За відсутності документів, які усували б ці розбіжності, вони також не дають змоги безсумнівно встановити належність і достовірність викладених у акті відомостей щодо товариства та інкримінованих порушень.

Стаття 280 КУпАП, зобов`язує суд при розгляді справи з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Наявність протоколу та акта перевірки підтверджує факт оформлення відповідних документів, однак за обставин цієї справи не є достатньою для висновку про доведеність усіх обставин правопорушення та вини ОСОБА_1 . Суд не може підміняти відсутні докази припущеннями або вважати доведеними висновки акта лише через те, що вони викладені в офіційному документі.

Відомості про проходження ОСОБА_1 військової служби самі по собі не усувають необхідності довести подію, склад адміністративного правопорушення та вину особи. Питання про правові наслідки такого статусу потребувало б підтвердження дат проходження служби та їх співвіднесення з датами інкримінованих діянь. З огляду на недоведеність обставин, покладених в основу протоколу, суд не вбачає підстав для накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки належними та достатніми доказами не підтверджено склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Холодногірський районний суд міста Харкова.

Суддя С.С. Балабай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua