Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №626/1204/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1204/26

Провадження № 2/626/973/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2026 року м. Берестит

Берестинський районний суд Харківської області в складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

секретаря Івашкіній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначив, що 24.12.2024 року він надав відповідачу грошові кошти у сумі 2000,00 доларів США для його потреб, які останній згідно наданої розписки зобов`язався повернути в строк до 24 грудня 2025 року. Своїх зобов`язань ОСОБА_2 не виконав, у зазначений у розписці строк грошові кошти не повернув. Позивач ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 2000,00 доларів США разом із понесеними судовими витратами по справі. Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 23.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 626/1204/26.

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 01.07.2026 року підготовче провадження закрито, цивільну справу № 626/1204/26 призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій повідомив про підтримання позовних вимог, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі та просив долучити оригінал розписки від 24.12.2024 року.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Дейна С.А., в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що згідно розписки від 24 грудня 2024 року, оригінал якої долучено до матеріалів справи позивачем та досліджено в судовому засіданні (а.с.25), відповідач ОСОБА_2 зобов`язався до 24 грудня 2025 року повернути ОСОБА_1 позичені грошові кошти у сумі 2000,00 доларів США.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 207 ЦК України обумовлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позичкодавцем є юридична особа - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позичкодавцем визначеної грошової суми або невизначеної кількості речей.

У відповідності до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі № 6-63цс13, письмова форма договору позики через його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобовязання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа, кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку, боржник має право затримати виконання зобовязання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Виходячи зі змісту дослідженої судом розписки (а.с.25), суд приходить до висновку, що згідно досягнутої між сторонами згоди розписка свідчить про укладення між сторонами по справі договору позики відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України та підтверджує виникнення у відповідача ОСОБА_2 зобов`язання з повернення боргу перед позивачем по справі.

В силу вимог ст. 1049 ЦК УКраїни позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання, як зазначено в статті 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК).

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги доведеними та приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь суми боргу за розпискою від 24 грудня 2024 року у розмірі 2000,00 доларів США.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

Керуючись, ст. ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265, ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за розпискою від 24 грудня 2024 року у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 29 вересня 2026 року.

Суддя