Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №629/6346/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/4925/2026Справа № 629/6346/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» в особі представника Мєшніка К.І. звернулося до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.11.2023 у розмірі 17 269,38 грн станом на 18.05.2026, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.11.2023 ОСОБА_1 встановила мобільний застосунок monobank, пройшла дистанційну ідентифікацію та верифікацію і підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та Запевнення Клієнта, які разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі Умови), Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (далі Договір). На підставі Договору відповідачу відкрито поточний рахунок, випущено платіжну картку № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не сплачувала щомісячні мінімальні платежі, станом на 27.08.2025 прострочення сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення зобов`язань і вся заборгованість стала простроченою; 27.08.2025 банк направив відповідачу повідомлення про істотне порушення умов Договору, а 26.09.2025 кредит став у формі «на вимогу». Заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання позивач визначив у розмірі 0 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 17 269,38 грн, а також відшкодувати понесені судові витрати.

Відповідач правом на відзив не скористалася.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.07.2026 справу передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова. Матеріали справи надійшли до Слобідського районного суду міста Харкова 20.08.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 25.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 23.09.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у клопотанні, доданому до позовної заяви, просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач у судові засідання 23.09.2026 та 13.10.2026 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток на зареєстровану адресу місця проживання як внутрішньо переміщена особа, що згідно зі ст. 128, 130, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 зареєструвалася у мобільному застосунку monobank та пройшла дистанційну ідентифікацію і верифікацію за спрощеною процедурою шляхом отримання банком її ідентифікаційних даних і фінансового номера телефону з бюро кредитних історій, введення одноразового пароля, надісланого на її номер телефону, та фотофіксації (селфі та селфі з паспортом), що зазначено у Довідці про етапи реєстрації.

Відповідач підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка містить її персональні дані та відмітку про виконання ідентифікації та верифікації представником банку. В Анкеті-заяві відповідач просила відкрити їй поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку; погодилася, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит нараховується процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (п. 1, 2 Анкети-заяви). У п. 4 Анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з відкритим ключем, який використовуватиметься нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Відповідно до п. 5 Анкети-заяви невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта, з підписанням якого Договір набуває чинності.

Підписавши Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, відповідач підтвердила отримання примірника Договору в мобільному застосунку, ознайомлення та згоду з умовами Договору, укладення Договору та зобов`язалася виконувати його умови (п. 1), погодилася з правом банку в односторонньому порядку змінювати розмір кредитного ліміту (п. 3), визнала УЕП аналогом власноручного підпису (п. 6).

Відповідно до форм підтвердження електронних документів Анкета-заява, Запевнення Клієнта та Умови підписані 27.11.2023 о 14:31:34 електронним підписом ОСОБА_1 , відкритий ключ базової ключової пари якого (дата генерації 11.08.2023) збігається з ключем, зазначеним в Анкеті-заяві; за результатом перевірки підпис перевірено успішно, цілісність даних підтверджено.

Тарифами за Чорною карткою monobank та Паспортом споживчого кредиту передбачено: пільговий період до 62 днів; пільгова процентна ставка 0,00001 % річних; базова процентна ставка 3,1 % на місяць (37,2 % річних); щомісячний платіж 4 % від заборгованості (не менше 100 грн); комісія за переказ з картки на картку або поточний рахунок фізичної особи в будь-якому українському банку: безкоштовно за рахунок власних коштів, 4 % за рахунок кредитних коштів. Пунктами 5.8, 5.9, 5.22 розділу ІІ Умов передбачено надання банком кредиту для оплати всіх видаткових операцій, а також комісій і плат, передбачених Договором, нарахування процентів за кожен календарний день використання кредитного ліміту та збільшення кредиту на суму процентів у разі відсутності на рахунку власних коштів клієнта.

Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту 06.03.2024 о 11:02:55 до платіжної картки № НОМЕР_1 за Договором від 27.11.2023 встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн. Згідно з довідкою про наявність рахунку від 18.05.2026 на ім`я відповідача відкрито рахунок, до якого випущено платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки про рух коштів за рахунком (картка № НОМЕР_1 ) за період з 27.11.2023 по 18.05.2026 до 11.12.2024 відповідач здійснювала видаткові операції виключно за рахунок власних коштів; 06.03.2024 до картки встановлено кредитний ліміт 15 000,00 грн. З 11.12.2024 по 07.01.2025 відповідач здійснила видаткові операції (перекази на картки та оплату послуг) за рахунок кредитних коштів, за переказами за рахунок кредитних коштів утримано комісії загалом 568,14 грн. 07.01.2025 відповідач внесла на рахунок 501,53 грн та 50,00 грн. З 01.02.2025 по 01.06.2025 за рахунок кредиту щомісяця списувались проценти з призначенням «% за кредитом»: 677,25 грн, 446,88 грн, 509,02 грн, 508,20 грн, 541,26 грн. Списання 163,20 грн від 01.12.2025 сторновано банком того ж дня. 29.01.2026 відповідач внесла на рахунок 400,00 грн, після чого заборгованість становила 17 269,38 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 18.05.2026 з 01.06.2025 простроченою обліковується вся заборгованість за тілом кредиту, яка після зарахування платежу від 29.01.2026 становить 17 269,38 грн; заборгованість за процентами, пенею та за порушення грошового зобов`язання становить 0 грн.

Доказів здійснення відповідачем платежів на погашення заборгованості після 29.01.2026 матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, який сторони за домовленістю уклали за допомогою інформаційних і телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг або аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що відповідач пройшла ідентифікацію та верифікацію банком з використанням її паспортних даних; Анкета-заява, Запевнення Клієнта та Умови підписані відповідачем удосконаленим електронним підписом, відкритий ключ якого зазначений в самій Анкеті-заяві, а сторони в п. 4 Анкети-заяви та п. 6 Запевнення погодили визнання такого підпису аналогом власноручного підпису; результати перевірки підпису підтверджують цілісність підписаних документів. Поточний рахунок, відкриття якого просила відповідач в Анкеті-заяві, збігається з рахунком, до якого випущено картку № НОМЕР_1 і за яким надано виписку.

Отже, Договір укладено в письмовій (електронній) формі з дотриманням вимог ст. 207, 639 ЦК України та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; розмір процентної ставки погоджено відповідачем у п. 2 Анкети-заяви, а порядок надання і повернення кредиту визначено Умовами, з якими відповідач погодилася.

Щодо цивільної дієздатності відповідача на час укладення Договору суд зазначає таке.

На дату підписання Анкети-заяви та Запевнення Клієнта (27.11.2023) відповідачу, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 17 років, тобто вона мала неповну цивільну дієздатність. Статтею 32 ЦК України неповнолітній особі надано право самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я; інші правочини неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Доказів надання такої згоди на укладення Договору в частині кредитування матеріали справи не містять.

Водночас відповідно до ст. 222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними або визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи, тобто є оспорюваним, а не нікчемним. Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відомостей про визнання Договору недійсним матеріали справи не містять, відповідних вимог у цій справі не заявлено.

Крім того, суд враховує, що кредитний ліміт встановлено банком 06.03.2024, а кредитними коштами відповідач вперше скористалася 11.12.2024, тобто після досягнення нею ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття та набуття повної цивільної дієздатності (ч. 1 ст. 34 ЦК України). Відповідно до п. 5.4 розділу ІІ Умов клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання підтверджує факт згоди з встановленням ліміту. Отже, кредит отримано та використано відповідачем як повністю дієздатною особою, а підписання нею Анкети-заяви у неповнолітньому віці не є підставою для звільнення її від обов`язку повернути отримані кредитні кошти.

Банк виконав свої зобов`язання, встановивши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн, яким відповідач користувалася, що підтверджується довідкою про розмір встановленого ліміту та випискою про рух коштів.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу; якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Право банку вимагати повернення всієї суми заборгованості у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу передбачене п. 5.16, 5.17, 5.18, 5.19, 5.21 розділу ІІ Умов. З виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не сплачувала у повному обсязі щомісячні мінімальні платежі, прострочена заборгованість обліковується з 31.01.2025 і з 01.06.2025 простроченою визнано всю заборгованість, а внесений нею 29.01.2026 платіж у сумі 400,00 грн не усунув прострочення.

Щодо розміру заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути 17 269,38 грн як залишок заборгованості за тілом кредиту, що на 2 269,38 грн перевищує встановлений кредитний ліміт. З виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що ця сума складається з: 14 970,16 грн кредитних коштів, використаних на видаткові операції з 11.12.2024 по 07.01.2025 (15 066,71 грн операцій без урахування комісій за мінусом 96,55 грн власних коштів, що перебували на рахунку на 11.12.2024); 568,14 грн комісій за переказами за рахунок кредитних коштів; 2 682,61 грн процентів за користування кредитом, списаних за рахунок кредиту; за вирахуванням 951,53 грн, внесених відповідачем.

Проценти у сумі 2 682,61 грн нараховані за базовою ставкою 3,1 % на місяць (37,2 % річних), погодженою відповідачем у п. 2 Анкети-заяви, за період з 11.12.2024 по 31.05.2025, тобто до віднесення всієї заборгованості до простроченої; перевищення договірної ставки при їх нарахуванні суд не встановив. Після 01.06.2025 проценти за користування кредитом не нараховувалися, а списання 163,20 грн від 01.12.2025 сторновано банком. Збільшення кредиту на суму процентів у разі відсутності власних коштів на рахунку передбачене п. 5.22 розділу ІІ Умов. Такі проценти відповідають ч. 1 ст. 1048 ЦК України і правомірно включені до складу заборгованості.

Комісії у сумі 568,14 грн утримані за перекази коштів з картки відповідача, здійснені за рахунок кредитних коштів, у розмірі 4 % від суми, сплаченої за рахунок кредиту, що відповідає Тарифам, з якими відповідач погодилася. Включення цих сум до кредиту узгоджується з п. 5.8 розділу ІІ Умов, відповідно до якого банк надає клієнту кредит для оплати всіх видаткових операцій, а також комісій і плат, передбачених Договором. Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відзиву не подала, правомірність цих списань не оспорила та доказів на спростування розрахунку позивача не надала.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 17 269,38 грн і підлягає стягненню в повному обсязі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 17 269,38 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 57905479664 від 23.06.2026. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 3 328,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 283, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.11.2023 у розмірі 17 269,38 грн (сімнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень 38 копійок), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, IBAN НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання (перебування) як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я.Василенко