Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №641/8006/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/4829/2026Справа № 641/8006/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» в особі представника Незамай А.Д. звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором надання коштів у кредит № 8446668 від 15.12.2024 в розмірі 18 518,35 грн, з яких: 7 235,80 грн заборгованість за основною сумою боргу; 26,85 грн заборгованість за відсотками; 8 500,00 грн заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом; 2 755,70 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, а також просило стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 8446668 (далі Кредитний договір). Кредитний договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу за плату права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 3 від 23.04.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 518,35 грн.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, після відступлення права вимоги не здійснила жодного платежу ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора, а позивач з моменту набуття права вимоги штрафних санкцій не нараховував. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18 518,35 грн та судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 14.09.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судові засідання 14.09.2026 та 13.10.2026 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток за адресою її зареєстрованого місця проживання За відомостями Реєстру територіальної громади міста Харкова, поштові відправлення повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України та усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

15.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця (мобільного застосунку «ClickCredit», п. 11.3 Кредитного договору) укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8446668, за умовами якого кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів її електронного платіжного засобу, а позичальник зобов`язалася повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити проценти і комісію за надання кредиту (п. 2.1 Кредитного договору).

Кредитним договором погоджено такі умови: сума кредиту 17 000,00 грн; строк кредитування 30 днів; дата надання кредиту 15.12.2024; дата повернення кредиту (останній день) 13.01.2025; процентна ставка 0,01 % в день (фіксована); комісія за надання кредиту 16,21 % від суми наданого кредиту, що становить 2 755,70 грн, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті в останній день користування кредитом; денна процентна ставка 0,55 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 19 805,00 грн; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) 5,00 % в день (п. 2.2, 6.1, 6.2 Кредитного договору). Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору) повернення кредиту, сплата процентів у сумі 49,30 грн та комісії у сумі 2 755,70 грн передбачені одним платежем 13.01.2025 у загальній сумі 19 805,00 грн.

Згідно з п. 4.4 Кредитного договору позичальника ідентифіковано та верифіковано за допомогою Системи BankID НБУ. Відповідно до розділу 5 Кредитного договору договір укладається шляхом надсилання позичальником електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписаного одноразовим ідентифікатором, який надсилається на вказані позичальником в інформаційно-комунікаційній системі електронну пошту та/або номер телефону, після чого кредитодавець додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Кредитний договір і додаток № 1 до нього містять відомості про позичальника, номер телефону, адресу електронної пошти, номер електронного платіжного засобу 4441118353, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальника «760654» та дату і час накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця 15.12.2024 02:3

На виконання Кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит через платіжного провайдера на суму 17 000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 , електронний платіжний засіб 4441118353, зазначений у Кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 03.08.2026 вих. № КД-000184100/ТНПП.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором, сформованого первісним кредитором 03.08.2026, 21.12.2024 позичальником здійснено оплату в сумі 9 764,20 грн, яку кредитодавець зарахував у погашення суми кредиту. Станом на 23.04.2025 залишок заборгованості становить 18 518,35 грн, з яких: 7 235,80 грн тіло кредиту; 26,85 грн проценти за користування кредитом; 8 500,00 грн підвищені проценти за понадстрокове користування; 2 755,70 грн комісія за надання кредиту. Інших платежів відповідача розрахунок не містить.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено Договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого клієнт відступає фактору за плату права грошової вимоги до боржників, перелік яких визначається у реєстрах боржників. Згідно з п. 1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників (додаток № 2), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників.

23.04.2025 сторонами Договору факторингу підписано Реєстр боржників № 3, відповідно до витягу з якого під порядковим номером 3117 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8446668 від 15.12.2024 в сумі 18 518,35 грн, з яких 7 235,80 грн заборгованість за основною сумою боргу, 26,85 грн заборгованість за відсотками, 8 500,00 грн заборгованість по процентах за понадстрокове користування кредитом, 2 755,70 грн комісія за надання кредиту.

Того ж дня, 23.04.2025, сторонами підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 3 від 23.04.2025, за яким клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 3 щодо 4019 боржників на загальну суму 42 739 486,92 грн, та Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу, якою визначено ціну продажу прав вимоги за Реєстром боржників № 3 у розмірі 2 719 279,85 грн. Оплата ціни продажу у вказаній сумі здійснена ТОВ «ФК «ЄАПБ» платіжною інструкцією № 5 від 29.04.2025.

Доказів погашення заборгованості після 21.12.2024 ні первісному кредитору, ні позивачу матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд встановив, що Кредитний договір укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, частиною якої є його вебсайт та мобільний застосунок, у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Кредитний договір з боку позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «760654», а з боку кредитодавця кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника з кваліфікованою електронною позначкою часу 15.12.2024 02:35.

Кредитний договір укладено відповідачем з додержанням письмової (електронної) форми та процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію», а кредитодавець виконав свій обов`язок з надання кредиту в сумі 17 000,00 грн.

Кредитний договір містить істотні умови, передбачені для договору про споживчий кредит. Денна процентна ставка за Кредитним договором становить 0,55 %, що не перевищує граничного розміру 1 %, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Можливість відступлення права вимоги за Кредитним договором без згоди позичальника передбачена п. 9.2.6, 11.1.10 Кредитного договору.

Як встановлено судом, у п. 1.2 Договору факторингу сторони визначили, що права вимоги переходять до фактора в момент підписання Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників. Такий Акт щодо Реєстру боржників № 3, до якого включено право вимоги до відповідача за Кредитним договором, підписано сторонами 23.04.2025, а ціну продажу прав вимоги за цим реєстром сплачено позивачем платіжною інструкцією № 5 від 29.04.2025. Отже, з 23.04.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні відповідача за Кредитним договором в обсязі прав, що існували у первісного кредитора на момент їх переходу. Доказів того, що позивач або первісний кредитор повідомили відповідача про відступлення права вимоги, матеріали справи не містять. Разом з тим неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а лише створює ризик виконання первісному кредитору, яке визнається належним (ч. 2 ст. 516 ЦК України). Доказів виконання зобов`язання первісному кредитору після 21.12.2024 відповідач не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач отримала кредит у сумі 17 000,00 грн, строк повернення якого настав 13.01.2025. Відповідно до розрахунку заборгованості 21.12.2024 відповідач сплатила 9 764,20 грн, які кредитодавець повністю зарахував у погашення суми кредиту. Залишок заборгованості за тілом кредиту становить 7 235,80 грн. Доказів повернення залишку кредиту відповідач не надала, тому вимога про стягнення 7 235,80 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 2.5, 6.1 Кредитного договору проценти нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування кредитом, на залишок кредиту. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховано за період з 16.12.2024 по 13.01.2025, тобто в межах строку кредитування, за ставкою 0,01 % в день: з 16.12.2024 по 21.12.2024 (6 днів) по 1,70 грн на суму 17 000,00 грн, що становить 10,20 грн; з 22.12.2024 по 13.01.2025 (23 дні) по 0,724 грн на залишок 7 235,80 грн, що становить 16,65 грн. Загальна сума процентів становить 26,85 грн (10,20 грн + 16,65 грн), що відповідає заявленій сумі. Після 13.01.2025 проценти за ставкою 0,01 % не нараховувалися.

Отже, вимога про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 26,85 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 2.2.4, 6.2 Кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту в розмірі 16,21 % від суми наданого кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті в останній день користування кредитом. Розмір комісії становить 2 755,70 грн (17 000,00 грн х 16,21 %), що відповідає розрахунку позивача.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Комісія за надання кредиту була погоджена сторонами, врахована у розрахунку денної процентної ставки (0,55 %) та загальної вартості кредиту (19 805,00 грн), зазначених у Кредитному договорі та додатку № 1 до нього. Строк сплати комісії (13.01.2025) настав, доказів її сплати відповідач не надала.

Отже, вимога про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 2 755,70 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом суд встановив таке.

Позивач просить стягнути 8 500,00 грн процентів за понадстрокове користування кредитом. З розрахунку заборгованості вбачається, що ці проценти нараховано з 14.01.2025, тобто після спливу строку кредитування, за ставкою 5 % в день на залишок кредиту 7 235,80 грн, по 361,79 грн щоденно з 14.01.2025 по 05.02.2025 (23 дні), що становить 8 321,17 грн, та 178,83 грн за 06.02.2025, загалом 8 500,00 грн, після чого нарахування припинено.

Згідно з п. 1.26 Кредитного договору проценти за понадстрокове користування кредитом це грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору. Положення про їх нарахування (п. 10.5.1) включено сторонами до розділу 10 Кредитного договору «Відповідальність Сторін, порядок вирішення спорів», а п. 10.6 Кредитного договору окремо встановлює для неустойки та процентів за понадстрокове користування кредитом збільшений строк позовної давності.

Сума нарахування (8 500,00 грн) дорівнює половині суми кредиту, одержаної відповідачем (17 000,00 грн), тобто граничному розміру, встановленому абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» для сукупної суми неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань за договором про споживчий кредит. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 цього Закону платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором, до загальних витрат за споживчим кредитом не включаються; проценти за понадстрокове користування до розрахунку загальної вартості кредиту за Кредитним договором також не включені.

Отже, за змістом Кредитного договору та правовою природою ці проценти не є платою за користування кредитом у межах строку кредитування, а є грошовим платежем, що встановлений як наслідок прострочення виконання грошового зобов`язання. Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, після спливу строку кредитування (13.01.2025) права кредитора забезпечуються нормами про відповідальність за порушення грошового зобов`язання, зокрема ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також договірною неустойкою.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та станом на день ухвалення рішення не припинений і не скасований.

Проценти за понадстрокове користування кредитом нараховані відповідачу за прострочення повернення кредиту в період з 14.01.2025 по 06.02.2025, тобто в період дії воєнного стану. Незалежно від того, чи кваліфікувати ці проценти як неустойку чи як встановлений договором інший розмір процентів за прострочення грошового зобов`язання в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнена від обов`язку їх сплати, а нараховані суми підлягають списанню кредитодавцем. До позивача як нового кредитора право вимоги перейшло в обсязі, що існував у первісного кредитора (ст. 514 ЦК України), тобто з урахуванням цього обмеження.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом у сумі 8 500,00 грн слід відмовити.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у сумі 10 018,35 грн, з яких 7 235,80 грн заборгованість за тілом кредиту, 26,85 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 755,70 грн заборгованість за комісією за надання кредиту. У задоволенні вимоги про стягнення 8 500,00 грн процентів за понадстрокове користування кредитом слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.08.2026 № 172437. Позовні вимоги задоволено на суму 10 018,35 грн, що становить 54,10 % від ціни позову 18 518,35 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 440,35 грн (2 662,40 грн х 10 018,35 грн / 18 518,35 грн).

Доказів понесення інших судових витрат позивач не надав.

Керуючись ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 8446668 від 15.12.2024 в розмірі 10 018,35 грн (десять тисяч вісімнадцять гривень 35 копійок), а також судовий збір у розмірі 1 440,35 грн (одна тисяча чотириста сорок гривень 35 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я.Василенко