Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №953/2165/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №953/2165/26

Суддя: Курганникова О. А.

Провадження № 2/641/2544/2026Справа № 953/2165/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого – судді Курганникової О.А.,

за участю секретаря судових засідань Юрченко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Бізнес Позика» в особі представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту № 518060-КС-006 від 04.06.2025 року у розмірі 122 129,39 грн. та судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.06.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладений договір № 518060-КС-006 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем 04.06.2025 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №518060-КС-006 про надання кредиту. 04.06.2025 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №518060-КС-006 на умовах, визначених офертою.

Отже, 04.06.2025 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 518060-КС-006про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у нього станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 122 129,39 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту -53 904,11 грн; суми прострочених платежів по процентах – 30 725,28 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України-37 500,00 грн.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 01.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подав.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

04.06.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений договір №518060-КС-006 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку визначеному ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до договору Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

Пунктом 2.3 договору про надання кредиту №518060-КС-006 від 04.06.2025 року передбачено, що строк кредиту 16 тижнів, стандартна процентна ставка в день1%, фіксована, комісія за надання кредиту 15 000,00 грн, загальний розмір наданого кредиту 75 000 грн, термін дії договору до 25.06.2025 року.

На виконання умов договору позивачем було перераховано 75 000 грн. на банківську карту відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №511594-КС-004 від 08.01.2025 року відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 75 053, 70 грн.

Разом з тим, в порушення умов договору, у визначені договором строки відповідачем сума кредиту повернута не була, у зв`язку з чим, у останнього, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 122 129,39 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту -53 904,11 грн; суми прострочених платежів по процентах –30 725,28 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України-37 500,00 грн.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст.626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1046 ЦК України унормовано, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами ст.ст.525,526ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1054 ЦК України містить лише загальні норми щодо кредитування. В той же час, в ч. 3 ст. 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом у даному випадку є Закон України «Про споживче кредитування» яким сторони керувались, укладаючи та виконуючи в подальшому Договір про надання кредиту.

За загальним правилом в такому випадку у разі конкуренції норм загального законодавства (ЦК України) та спеціального законодавства (Закон України «Про споживче кредитування») у правовідносинах між учасниками цивільних правовідносин мають застосовуватись саме норми спеціального законодавства (Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

У зв`язку з викладеним, вимоги позивача щодо стягнення 84 629,39 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту -53 904,11 грн; суми прострочених платежів по процентах –30 725,28 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з нарахованою сумою заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

«Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 37 500,00 грн. задоволенню не підлягають.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заявлену в позові суму судових витрат в розмірі 1 844,91 грн. пропорційно задоволеним вимогам (84 629,39/122 129,39*2 662,40=1 844,91).

Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81, 141,263 - 265,268,273,280 - 283, 354, 355 ЦПК України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість станом на 15.02.2026 за договором про надання кредиту №518060-КС-006 від 04.06.2025 року у розмірі 84 629 гривень 39 копійок та судовий збір 1 844 гривень 91 копійка, а всього 86 474 (вісімдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири) гривень 30 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду .

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» , код ЄДРПОУ: 41084239, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А.Курганникова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua