Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №131/1431/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 131/1431/26

Провадження № 33/801/1099/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Коваль А. М.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

12 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинський В.П.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2026 року провадження по справі щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

30 вересня 2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кантелюком Т.-Т.Ю. засобами поштового зв`язку було подано апеляційну скаргу, у якій серед іншого просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що ОСОБА_1 у судовому засіданні присутня не була, копія постанови їй не направлялась, та лише 24.09.2026 року після направлення на електронну адресу адвоката ОСОБА_1 ознайомилась з текстом постанови.

Перевіривши доводи скаржника з приводу поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Оскаржена постанова Іллінецького районного суду Вінницької області щодо ОСОБА_2 була винесена 03 вересня 2026 року. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, при цьому подала заяву про розгляд справи без її участі, що свідчить про те, що їй про дату та час розгляду справи було достеменно відомо.

Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Кантелюка Т.-Т.Ю. про те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала лише 24.09.2026 року після направлення її на електронну адресу захисника не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження того, що перешкоджало їй ознайомитись з результатами та ходом розгляду справи, а також оскаржити постанову суду від 03 вересня 2026 року протягом строку на апеляційне оскарження, враховуючи ту обставину, що остання була обізнана про судове засідання призначене на 03 вересня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» та її заява про розгляд справи за її відсутності, однак ОСОБА_1 не цікавилася перебігом справи та результатом її розгляду.

Суд апеляційної інстанції враховує, що обов`язок особи належним чином реалізовувати свої процесуальні права включає також прояв елементарної обачності щодо перебігу провадження, тим більше якщо встановлені обставини вказують на наявність підстав очікувати розгляд справи та ухвалення рішення щодо неї. Особа, яка знає про призначений судовий розгляд, повинна цікавитися подальшим рухом справи та своєчасно реагувати на процесуальні наслідки.

Той факт, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанову суду забезпечено для загального доступу 07 вересня 2026 року, свідчить, що апелянт, проявивши мінімальний інтерес до результатів розгляду, мав додаткову та цілком реальну можливість ознайомитися з ухваленим рішенням, що ще раз підкреслює необ`єктивність його тверджень про необізнаність та відсутність можливості дізнатися про постанову суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.

Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення саме з моментом винесення постанови, доводи скаржника з приводу неможливості своєчасного оскарження постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2026 року, за відсутності особливих і непереборних обставин, на увагу не заслуговують.

Отже, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2026 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути заявнику у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський