Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №592/15115/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/15115/25

Провадження №2-адр/592/4/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді - Зоріка М. В., за участю секретаря Білої В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми, заяву представника позивача ОСОБА_1 , - Страшенко Анни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 17.07.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі задоволено частково. Вирішено скасувати постанову серії 2КІ № 0003972693 від 04 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. 30.07.2026 року від сторони позивача на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, які поніс позивач у сумі 9000 грн., а саме витрати на оплату правової допомоги.

13.08.2026 року відповідач надіслав свої заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, якими просив відмовити позивачу, посилаючись на не співмірність заявлених вимог.

В судове засідання сторони не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 2 КАС України визначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є: відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

З аналізу вищевказаних норм слід дійти висновку про те, що судові витрати, в силу засад (принципів) адміністративного судочинства, відшкодовуються на користь особи, позов якої задоволено.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 3 статті 132 КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-7 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також суд зазначає, що з аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу, розподіляються в порядку, визначеному статтею 139 КАС України, а саме при задоволенні позову сторони або частковому задоволенні.

На підтвердження понесених судових витрат стороною позивача надано копії відповідних документів - договір про надання правової допомоги №08-09 від 08.09.2025 року, акт прийому - передачі наданих послуг від 27.07.2025 року.

Суд зауважує, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування в повному обсязі.

Враховуючи вище викладене, з урахуванням складності справи, а також враховуючи, що позивачем та його представником не надано суду будь-яких документів на підтвердження заявленої суми витрат на правову допомогу окрім договору та акту прийому-передачі, керуючись принципом справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення понесених позивачем судових витрат, а саме у сумі 1200 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 139, 252, 255 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Страшенко Анни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) грн.

В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Микола ЗОРІК