Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №953/6999/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6999/26

н/п 2/953/4206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого- судді Муратової С.О.,

за участю секретаря – Ломовських М.Г.,

представника позивача – Терещенко О.С.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

01.06.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2021 по 01.11.2025 в розмірі 14833,68 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрати за отримання інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 80,00 грн., суму поштових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, передбачено, що на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут». ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505). Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі — Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі — Споживач) постачальником універсальних послуг (далі — Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі — Закон) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі — ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на провадження відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ «Харківенергозбут» розміщені на його сайті для публічного доступу: zbutenergo.kharkov.ua. На виконання Постанови № 1268 від 26.10.2018 та п. 5.1.2 ПРРЕЕ попереднім постачальником електричної енергії до ПрАТ «Харківенергозбут» було передано інформацію щодо особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого за адресою: АДРЕСА_1 , за якою встановлена точка розподілу електричної енергії з енергетичним ідентифікаційним кодом точки комерційного обліку (ЕІС-код) - 62Z3130751630641. За адресою: АДРЕСА_1 , між АК «Харківобленерго» яке виконувало функції постачальника електричної енергії до 2019 року та ОСОБА_2 було укладено Договір про користування електричною енергією від 16.12.2003. У відповідності до інформаційної довідки № 463455713 від 09.02.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником 1 частки квартири за вказаною адресою є ОСОБА_1 з 15.11.2023, на підставі Свідоцтва про право на спадщину № 1289, виданого 15.11.2023, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, Грішаковою О.В. Окрім того, є відмітка про те, що записом про реєстрацію права власності від 15.11.2023 погашено право власності ОСОБА_2 , якій належала 1/2 частка зазначеної квартири на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 10.12.1996 виданого ХМЦПДЖФ та 1/2 частка цієї квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину , р.№ 3-1964, 21.12.2011, виданого 8-ю ХДНК.

Представник зазначає, що з наведеної інформації можно зробити висновок, що ОСОБА_1 успадкувала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 та з якою було укладено Договір про користування електричною енергією від 16.12.2003. Враховуючи вищевикладене, побутовим споживачем електричної енергії, за адресою АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 є ОСОБА_1 АТ «Харківобленерго» наділене виключним правом як адміністратор комерційного обліку та постачальник послуг комерційного обліку визначати обсяги електричної енергії, що спожита споживачем, шляхом отримання від споживача або самостійного здійснення зняття показників засобів обліку електричної енергії. Відповідно до пункту 9.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, (далі – ККОЕЕ), обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО (адміністратором комерційного обліку), ППКО (постачальником послуг комерційного обліку) та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач та виставляє Споживачу рахунки на оплату. Для надання доказів фактичного споживання електричної енергії за період з 01.10.2021 по 01.11.2025 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , ПрАТ «Харківенергозбут» було направлено відповідний запит до АТ «Харківобленерго». У відповіді на запит, АТ «Харківобленерго» надало: інформацію про фактичне споживання електричної енергії, з обсягами, спожитими по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.10.2021 по 01.11.2025, що були визначені згідно з показами лічильника співробітниками адміністратора комерційного обліку; копія Договору про користування електричною енергією від 16.12.2003, укладеного між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_2 ; копію Акту технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії та Акту про пломбування від 07.11.2025. Таким чином у відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1 ККОЕЕ, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.10.2021 по 01.11.2025, постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 14833,68 грн. Проте вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за електричну енергію у сумі 14833,68 грн. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є власником успадкованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , з якою було укладено Договір про користування електричною енергією і яка приєдналась до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у тому числі і за фактом оплати за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритому за цією адресою, що підтверджується платіжною інструкцією №2965679 від 15.09.2020, доданою до позовної заяви, є фактичне споживання електричної енергії за вказаною адресою, все це є доказом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 52).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с. 54).

10.07.2026 до канцелярії суду надійшли пояснення відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в яких вона просила: застосувати строки позовної давності за заявою; відмовити у задоволенні позову за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 14833,68 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн (а.с. 59-60).

На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що вона не згодна з позовом, вважає його необґрунтованим за наступних підстав. 01.10.2021 по 01.11.2025 необхідно застосувати строк позовної давності, який встановлений ст. 257 ЦК України. Раніше позивач не звертався до неї з позовом про стягнення боргу. Тому необхідно ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, за постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24.02.2022 з дати виникнення бойових дій на територіях можливих бойових дій, та відносно осіб, які є ВПО та мають довідки про реєстрацію в іншому місці як ВПО та у випадку руйнування майна внаслідок бойових дій, не проводиться. Вказана квартира знаходиться в зоні можливих бойових дій – м. Харків станом на день звернення до суду позивачем. Вона не проживає в місці реєстрації через пошкоджене майно.

02.09.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника ПрАТ «Харківенергозбут» Терещенко О.С., в яких вона просила: стягнути з ОСОБА_1 , на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 ,, за період з 01.10.2021 по 01.11.2025 в розмірі 14833,68 грн.; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ПрАТ «Харківенергозбут» сплачений за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 2662,40грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» судові витрати за отримання інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 80,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» суму поштових витрат, пов`язаних з розглядом справи (а.с 77-79).

На обґрунтування додаткових пояснень зазначає, зокрема, що щодо застосування строків позовної давності зазначає, що 02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким передбачається вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв?язку із поширенням коронавірусу COVID-19». Було внесено зміни у велику кількість нормативних актів з метою «актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв?язку із поширенням коронавірусу COVID-19». Так, в Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України були внесені доповнення пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, який було відмінено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 на всій території України з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 ». Тобто, передбачений статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності у три роки був продовжений на весь час дії каратину, до 30.06.2023. Крім того, в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України були внесені доповнення пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Ця норма скасована Законом № 4434-IX від 14.05.2025, який набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 04.09.2025. Таким чином, перебіг строку позовної давності розпочався з 04.09.2025 і не є пропущеним на день подання цієї заяви. Виходячи з вищевикладеного, підставами для продовження строку позовної давності є прийняті законодавчі акти, що дають підставу позивачу для звернення в суд з вимогами про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період, що перевищує загальний трирічний строк позовної давності.

Представник позивача зазначає, що відповідач у своєму поясненні на позовну заяву посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань. З цього приводу зазначаємо наступне, у абзаці 3 ч 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зазначено наступне: установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24.02.2022 з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285). Враховуючи вищевикладене звертає увагу на те, що від відповідача або членів його сім`ї, до ПрАТ “Харківенергозбут” на виконання вимог Постанови 206, не надходило жодних звернень або повідомлень про залишення місця їх проживання. Окрім того позов до ОСОБА_1 пред`явлено, як до власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не звільняється від зобов`язання по сплаті заборгованості за спожиту електричну енергію.

В судовому засіданні представник позивача ПрАТ «Харківенергозбут» – Терещенко О.С. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовної заяви, підтримала подані письмові пояснення, просила відмовити в задоволенні позовної заяви, застосувати строки позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що згідно копії договору про користування електричною енергією від 16.12.2003, між ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та АТ «Харківобленерго», укладено цей договір про користування електричною енергією (а.с. 18-21).

Згідно копії акту технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії від 07.11.2025, представниками АТ «Харківобленерго» складений вказаний акт, адреса розташування площадки вимірювання споживача: АДРЕСА_1 .До складу вузла обліку входить наступне обладнання: місце встановлення тамбур; покази лічильника 029584,5 (а.с. 12).

Відповідно до копії акту про пломбування №010433 від 07.11.2025, пломбування вузла обліку електричної енергії відбулося зам участю споживача ОСОБА_2 , підстави проведення пломбування: заміна на PLC, найменування площадки вимірювання квартира за адресою: АДРЕСА_2 , договір №3524091. Тип лічильника Nik 2104 AP2T.1802.MC.11, зав. № лічильника: 21268378 (а.с. 13).

Згідно повідомлення начальника Центрального РРЕ АТ «Харківобленерго» від 22.04.2026, інформація щодо фактичних (звітних) обсягів електричної енергії щомісячно надається АТ «Харківобленерго» до ПрАТ «Харківенергозбут» відповідно до вимог «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та «Кодексу комерційного обліку електричної енергії», які затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311. Персоналом АТ «Харківобленерго» було проведено перевірку обсягів споживання електричної енергії згідно наданого переліку, про що надає наступну інформацію: особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС: 62Z3130751630641, АДРЕСА_1 , покази «0000000» на 31.03.2026 підтверджує, покази зчитані автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ). У додатку до листа надає копію договору про користування електричною енергією від 16.12.2003 (а.с. 14-15).

Відповідно до копії довідки АТ «Харківобленерго» станом на 21.04.2026, на момент планової заміни лічильника 07.11.2025 показання лічильника були 029584 (а.с. 16-17).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №463455713 від 09.02.2026, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №1289, виданого 15.11.2023 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Грішакової О.В. (а.с. 24-25).

Відповідно до розрахунку основного боргу за електроенергією до позовної заяви ПрАТ «Харківенергозбут» про стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 (номер особового рахунку № НОМЕР_1 ), ЕІС код точки обліку: 62Z3130751630641, споживач ОСОБА_1 має заборгованість 14833,68 грн (а.с. 28-29).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268 та Закону України «Про ринок електричної енергії» ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відносини, пов`язані з постачанням електричної енергії, регулюються ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Кодексом комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

За змістом ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно із п. 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила) ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 2. Правил укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно з п.п. 1 п. 5.2.1. Правил електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Відповідно до законодавства України та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, споживачем електричної енергії є будь-яка фізична або юридична особа, яка купує електроенергію для власного споживання, незалежно від того, чи є вона побутовим чи непобутовим споживачем.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ПрАТ «Харківенергозбут» проводить розрахунок вартості заборгованості за спожиту електричну енергію відповідно до обсягів спожитої електричної енергії, інформація про які отримується у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, від АТ «Харківобленерго».

Споживач згідно з п. 8 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» має право, зокрема подавати відповідному електропостачальнику, оператору системи розподілу звернення, скарги та претензії, зокрема щодо якості електропостачання, щодо надання послуг з постачання електричної енергії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги.

З пояснень учасників процесу в ході розгляду справи та наданих доказів, про які зазначено вище, судом достовірно встановлено, що розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої відповідачу електричної енергії, яка отримана від оператора системи розподілу - АТ «Харківобленерго».

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.04.2022 за №441/37777, затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Згідно абз. 1, 2 пп.2 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (чинним на час спірних правовідносин), обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей: обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам.

Згідно абз. 3, 4 пп.2 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (чинного на час спірних правовідносин), обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей: обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Відповідно до пп. 3 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (чинного на час спірних правовідносин), оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

Однак, даних, що ОСОБА_1 , на виконання вимог пп. 3 п. 9 Положення, повідомила оператора системи про наявність обставин, зазначених в абз. 3, 4 пп.2 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, суду не надано.

Доказів про оскарження відповідачем показань комерційного обліку, які передані оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго», звернень відповідача до АТ «Харківобленерго» або ПрАТ «Харківенергозбут» щодо врегулювання розбіжностей у обліку спожитої електричної енергії, некоректної роботи приладу комерційного обліку спожитої електричної енергії тощо суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до п.п. 7 п. 9.6.3 Розділу ІХ Правил відповідач мав право ініціювати звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії, однак, будучи повідомленим про обсяги спожитої ним електричної енергії згідно з показниками лічильника шляхом направлення відповідачу рахунків, відповідач таким правом не скористався.

Доказів на спростування розміру нарахованої заборгованості відповідачем до суду не надано.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав до задоволення позовної заяви та стягнення з відповідача на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованості за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2021 по 01.11.2025 в розмірі 14833,68 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності зазначає наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення ПрАТ «Харківенергозбут» із даною позовною заявою є 01.06.2026 тобто під час дії військового стану. Ці обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.

24.02.2022 строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

На дату розгляду справи п. 19 викладений у наступній редакції: П.19. у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, в тому числі станом на дату введення військового стану в Україні.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №679/1136/21.

Оскільки 17.03.2020 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ (Закон №530), який набирав чинності з дня його опублікування 17.03.2020, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» карантин було визнано форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), тому саме з 17.03.2020 має застосовуватися правило п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України щодо зупинення строків позовної давності.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 24.05.2022 у справі №910/18489/20.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020, на набрання чинності Законом України від 30.03.2020 №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину – 02.04.2020, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення ПрАТ «Харківенергозбут» із даною позовною заявою 01.06.2026 та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01.10.2021 по 01.11.2025, тобто в межах строку позовної давності, підстави до застосування строків позовної давності відсутні.

Щодо посилання відповідача на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», суд зазначає наступне.

Згідно копії довідки від 09.06.2023 №6326-5002805691 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 65).

Відповідно до копії акту комісійного обстеження об?єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 24.10.2022, назва об?єкта, що обстежувався, код згідно з ДК 018-2000: будинки багатоквартирні масової забудови, 1122.1. Адреса розташування: АДРЕСА_6 , кадастровий номер земельної ділянки відсутній, форма власності комунальна, власник (управитель) КП «Жилкомсервіс», загальна характеристика пошкоджень об?кта: орієнтовна дата пошкодження об?єкта: 06.04.2022, ймовірна причина пошкодження об?єкта: руйнування внаслідок ракетних обстрілів з боку рф й вибуху засобів враження та пожежі, характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): вертикальні несучі елементи/оздоблення фасадів: 54 м2/98 м2; внутрішні стінки/перегородки: -/18 м2; підлоги: 112 м2; інженерні мережі та обладнання: часткове пошкодження та розгерметизація внаслідок пожежі; інші конструкції та елементи будівлі: конструкції перекриття – 24 м2; сходи та ходові клітини – 12 м2; внутрішнє опорядження – 141 м2; балкони – 102 м2. Висновок: технічний стан незадовільний (потрібне технічне обстеження) наявні значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (а.с. 87-92).

Згідно абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, Кабінет Міністрів України постановляє: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Однак, даних, що відповідач на виконання вимог абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, надала виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття її на облік внутрішньо переміщеної особи, або інші документи, що підтверджують її відсутність у житловому приміщенні, в якому вона є споживачем на підставі укладеного договору (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), або що нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги, матеріали справи не містять, та в ході її розглядув суду не надано.

Крім того, даних, що за вказаний в позовній заяві період послуги з надання електричної енергії позивачем за вказаною адресою не надаваласи, суду такаж не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №5615 від 06.04.2026, позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (а.с. 6).

Відповідно до квитанції АТ «Укрпошта» від 29.05.2026, позивачем понесені поштові витрати, пов?язані з розглядом справи у розмірі 144,00 грн (а.с. 11).

Згідно платіжної інструкції №2126 від 04.02.2026, позивачем були понесені витрати за отримання інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 80,00 грн (а.с. 26).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн, понесені поштові витрати, пов?язані з розглядом справи у розмірі 144,00 грн, витрати за отримання інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 80,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_7 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (ЄДРПОУ: 42206328, адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_4 , МФО 351823) заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2021 по 01.11.2025 в розмірі 14833 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_7 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (ЄДРПОУ: 42206328, адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, на п/р АТ «Ощадбанк» НОМЕР_5 , МФО 351823) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, понесені поштові витрати, пов?язані з розглядом справи у розмірі 144 (сто сорок чотири) грн 00 коп, витрати за отримання інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 80 (вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (ЄДРПОУ: 42206328, адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_7 ).

Суддя С.О. Муратова