Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №638/23622/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №638/23622/26

Суддя: Яковлева В. М.

Справа № 638/23622/26

Провадження № 3/638/4548/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)

встановив:

29 вересня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП.

У справах про адміністративні правопорушення № 638/23626/26 (провадження № 3/638/4549/26), № 638/23622/26 (провадження № 3/638/4548/26) відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2026 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.

Постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 13 жовтня 2026 року справи про адміністративні правопорушення № 638/23626/26 (провадження № 3/638/4549/26), № 638/23622/26 (провадження № 3/638/4548/26) стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїно № 638/23622/26 (провадження № 3/638/4548/26).

Судом встановлено, що 22 вересня 2026 року о 01 год. 49 хв. в м. Харків, пров. Глісада Джуса, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi ASH днз НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Вказане правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України.

Також 22 вересня 2026 року о 01 год. 49 хв. в м. Харків, пров. Глісада Джуса, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi ASH днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки працівниками поліції за допомогою газоаналізатора. Результат позитивний – 1,40 проміле. З результатом водій згоден. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху України).

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення в справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та без фіксації технічними засобами, свою вину визнав та щиро розкаявся.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 778086 від 22 вересня 2026 року;

- довідкою про повторність старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Даніели Чаговець;

- постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6874644;

- відеозаписом із портативного нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції.

Суд також дійшов висновку також про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 130 КУпАП, в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 778079 від 22 вересня 2026 року;

- результатами огляду на стан сп`яніння;

- відеозаписом із портативного нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надані суду докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у вищевказаних протоколах про адміністративні правопорушення.

Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю належних та достатніх доказів, досліджених під час судового розгляду та оцінених судом доказів, а саме: змістом протоколів про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, що міститься на технічному носії.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 та ступінь його вини.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суд не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

У постанові Верховного суду від 29.03.2023 року у справі №145/932/20 висловлено правовий висновок, відповідно до якого, згідно зі сталою правозастосовною практикою, позбавлення права керування транспортними засобами суд не має права призначити як додаткове покарання особі, яка його не має.

Позбавленню права керувати транспортними засобами підлягають виключно водії, які були таким правом наділені. Інші особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за вказаною статтею лише шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Пункт 1.10 ПДР України містить визначення водія, відповідно до якого водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки старшого інспектора УПП в Харківській області ДПП Д. Чаговець, згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.02.2022.

Згідно з довідки інспектора УПП в Харківській області Д. Чаговець, згідно облікових даних ІПНП, транспортний засіб марки Mitsubishi ASH днз НОМЕР_3 іноземну реєстрацію.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Об`єднаної палати Верховного суду від 04 вересня 2023 року, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. У цій постанові суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що узгоджується з положеннями КУпАП.

Суд, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На підставі викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб, відповідно до матеріалів справи, не перебуває у приватній власності порушника.

За частиною 2 статті 130 КУпАП накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять)грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 268, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною 5 статті 126 КУпАП та частиною 2 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за частиною 5 статті 126 КУпАП – у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

- за частиною 2 статті 130 КУпАП – у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до положень статті 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя В. М. Яковлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua