Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №208/6355/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

208/6355/26

2/612/520/26

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участі секретаря судових засідань Зуєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за Кредитним договором від 06.04.2021 № 411/9886149-СК в розмірі 52413,41 грн та судові витрати.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 06.04.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкрито кредитну лінію. Ліміт кредитної лінії у розмірі 30000,00 грн. Процентна ставка 43,20 % річних. Строк кредиту 12 місяців з можливістю пролонгації. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

14.02.2025 між АТ «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 06.04.2021 № 411/9886149-СК.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 52413,41 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь, крім того просить стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

02.10.2026 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому просив суд застосувати до позовних вимог позовну давність. Крім того зазначив, що заперечує проти розміру заявленої до стягнення заборгованості, яку визнає частково, у сумі, що складається без нарахування відсотків, враховуючи наступне: кредитний договір укладено 06.04.2021. Останній платіж за кредитним договором здійснено 06.02.2022. Після зазначеної дати платежів за кредитним договором не здійснювалось у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення збройними силами Російської Федерації на територію України. На той час всі банки на території, де він мешкав (м. Покровськ), припинили свою діяльність та він разом із сім`єю був змушений евакуюватися до селища Новодонецьке Донецької області, а потім переміститись до м. Кам`янське Дніпропетровської області, де на даний час проживає.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Представник позивача у позовній заяві та у заяві від 17.08.2026 просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у клопотанні від 24.09.2026 просив суд розглядати справу за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.04.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії № 411/9886149-СК.

AT «Таскомбанк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Таскомбанк».

За умовами угоди відповідач отримав кредит, мета кредиту на споживчі потреби. Ліміт кредитної лінії у розмірі 30000,00 грн. Процентна ставка 43,20% річних. Строк кредиту 12 місяців з можливістю пролонгації.

Крім того, відповідачем підписано також Паспорт споживчого кредиту, який містить відповідні умові кредитування, а саме максимальною сумою кредиту зазначено 100000,00 грн, строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації, процентна ставка 43,20% річних. Тип процентної ставки фіксований.

Відповідно до частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Отже встановлено, що 06.04.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про обслуговування та відкриття кредитної лінії.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Судом враховано, що АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з погашення кредиту у загальній сумі 52413,41 грн.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, до ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" за договором факторингу № НІ/11/26-Ф від 14.02.2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором від 06.04.2021 № 411/9886149-СК у розмірі 52413,41 грн, яка складається з: 27715,13 грн – залишок по тілу кредиту; 24698,28 грн – залишок заборгованості за відсотками, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу НІ/11/26-Ф від 14.02.2025, платіжною інструкцією № 660 від 14.02.2025.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав кредит, однак своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за договором від 06.04.2021 № 411/9886149-СК у розмірі 52413,41 грн, яка складається з: 27715,13 грн – залишок по тілу кредиту; 24698,28 грн – залишок заборгованості за відсотками.

Щодо заперечень відповідача, викладених у клопотання від 24.09.2026, а саме: щодо визнання позову без нарахування відсотків, суд не приймає, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, які є належними та допустимими та не суперечать один одному, зокрема підписаною 06.04.2021 власноручно відповідачем заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування № 411/9886149-СК та підписаним 06.4.2021 паспортом споживчого кредиту, в яких зазначені всі умови договору, зокрема нарахування відсотків за користування кредитом.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252, 255 ЦК України.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що кредитний договір № 411/9886149-СК між сторонами укладено 06.04.2021 на строк 12 місяців днів з можливістю пролонгації. Договір факторингу між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено 14.02.2025, отже перебіг строку загальної позовної давності розпочався 14.02.2025 і на час розгляду справи не сплинув.

Крім того, суд зазначає, що в період з 06.04.2021 (дата укладення договору) по 14.02.2025 (дата укладання договору факторингу) строку позовної давності в Україні продовжувався з огляду на наступне.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положеннях ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258 (позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12.03.2020 на всій території України введено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами КМУ, кінцева дата карантину 30.06.2023.

Також, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено, який діє і на теперішній час.

17.03.2022 набрав чинності Закон від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 - «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30.01.2024, п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в наступній редакції:" У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Отже, починаючи з 12.03.2020 перебіг загального строку позовної давності продовжився до 30.01.2024, а з 30.01.2024 зупинився до закінчення дії воєнного стану в Україні (в редакції Закону від 09.04.2025).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності в три роки.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 3328,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.05.2026 № 1995.

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3328,00 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 гривень.

Частиною 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача подано копію договору про надання правничої допомоги № 24-02/26 від 24.02.2026 між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Руденко К.В., Акт приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2026, а також платіжну інструкцію № 1302 від 27.03.2026, згідно якої адвокат Руденко К.В. отримав оплату на суму 9200,00 грн, згідно договору надання правничої допомоги № 24-02/26 від 24.02.2026, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. 509, 526, 530, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2-3, 12, 19, 81, 89, 128, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ 40340222, заборгованість за кредитним договором від 06.04.2021 № 411/9886149-СК у розмірі 52413 (п`ятдесят дві тисячі чотириста тринадцять) гривень 41 копійка та понесені витрати по сплаті судового збору – 3328 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, а всього – 55741 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот сорок одна) гривня 41 (сорок одна) копійка.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» юридична адреса: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, 2, ЄДРПОУ 40340222.

Представник позивача.

Плачинда Костянтин Олександрович, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя С.М. Лобановська