Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №398/7791/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 398/7791/25

провадження № 2/399/161/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року сел. Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

13.01.2026 до суду надійшли матеріали вищевказаної позовної заяви за підсудністю від Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг “Monobank” від 02.04.2024 року у розмірі 21929,48 грн. станом на 21.10.2025 р., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 9734,60 грн.; заборгованість за пенею 2233,10 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 9961,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначено, що 02.04.2024 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank.

Мonobank – це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Пройшовши реєстрацію, одним із вищезазначених та надавши один із пакетів документів відповідач підписав Анкету – заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями Анкети – заяви визначено, що Анкета – заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.

Пунктом 2 Анкети – заяви до Договору про надання банківських послуг Мonobank, відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1% в місяць з першого дня користування кредитом.

На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту може надаватися послуга – розстрочка/переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

У позові зазначено, що на відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання споживчого кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами з правом подальшого використання вільного залишку ліміту, а у разі повного повернення коштів до закінчення строку кредитування - повторно отримати кредит (зняти кошти) або його частину в межах ліміту), - розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені, а тому сукупна сума всієї заборгованості за тілом кредиту може включати в себе заборгованість за частиною кредиту, строк сплати якої не закінчився (поточне тіло кредиту), та/або заборгованість за частиною кредиту, яка не була повернута в обумовлений термін (прострочене тіло кредиту).

На обґрунтування надання і обслуговування кредиту зазначено пункти Розділу II Умов, цим же розділом Умов визначена і відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання клієнтом за Договором, що також зазначено в позові.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на 27.11.2024 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуто понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.11.2024 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв?язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 27.12.2024 став у формі «на вимогу».

На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК" за Договором станом на 21.10.2025 року становить 21929.48 грн., в тому числі:

1. Загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 9734.6 грн.;

2. Заборгованість за пенею 2233.1 грн.

3. Заборгованість за порушення грошового зобов?язання 9961.78 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов?язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. Даною ухвалою суду сторонам по справі надано строки на подання процесуальних документів.

Відповідачу за зареєстрованою адресою місяця проживання направлялися судові поштові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з копіями додатків до неї, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній».

Враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення вказаних судових документів є 31.01.2026. В установлені строки відзив не надійшов. Будь-які інші заяви, клопотання від відповідача до суду не надійшли.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.04.2024 ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, підписавши його електронним підписом, що підтверджується його копією.

Паспорт споживчого кредиту, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».

При матеріалах справи наявна копія довідки про етапи реєстрації ОСОБА_1

02.04.2024 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та відповідачем було підписано Анкету – заяву до Договору про надання банківських послуг. Згідно якої відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на його ім`я та просив встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

У зазначеній Анкеті – заяві відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем. Погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору, з підписанням якого в мобільному за стосунку Договір набуває чинність. Також зазначено, що ця Анкета – заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

При матеріалах справи наявна копія Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, підписане відповідачем електронним підписом. В даному запевненні, зокрема, зазначено, що відповідач беззастережно погоджується із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Відповідач погодився із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний застосунок.

До позову додано Довідку про наявність рахунку від 21.10.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 має рахунок № НОМЕР_1 , тип рахунку - картка Чорна, активна до 01/28.

З довідки про розмір встановленого ліміту вбачається, що 03.04.2024 відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 7000 грн.

Даними виписки (рух коштів по картці від 21.10.2025), клієнт ОСОБА_1 , за період 03.04.2024 – 01.10.2025 р., підтверджується факт користування зазначеною карткою та коштами. У виписці значено, що 03.04.2024 кредитний ліміт підвищено до 7000,00 грн. Також з виписки вбачається, що заборгованість відповідача складає 21929,48 грн.

При матеріалах справи наявні пояснення до Виписки про рух коштів на рахунку в яких зазначено, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 7000 грн. Відповідно до пункту 3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг підписанням договору боржник беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає (мінус) – 14929,48 грн. Себто заборгованість складає 21929,48 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 7000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 14929,48 грн. Овердрафт - (мінус) 14929,49 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Виписка з карткового рахунку відповідача вказує, що вказаною карткою відповідач користувалася, грошові кошти використовував для власних потреб в межах розміру встановленого на карту ліміту, а отже, прийняв запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту.

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу.

Відповідно до Постанови Національного банку №705 від 05.11.2014 р. "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів", користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Таким чином, доказом фактів встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів.

Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 справа №456/3643/17 провадження № 61-9882 св20.

Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором та станом на 21.10.2025 року має заборгованість в розмірі: 9734,60 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом; 2233,10 грн. - сума пені; 9961,78 грн. – за порушення грошового зобов`язання, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором № б/н від 02.04.2024 року.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Слід зазначити, що окрім заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 9734,60 грн., позивач просить стягнути з відповідача також заборгованість за пенею 2233,10 грн. та заборгованість за порушення грошового зобов`язання 9961,78 грн. посилаючись на пункти Умов та ст. 625 ЦК України, сама ж Анкета - заяв не містить умов щодо нарахування пені та відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Даною анкетою передбачено лише нарахування відсотків після сплину 62 днів.

Що стосується нарахування пені суд зазначає наступне.

До кредитного договору банком долучено витяг Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Тарифи Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Вищезазначені документи відповідачем не підписані.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і Правила, Тарифи, Таблицю розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім цього, роздруківка із сайту позивача, на переконання суду, не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, за відсутності в безпосередньо підписаній відповідачем анкеті-заяві домовленості сторін про нарахування пені, враховуючи не подання позивачем належних доказів на підтвердження конкретних запропонованих відповідачу Умов та Правил, додані до позовної заяви Витяг з Умов та Правил, а також Тарифи, Таблиця не можуть свідчити про прийняття відповідачем, як позичальником, запропонованих йому позивачем, як кредитором, умов.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вищезазначені документи, які маються у матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами по справі шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування пені.

Таким чином, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем умов кредитного договору, передбачених Умовами та Правилами, Тарифами, Таблицею зокрема, щодо сплати пені, з урахуванням того, що анкета-заява, підписана відповідачем, не містить вказаних умов, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 2233,10 грн. та відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Щодо стягнення заборгованість за порушення грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 9961,78 грн. посилаючись на пункти Умов та ст. 625 ЦК України, хоча сама ж Анкета - заяв таких умов не містить, про що зазначено вище. Умови і правила відповідачем не підписані та матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і Правила, Тарифи, Таблицю розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними.

При цьому, щодо нарахованих відсотків по ст. 625 ЦК України, слід зазначити, що навіть з урахування відповідних умов у Анкеті - заяві, заявлена до стягнення сума не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.

Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, виходячи з вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що в даному випадку відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь позивача процентів на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих в період дії в Україні воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

При цьому, суд зазначає, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а тому позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача 9734,60 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зваживши у сукупності подані позивачем докази по справі, суд дійшов висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав.

Тому, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Беручи до уваги вищевикладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним Договором у розмірі 9734,60 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву до суду в паперовій формі, тобто не через систему «Електронний суд».

При цьому, слід зазначити, що в ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даній ситуації становить 3028,00 грн.

Таким чином, Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1344,14 грн. (3028*9734,60/21929,48), слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При складенні повного рішення, суд застосовує положення другого речення ч.5 ст. 268 ЦПК України та, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі 1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 02.04.2024 у розмірі 9734,60 грн. (дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 60 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1344,14 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко