Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №398/5059/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5059/26

провадження №: 2/398/4469/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"13" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, представник позивача Рогова Вікторія Валентинівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” 29 липня 2026 року звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 000,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.04.2024 року кредитор ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1383-1785 на суму 1 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 порушив умови договору, внаслідок чого станом на 06.05.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 500,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом — 1 000,00 грн та за процентами — 7 500,00 грн. Однак, позивач, застосовуючи програму лояльності для споживачів фінансових послуг, за власною ініціативою не заявляє про стягнення усієї нарахованої суми, а натомість просить стягнути заборгованість за тілом кредиту повністю у розмірі 1 000,00 грн, а за процентами частково — у розмірі 4 000,00 грн, що разом становить 5 000,00 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09 жовтня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином. До суду від позивача надійшло клопотання, у якому він просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Конверт із судовою повісткою повернувся до суду з відміткою поштового відділення про причину невручення «адресат відсутній». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки він суд не повідомив.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складення повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 19.04.2024 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” виконало обов`язок надати споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Паспорт підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4029.

19 квітня 2024 року ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який складається з Договору про відкриття кредитної лінії № 1383-1785, Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графіка платежів). Усі ці документи підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором C4029. Договір укладено через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Персональні дані позичальника, зазначені в договорі (реєстраційний номер облікової картки платника податків, реквізити паспорта, адреса реєстрації), збігаються з даними відповідача.

Договором встановлені такі основні умови кредитування:

сума кредиту — 1 000,00 грн;

строк кредитування — 300 днів, дата повернення кредиту — 12.02.2025 року;

базовий період — 21 день;

процентна ставка — 2,50 % в день, фіксована.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” 19 квітня 2024 року перерахувало на банківську платіжну картку відповідача гроші у сумі 1 000,00 грн. Ця обставина підтверджується наданою позивачем Квитанцією про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи (платіжної системи LiqPay, еквайр АТ КБ «ПриватБанк», ID операції: НОМЕР_1 ) від 19.04.2024 року о 13:05. У квитанції зазначено призначення платіжної операції: «Видача кредитних коштів за договором 1383-1785, 2024-04-19», а також вказано маску картки отримувача (444111*04). Ця маска відповідає реквізитам особистого електронного платіжного засобу ( НОМЕР_2 ), які ОСОБА_1 вказав у розділі 13 кредитного договору для отримання коштів. Також факт перерахування коштів відображено у складеній кредитодавцем Довідці про перерахування суми кредиту за договором № 1383-1785 від 19.04.2024 року.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, жодних платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював. У зв`язку з неналежним виконанням обов`язків за договором станом на 06.05.2026 року виникла заборгованість в розмірі 8 500,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту — 1 000,00 грн та за відсотками — 7 500,00 грн. Усі нарахування відсотків були проведені у межах встановленого договором строку кредитування 300 днів з 19.04.2024 до 12.02.2025 року. Неустойка та платежі за ст. 625 ЦК України не нараховувалися.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про споживче кредитування” договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, а також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 %; протягом наступних 120 днів — 1,5 %.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між кредитором ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 1383-1785 від 19.04.2024 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з розміром процентної ставки та порядком нарахування процентів, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 1 000,00 грн підтверджується наданою позивачем Квитанцією про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи (платіжної системи LiqPay). Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року, цей документ має статус первинного документа. Отже, вказана квитанція є належним, допустимим і достатнім доказом фактичного перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача. Відповідач не навів аргументів та доказів на спростування цього факту.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, суму кредиту та процентів у встановлені строки не сплатив. Строк кредитування сплив 12.02.2025 року. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що розрахована кредитодавцем сума є обґрунтованою та відповідає умовам договору. Проценти нараховані за погодженою сторонами фіксованою ставкою лише в межах строку кредитування. Умови договору відповідають вимогам ЗУ "Про споживче кредитування" у редакції, що діяла станом на дату укладення кредитного договору. Окремо суд зазначає, що застосована кредитодавцем процентна ставка (2,50 % на день) не перевищує обмеження максимального розміру денної процентної ставки, встановленого п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» для перших 120 днів перехідного періоду (не більше 2,5 % на день), у межах якого 19.04.2024 року було укладено кредитний договір.

Цей висновок суд робить з урахуванням постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25). У ній сформульовано висновки про те, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, а нікчемність умови про перевищення такого розміру (абз. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування») суд зобов`язаний враховувати ex officio — за власною ініціативою, незалежно від того, чи заявляв споживач відповідне заперечення. Верховний Суд також розмежував етапи перехідного періоду: перший — з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року (не більше 2,5 % на день), другий — з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (не більше 1,5 %), третій — з 20 серпня 2024 року (не більше 1 %); визначальною є дата укладення договору. Кредитний договір у цій справі укладено 19.04.2024 року, тобто на першому етапі, а денна процентна ставка за ним становить 2,50 % і не перевищує граничного розміру. За таких умов підстав вважати умову договору про розмір процентів нікчемною немає.

Немає й підстав для зменшення розміру процентів з інших підстав. У тій самій постанові Верховний Суд зазначив, що без відповідної позовної вимоги споживача про оспорення умови чи договору або про зміну договору суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом; без позовної вимоги суд може застосувати лише тлумачення умов договору — за наявності в ньому нечітких або двозначних положень, які тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). У цій справі відповідач таких вимог не заявляв, а умови договору про розмір ставки, строк кредитування та порядок нарахування процентів (п. 4.10, 4.12, 4.15–4.18 Договору, Графік платежів) викладені чітко і не є двозначними, а тому підстав для їх тлумачення на користь споживача немає.

Водночас суд враховує, що позивач у зв`язку із застосуванням ним до позичальника програми лояльності добровільно зменшив розмір своїх позовних вимог. Позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту повністю у розмірі 1 000,00 грн, а за процентами частково — у розмірі 4 000,00 грн, що разом становить загальну суму 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, а також принцип диспозитивності (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), відповідно до якого суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову на вказану суму.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1383-1785 від 19.04.2024 року у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський