Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №394/798/26 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Слави, 26, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, 26100, тел.(255)2-19-38

е-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua, сайт: https://na.kr.court.gov.ua, Код згідно з ЄДРПОУ 02896957

13.10.2026 394/798/26

2/394/582/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді: Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Довгої С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача звернулася до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом про стягнення із ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів. Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22.01.2013 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області № 766/14750/16-ц від 12.01.2017 року, шлюб між подружжям було розірвано. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області №766/14640/17 від 18.05.2018 року з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, розпочавши стягнення з 30.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Державним виконавцем Гайворонського районного ВДВС Головного ТУЮ у Кіровоградській області, 13.09.2018 року відкрито виконавче провадження № 57209566 з виконання вказано вище рішення суду. Відповідач рішення суду не виконував, в зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка згідно розрахунку державного виконавця станом на 24.04.2026 року становить 144 356, 17 грн.

Позивачка просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 20.07.2026 року було відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Позивачка в засідання не з`явилася, її представник надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду надійшло повідомлення, про те що він в даний час перебуває на військовій службі за мобілізацією, будь-яких клопотань від відповідача не надходило, відзив від відповідача не надходив.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 03 березня 2023 року в Деснянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №179, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.03.2023 року (а.с. 3).

Згідно виконавчого листа Херсонського міського суду Херсонської області виданого 18.05.2018 року за №766/14640/17, з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, розпочавши стягнення з 30.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 14-15).

Постановою державного виконавця Гайворонського районного ВДВС Головного ТУЮ у Кіровоградській області, 13.09.2018 відкрито виконавче провадження №57209566 з примусового виконання вищевказаного рішення суду. (а.с. 16-17).

В Інформації про виконавче провадження №57209566 від 29.06.2026 року, містяться основні дані про примусове виконання даного судового рішення та вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання. (а.с. 18-26).

Згідно з розрахунком державного виконавця зі сплати аліментів, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 24.04.2026 року становить 144 356,17 грн. (а.с. 27-28).

З розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 станом на 19.05.2026 року, неустойка (пеня) становить 208 413,50 грн. (а.с. 29-31).

Відповідно до довідки Новоархангельської селищної ради від 10.07.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 43).

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.

Згідно з вимогамист.12 Закону України «Про охорону дитинства на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виходячи з цього сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками щодо цього обов`язку, кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Відповідно до ч. 1ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою, яка викладена в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 у справі №334/7702/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду 25 квітня 2018 у справі №572/1762/15-ц: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання) - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.12.2020 року у справі №661/905/19, провадження №61-16670 св. 19 уточнив висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.08.2018 року у справі №572/1689/16-ц (провадження №61-311 св. 17), зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками. Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

У Постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі №334/7702/16 (провадження №61-42142св18) про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів висловлено правовий висновок про те, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотиви суду.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 196 СК України з відповідача необхідно стягнути неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів, що утворилася через несплату аліментів на утримання дитини. Згідно ст. 196 СК України відповідальність за прострочення сплати аліментів настає з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти. Так як батьком дитини є ОСОБА_2 , то він і зобов`язаний утримувати дитину.

За законодавства у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач знав про судове рішення щодо стягнення аліментів, тому заборгованість із аліментів виникла з вини відповідача, як особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, а тому позивач має право на стягнення неустойки (пені).

Позивачем проведено розрахунок пені за несвоєчасну плату аліментів за період з 01.09.2019 по 19.05.2026 року. Так, згідно розрахунку позивача неустойка (пеня) за несплату аліментів складає 208 413, 60 гривень, тобто є більше 100 відсотків заборгованості. При цьому до стягнення заявлено в розмірі 144 356, 17 гривень, що не перевищує 100 відсотків заборгованості.

Судом встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів мала місце отже, відповідно до вимог ст. 196 СК України з відповідача необхідно стягнути неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів, що утворилася через несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Слід врахувати також, що відповідно до роз`яснень Верховного Суду України від 25.11.2009 року № 6.3-2009 пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Суд погоджується з розрахунком пені, наданої позивачем, оскільки він проведений у відповідності із діючої практикою ВС з урахуванням ст. 196 СК України та із сумою, заявленою до стягнення.

Дані висновки суду підтверджуються дослідженими в судовому засіданні копіями документів доданих до позовної заяви та в процесі розгляду справи.

Відповідач не подав суду відзив на позов та жодного доказу в обгрунтування відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, не було подано жодного доказу неправильності проведеного державним виконавцем розрахунку заборгованості по аліментам.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, тобто відомостей про те, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася з незалежних від відповідача причин, що б вказувало на відсутність його вини, суду не надано, також не спростовано розмір заборгованості по аліментам, що нарахований державним виконавцем. Вказаний розрахунок пені також здійснено у відповідності до норм чинного законодавства та його правильність відповідачем не спростовано. Слід зазначити, що саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд проходить до висновку, що вимоги позивача до відповідача пред`явлені на законних підставах. Так, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.09.2019 по 19.05.2026року включно. Підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам згідно приписів ст. 197 СК України в судовому засіданні не встановлено.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд дійшов до висновку, що позов є доведеним та обгрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільнені позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач, відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 14 1, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 288, 354, ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) з простроченої суми аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.09.2019 по 19.05.2026року включно в розмірі 144 356 (сто сорок чотири тисячі триста п`ятдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. на користь Казначейства України (ЕАП), код отримувача 37918230, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача – UA788999980313101206000011539, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , видав орган 8026 від 22.03.2023 року, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя