Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №390/2371/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/2371/26

Провадження №2/390/1639/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Лазаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Юніт Капітал" звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.10.2025 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №207367. 03.04.2026 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу №03042026, згідно якого ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' передали ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно реєстру прав вимоги №2 від 05.05.2026 року ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' передали ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №207367 від 31.10.2025 року. ОСОБА_1 не виконує зобов`язань за договором, припинила повертати кредит у строки передбачені договором, а тому виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, проте в позовній заяві просила розглянути справу без її участі, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, проте надала суду відзив у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтуванні зазначила, що надані позивачем електронні докази містять суперечності, які беззаперечно свідчать про штучне формування доказової бази безпосередньо перед зверненням до суду. Так, візуальна текстова частина Витягу з Реєстру прав вимог №2 датована 05 травня 2026 року. Проте, згідно з протоколом перевірки накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у сервісі «Вчасно», електронний підпис Директора ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкової М.С. на Витяг з Реєстру прав вимог №2 було накладено лише 08 червня 2026 року. Отже, юридично Витяг з Реєстру прав вимог №2, як електронний документ був створений виключно 08.06.2026 року. Ця обставина об`єктивно нівелює доказове значення платіжного документа позивача. ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 12.05.2026 року здійснило оплату, згідно з платіжною інструкцією №1225, за електронним реєстром прав вимог №2, якого на момент здійснення банківського платежу не існувало (документ створено майже через місяць). Таким чином, оплата була здійснена за неіндивідуалізований та юридично неіснуючий пул заборгованостей. Оскільки оплата 12.05.2026 року відбулася до моменту юридичного створення реєстру прав вимог №2 (08.06.2026), об`єктивно неможливо встановити, що кошти перераховувалися фактором саме за відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача ОСОБА_1 . За таких обставин перехід права вимоги не відбувся, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не набуло статусу нового кредитора та є неналежним позивачем у справі. Відповідач категорично заперечує факт підписання зазначеного договору та отримання одноразового ідентифікатора. Надана позивачем копія індивідуальної частини кредитного договору є неналежним і недопустимим доказом. Долучений позивачем до матеріалів справи файл є лише візуальним відображенням (копією) тексту договору. Наявність у тексті PDF-документа друкованого напису «Підписано ОСОБА_1 ідентифікатором НОМЕР_1 » не є електронним підписом, а є лише текстовим реквізитом, який може бути створений чи відредагований будь-якою особою в односторонньому порядку. Без накладеного електронного підпису примірник електронного документа не є оригіналом такого документа. Більше того, наданий позивачем «Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису» від 31.07.2026 року фіксує лише той факт, що на PDF-файл з текстом договору (файл «3.Індивідуальна частини КД.pdf») було накладено електронний підпис представника позивача - ОСОБА_2 29.07.2026 року перед подачею позову до суду. Матеріали справи не містять жодних електронних даних, протоколів генерації чи логів систем, які б підтверджували генерацію OTP-пароля f46317d9, його відправку на фінансовий номер відповідача та введення цього пароля відповідачем станом на 31.10.2025 року. Відповідно позовної заяви та наданого розрахунку заборгованості, Позивач вимагає стягнути 14408,58 грн. тіла кредиту та 701 грн. комісії. Аналіз розрахунку у співставленні з умовами кредитного договору виявляє дві приховані та незаконні комісії, які роблять ці вимоги юридично нікчемними. Крім того, згідно п.2.2.1 та п.2.5 індивідуальної частини кредитного договору, загальна сума кредиту становить 16250 грн., з яких відповідачу фактично перераховується лише 13 000 грн., а 3250 грн. утримується кредитодавцем одноразово в день укладення договору як «комісія за надання кредиту». Вимоги про стягнення зазначених комісій і відповідні умови договору є нікчемними, отже, утримання 3250 грн. і нарахування 701 грн. комісії є безпідставним. Окрім того, застосування вказаних комісій призводить до штучного та прямого порушення законодавчо встановленого ліміту максимальної денної процентної ставки. Згідно Закону України «Про споживче кредитування» (зі змінами, внесеними Законом № 3498-IX) максимальний розмір денної процентної ставки імперативно обмежено на рівні 1%. До загальних витрат за споживчим кредитом (на основі яких вираховується ця денна ставка) обов`язково включаються як доходи кредитодавця у вигляді процентів, так і комісії, пов`язані з наданням кредиту. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначила, що процесуальні документи підписані представником за довіреністю, а не адвокатом, позивачем не доведено факту надання послуг зі складання цих документів саме адвокатом Тимошенком О.О. Акт прийому-передачі від 05.06.2026 підписаний за 11 днів до фактичного складання та направлення адвокатського запиту. Це означає, що акт містить завідомо недостовірні відомості про обсяг «вже наданих» послуг і був складений формально. Позивач є фінансовою компанією, що на професійній основі займається стягненням боргів. Позов є шаблонним, у ньому змінюються лише анкетні дані, тому заявлені витрати є неспівмірними, необгрунтованими, не підтвердженими належними доказами, сфальсифікованими у часі та такими, що не відповідають критеріям реальності та необхідності.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. В обгрунтуванні зазначила, що без верифікації, без здійснення входу на сайт товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення кредитний договір між первісним кредитором і відповідачем вважався б неукладеним. Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор f46317d9 відправлено на номер телефону НОМЕР_2 відповідача та введено ним 31.10.2025, зокрема дана інформація підтверджується додатком №3 до позовної заяви та на кожній сторінці індивідуальної частини кредитного договору №207367 від 31.10.2025. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. Враховуючи викладене, позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Процедура ідентифікації відповідача при укладенні кредитного договору була здійснена первинним кредитором і підтверджена належними доказами. Надані докази є цілісними та достовірними, оскільки вони безпосередньо відображають фактичні дії відповідача та підтверджують його зобов`язання за договором. До позовної заяви представником позивача долучено договір факторингу, витяги з реєстрів прав вимог та акти прийому-передачі, що є належним доказом стверджувати, що фактор набув права вимоги. До того ж, сам договір факторингу судом нечинним не визнавався, а тому він є правомірним та обов`язковим до виконання. Сторона, яка уклала договір факторингу, не має права надавати повний реєстр прав вимоги третім особам. Це пояснюється тим, що умови договорів, за якими передаються права вимоги, є предметом конфіденційності. Надання такого реєстру могло б розкрити інформацію, яка не стосується конкретного предмета договору або конкретної передачі прав вимоги, що порушує зобов`язання сторони за договором і чинне законодавство України. Щодо нарахування відсотків зазначили, що алгоритм нарахування процентів узгоджений кредитним договором. Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін і недійсними не визнані. Умовами кредитного договору встановлено денну процентну ставку у розмірі 0,7697 відсотка, що є меншим за гранично допустимий законом показник, у зв`язку з чим зазначена умова договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства України. При укладенні кредитного договору №207367 від 31.10.2025 р. позичальник погодився з умовами, визначеними в п.2.5 цього договору, зобов`язався сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 3250 грн. Позичальник повністю усвідомлював і прийняв на себе всі зобов`язання, передбачені кредитним договором. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначили, що позивачем до суду надано акт прийому-передачі наданих послуг у якому зазначено кількість витрачених годин адвокатом і суму гонорару за кожну послугу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Крім того, представником подано заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки сума витрат у розмірі 7000 грн. пропорційна виконаній роботі.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.ст.525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ст.1054 ч.1 ЦК України.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 31.10.2025 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №207367, відповідно якого ТОВ "Фінансова компанія ''Кредіплюс" надали ОСОБА_1 кредит у розмірі 16250 грн., який надається у наступному порядку 13000 грн. на номер рахунку позичальника № НОМЕР_3 , у розмірі 3250 грн. шляхом погашення заборгованості за комісією, нарахованою згідно п.2.5 договору (комісія за надання кредиту), зі сплатою процентів за користування у розмірі 350 % річних, сплатою комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 1 грн (знижений тариф), 100 грн. (базовий тариф). Строк кредитування 140 днів (з 31.10.2025 по 20.03.2026), сплатою на 6-й день від дати неналежної сплати штрафу у розмірі 400 грн., а в подальшому, починаючи з 7-го дня штрафу у розмірі 40 грн., сукупний розмір штрафу не може перевищувати 50% від загальної суми кредиту. Крім того, ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів і правилами. Довідкою від 05.06.2026 ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' повідомлено про успішність операцій згідно договору №1412/22-1 від 14.12.2022 року, укладеного з ТОВ ''Фінансова компанія ''Контрактовий дім'', зокрема 31.10.2025 року ОСОБА_1 на платіжну карту № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти в сумі 13000 грн., з призначенням платежу: видача кредиту №207367 від 31.10.2025 року. Розрахунок заборгованості, проведений ТОВ "Фінансова компанія ''Кредіплюс" станом на 26.03.2026 року, свідчить, що загальна сума заборгованості становить 28302,20 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом - 14408,58 грн., за відсотками - 9992,62 грн., за штрафом - 3200 грн., за комісією - 701 грн.

03.04.2026 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу №03042026, згідно якого ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' передали ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Договір підписано електронними підписами сторін 03.04.2026 року. Акт приймання-передачі реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу №03042026 свідчить, що згідно з вимогами п.4.1 договору факторингу №03042026 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимоги від 05.05.2026 року, складений за формою згідно з Додатком №1 до Договору. Акт приймання-передачі підписано електронними підписами сторін 05.05.2026 року. Платіжна інструкція №1225 від 12.05.2026 року свідчить, що ТОВ "Юніт Капітал" перераховано ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' грошові кошти з призначенням платежу оплата за відступлення прав вимоги, згідно договору факторингу №03042026 та Реєстру відступлення прав вимоги №2 від 05.05.2026 року. Згідно витягу з реєстру прав вимоги №2 від 05.05.2026 року ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредіплюс'' передали ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги до боржників, зокрема до боржника під номером 729 ОСОБА_1 за кредитним договором №207367 від 31.10.2025 року, витяг з реєстру підписано електронними підписами сторін 08.06.2026 року. Виписка з особового рахунку за кредитним договором, надана ТОВ "Юніт Капітал", свідчить, що загальна сума заборгованості 28302,20 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом - 14408,58 грн., за відсотками - 9992,62 грн., за штрафом - 3200 грн., за комісією - 701 грн.

На запит суду АТ КБ ''Приватбанк'' надано лист від 08.09.2026 року, яким повідомлено, що банківська картка НОМЕР_3 емітована банком на ім`я ОСОБА_1 . Номер телефону НОМЕР_6 не був/не є фінансовим номером телефону, знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Крім того, надано виписку про рух коштів по картці НОМЕР_3 за період із 31.10.2025 по 05.11.2025, згідно якої 31.10.2025 року було здійснено успішне зарахування коштів у сумі 13000 грн., відповідач користувалася грошовими коштами на рахунку.

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором і відповідачем укладено кредитний договір, що підтверджено належними та допустимими доказами. У свою чергу відповідач, підписавши договір, добровільно погодилася на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Відповідач належно і у доступній формі ознайомилася з усіма умовами договору, жодних заперечень не мала. Надаючи свої персональні дані, проставивши електронний підпис у договорі, отримавши кошти, враховуючи зокрема часткове погашення відповідачем заборгованості, фактично підтвердивши реальність договору та висловила свою згоду з його умовами. Первісним кредитором умови договору виконано та перераховано суму кредиту відповідачу. Доказів, які б спростовували факт отримання відповідачем кредитних коштів, матеріали справи не містять. Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем не надано. Посилання відповідача на незаконність нарахування комісії за надання кредиту, не береться судом до уваги, оскільки нарахування комісії передбачено умовами договору та не суперечить вимогам закону. Позивачем надано належні та достатні докази набуття права грошової вимоги до відповідача. Твердження відповідача про підписання Реєстру прав вимоги до договору факторингу після проведення оплати не може бути враховане судом, оскільки акт приймання-передачі Реєстру прав вимоги №2 від 05.05.2026 року до договору факторингу №03042026 підписано сторонами електронними підписами 05.05.2026 року, а 08.06.2026 року було підписано виключно витяг з даного реєстру. Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, проте лише частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 24401,20 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом - 14408,58 грн., за відсотками - 9992,62 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, суд приходить до наступних висновків. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження № 61-4202сво22). Відповідно п.2.4 кредитного договору за обслуговування кредитної заборгованості відповідач сплачує комісійну винагороду. Разом з тим, кредитний договір не містить опису послуги, за яку здійснюється нарахування комісійної винагороди. Наведене дає підстави для висновку, що пункт договору, яким передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, суперечать положенням ст.11 ч.ч.1,2 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним, а комісія стягненню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що документально підтверджені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного. Стороною позивача надано належні, допустимі та достатні докази витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі, а саме: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладений між ТОВ "Юніт Капітал" та АБ "Тимошенко та партнери", додаткову угоду №25771573217 до договору про надання правничої допомогим, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 року. Розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст.ст.525-527, 530, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.4, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором №207367 від 31.10.2025 року в сумі 24401 грн. 20 коп. і судові витрати у сумі 6588 грн 05 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються реквізити сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, оф. 333, ЄДРПОУ 43541163;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Кропивницького районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул