Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №347/2032/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2032/26

Провадження № 2/347/1387/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Микуляк С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

13.08.2026 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_4 , останнім місцем проживання якої було с.Вербовець Косівського району Івано-Франківської області.

Позивач вказує, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - у рівних частках, по 1/2 частині кожному.

ОСОБА_2 , відповідно до зазначеного заповіту, є спадкоємцем 1/2 частини спадкового майна. Однак у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вона не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Таким чином, вона, після того, як дізналася про існування заповіту та про своє право на спадкування, не зволікала з реалізацією свого права, а звернулася до нотаріуса у той самий день- 28 квітня 2026 року, має намір прийняти спадщину та реалізувати право на спадкування 1/2 частини майна, яке належало ОСОБА_4 , відповідно до волі спадкодавця, викладеної у заповіті. При цьому інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 - також пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини. З метою реалізації свого права на прийняття спадщини ОСОБА_3 звернувся до суду та рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2026 року йому було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Причиною пропуску ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини було його онкологічне захворювання.

Разом із тим підставою для звернення до суду ОСОБА_2 є інші обставини, а саме - відсутність у неї інформації про існування заповіту та про визначення її спадкоємцем. У даному випадку пропуск нею строку для прийняття спадщини був зумовлений обставинами, які не залежали від її волі, а саме - відсутністю інформації про існування заповіту, складеного спадкодавцем на її користь, та про виникнення у неї права на спадкування за цим заповітом. За таких обставин вона об`єктивно не могла реалізувати своє право на прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк.

Ухвалою судді від 21.05.2026 року було відкрито загальне позовне провадження у цій справі та надано відповідачу строку для подання відзиву.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, мотивуючи тим, що позивач ОСОБА_2 пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 по поважній причині – у зв`язку із відсутністю у неї заповіту та не знання про існування заповіту та про те, що вона входить в коло спадкоємців. Із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_5 не зверталась у зв`язку із своїм поважним віком та не знанням, що вона входить до кола спадкоємців, оскільки її брат ОСОБА_3 стверджував, що він є єдиним спадкоємцем майна після смерті їх матері.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві виклав прохання розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши усі наявні докази в сукупності, які мають значення для розгляду справи, надаючи правову оцінку характеру відносин, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу пропуску строку прийняття спадщини за законом.

Так, ОСОБА_2 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрована з 07.06.1984 року в с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією її паспорта (а.с.18-22).

За змістом копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 06.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області (а.с.7).

Копією довідки № 80/04-08/2 від 07.04.2025 року, виданою Вербовецьким старостинським округом Косівської міської ради підтверджується, що: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті постійно проживала одна та була зареєстрована в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчений у Вербовецькому старостинському окрузі 29.02.2024 року за реєстром №14-2, який не змінений і не скасований, реєстраційний номер у спадковому реєстрі №72094087 (а.с.9).

Копією заповіту від 29.02.2024 року (а.с.8) підтверджується, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно у рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно витягу зі спадкового реєстру №85044669 від 28.04.2026 року інформація про спадкоємців після смерті ОСОБА_4 відсутня (а.с.10).

Роз`ясненням приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Тонюк М.М. №380/01-16 від 28.04.2026 року (а.с.11-12) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернутись до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим що вони не подали нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини за заповітом у межах шестимісячного строку, передбаченого законодавством для прийняття спадщини, а також не подали документи, які підтверджують фактичне прийняття ними спадщини.

Відповідно до рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2026 року ОСОБА_3 надано додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 – три місяці у зв`язку із його пропуском по поважній причині (а.с.13-17).

Із заяви ОСОБА_3 від 09.09.2026 року (а.с.34) вбачається, що він не заперечує проти визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 .

За змістом ч.3 ст.1272 ЦК України: за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, в даному випадку за згодою ОСОБА_3 ОСОБА_2 може подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та скористатись своїм правом на спадкування.

Разом з тим, надаючи оцінку поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини позивачем, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст.1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

За змістом правової позиції, викладеної у Постанові ВП ВС від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23: необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом.

Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем й у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.

Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини стороною позивача вказано – незнання ОСОБА_2 про існування заповіту ОСОБА_4 та про належність її до кола спадкоємців за заповітом.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений не з поважних причин, адже саме по собі незнання про існування заповіту за належності спадкоємця до першої черги спадкоємців за законом не може бути визнане судом поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст.ст. 1268,1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Повне рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя: Д.С. Драч