Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №346/855/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/855/26

Провадження № 2/346/1528/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка (рідна сестра його батька) ОСОБА_2 . З метою оформлення спадщини після її смерті на належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , позивач звернулась до приватного нотаріуса із відповідною заявою. Однак, остання відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки право власності на вказане нерухоме майно не зареєстровано, правовстановлюючий документ відсутній. Вказує, що спірний будинок збудовано в 1960 році та на момент закінчення його будівництва не була передбачена обов`язкова реєстрація будівель та споруд і державна реєстрація права власності на них. Позивач прийняв спадщину після смерті тітки, оскільки вступив в управління спадковим майном. Тому позивач просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник, адвокат Ілюк О.В. подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує ( а.с. 60 ).

Представник відповідача - Печеніжинської селищної ради в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника вказаної ради, не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с. 68-69).

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно з даними копії архівної довідки №М-11(Ц)/06-06, виданої 26.01.2026 року Державним архівом Івано-Франківської області Івано-Франківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м-ку Печеніжин Печеніжинського повіту ( нині смт. Печеніжин Коломийського району ), хрещена 29.03.1919 року в церкві м-ка Печеніжин, актовий запис №28, батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 ( а.с. 17 ).

Даними копії архівної довідки №М-11(Ц)/06-06, виданої 26.01.2026 року вказаним держаним архівом, стверджується, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м-ку Печеніжин Печеніжинського повіту ( нині смт. Печеніжин Коломийського району ), хрещений 07.12.1927 року в церкві м-ка Печеніжин, актовий запис №136, батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_7 ( а.с. 19 ).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , про що свідчать дані копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.11.1961 року (а.с. 20).

Згідно з даними копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16.05.2003 року, та серії НОМЕР_3 від 25.04.2001 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області (а.с.16, 18).

Відповідно до копії довідки №70, виданої 16.01.2026 року виконкомом Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належав житловий будинок в АДРЕСА_2 , та неприватизовані земельні ділянки, що в смт. смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області; господарство відносилось до робітничого двору. На момент смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у спадковому будинку ніхто не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом селищної ради не посвідчувався ( а.с. 13 ).

Згідно з копією довідки №82, виданої 22.01.2026 року виконкомом вказаної селищної ради, ОСОБА_1 взяв під охорону спадкове майно ОСОБА_2 , вступив у його управління, доглядає за майном останньої з дня її смерті по даний час ( а.с. 14 ).

Судом також встановлено, що відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП “ Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації ” №87424, виданої 14.11.2025 року, згідно з архівними даними станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с. 6).

Відповідно до даних копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, виготовленого ОКП «Івано-Франківське обласне БТІ» 05.12.2025 року, спірне нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку загальною площею 25,9 кв. м., житловою площею 14,1 кв. м. та господарських будівель і споруд: сараю - літера «Б». Рік побудови будинку – 1960 (а.с. 7-9).

Згідно з даними виписки з поземельно-кадастрової книги Печеніжинської селищної ради ( порядковий №976 ст.72), виданої 20.02.2026 року відділом адміністрування та розвитку громади Печеніжинської селищної ради, за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , числяться земельні ділянки загальною площею 0,18 га, в тому числі рілля – 0,15 га, під будівлями – 0,03 га( а.с. 72 ).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №10 селища Печеніжин на 2025-2029 роки, виданої 11.08.2026 року Печеніжинською селищною радою, головою та власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , числиться ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рік побудови –1960 року; площа земельної ділянки в користуванні домогосподарства – 0,18 га, з яких 0,03 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, та 0,15 га для особистого селянського господарства (а.с. 71 ).

12.02.2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Григорця В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті його тітки ОСОБА_2 (а.с. 41).

Даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84150741, виданого вказаним нотаріусом 12.02.2026 року, стверджується, що до вказаного реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи № 8/2026 за номером у спадковому реєстрі 75215399, спадкодавець ОСОБА_2 ( а.с. 23, 55 ).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказаного приватного нотаріуса від 12.02.2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що в АДРЕСА_1 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа з державною реєстрацією права власності за померлою на спадкове майно (а.с.24).

Зі спадкової справи, наданої вказаним нотаріусом, вбачається відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину (а.с. 41-59).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, з врахуванням того, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Згідно з положеннями ст.548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.549 вказаного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 553 зазначеного Кодексу передбачено спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Відповідно до ст.561 вказаного Кодексу свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року №18/5, яка діяла на час відкриття спадщини, визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, визначено статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Таким чином, будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об`єкти.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18, провадження № 61-12451св19; від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17, провадження № 61-1978св20.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року, не відносяться до самочинного будівництва. Облік такого майна здійснювався виключно за погосподарськими книгами сільських рад.

Виходячи з наведеного, на час закінчення будівництва спірного домоволодіння підтвердженням належності житлового будинку (його частини) певній особі був запис в погосподарських книгах, ведення яких передбачалося наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим. Виникнення права власності на житлові будинки не залежало від державної реєстрації цього права чи від отримання документів про прийняття об`єкта до експлуатації.

Записами у вищевказаній погосподарській книзі підтверджується, що житловий будинок 1960 року побудови за адресою: АДРЕСА_1 , перебував у власності ОСОБА_2 та розташований на земельній ділянці для будівництва житлового будинку, господарських будівель площею 0,03 га (а.с. 71).

Таким чином, правильним в оцінці спірних правовідносин є висновок про те, що спадкодавець правомірно набув у власність спірне домоволодіння. Житловий будинок, господарські будівлі та споруди, побудовані до 05 серпня 1992 року, не відносяться до самочинного будівництва.

Отже, підставі наведеного, враховуючи дані погосподарської книги, суд вважає доведеним факт належності спірного будинку тітці позивача, а тому приходить до висновку про наявність передбаченої законом підстави для визнання в порядку спадкування за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, оскільки у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок, виданого на ім`я спадкодавця, позивач, який вступив в управління спадковим майном, не може набути права на це майно.

На підставі наведеного, ст. ст. 548, 549, 553 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року), та, керуючись ч.2 ст. 247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженцем смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, жителем АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок загальною площею 25,9 кв. м., житловою площею 14,1 кв. м. та господарську будівлю і споруду: сарай - літера «Б», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: Печеніжинська селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, смт. Печеніжин, вул. Незалежності, 15, Коломийського району Івано-Франківської області, 78274, код ЄДРПОУ 40157159.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя:Яремин М. П.